ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
м. Київ
29.05.2019Справа № 910/6941/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Лиськова М.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЙЛ ВЕЙ ІН.» про забезпечення позову і додані до неї матеріали, подану до пред'явлення позову
Особи, які отримають статут учасника справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЙЛ ВЕЙ ІН.» (01113, м. Київ, вул. Мечникова, б. 7-А; Код ЄДРПОУ 4178671)
Відповідач: Приватне підприємство «Будрекс-2002» (01013, м. Київ, вул. Будінструї, буд.6, офіс 4/1; Код ЄДРПОУ 31862449)
Представники: без виклику учасників справи
29.05.2019 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЙЛ ВЕЙ ІН.» надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви.
На обґрунтування вказаної заяви позивач посилається, зокрема, на наступні обставини.
15 червня 2018 року на підставі договору купівлі-продажу № 1 ТОВ «Рейл Вей Ін.» набуло право власності на залізничні вагони-цистерни у кількості 281 шт. загальною вартістю 37 958 520 грн., про що оформлено акт прийняття-передачі від 15.06.2018. Пунктом 2.3. договору від 15.06.2018 передбачено, що право власності переходить до ТОВ "РЕЙЛ ВЕЙ ІН.» після підписання акту приймання-передачі, тобто того ж дня, 15.06.2018.
Зазначені залізничні вагони-цистерни були придбані ТОВ «Рейл Вей Ін.» за цим договором у ТОВ «Сіті Сервіс Дон», яке у свою чергу отримало у власність ці вагони-цистерни від ПП «Будрекс-2302» (надали - Відповідач) на підставі угоди від 30.04.2018 про порядок часткового погашення зобов'язань. Згідно цієї угоди ПП «Будрекс-2002», яке мало великі боргові зобов'язання перед ТОВ «Сіті Сервіс Дон», в якості їх часткового погашення, передало останньому у власність залізничні загони-цистерни у кількості 281 шт. загальною вартістю 37 930 286,59 грн.
Як вказує заявник, починаючи з 15.06.2018, ТОВ «Рейл Вей Ін.» є єдиним законним власником зазначених вагонів-цистерн. Проте, після набуття 15.06.2018 права власності на вагони-цистерни у кількості 281 шт., ТОВ «РЕЙЛ ВЕЙ ІН.», у порядку визначеному Правилами реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затвердженими наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №856 від 28.09.2004, неодноразово письмово зверталось до Філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» ПАТ «Укрзалізниця» та Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» із Заявками про внесення відповідних змін до Автоматизованого банку даних парку власних вагонів (далі АБД ПВ) про реального власника придбаних вагонів-цистерн. Однак, службові особи зазначених філій ПАТ «Укрзалізниця» проігнорували усі письмові заявки ТОВ «Рейл Вей Ін.» про внесення (зміну) даних по власникам вантажних вагонів до АБД ПВ.
З матеріалів поданої заяви вбачається, що бездіяльність Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» була оскаржена ТОВ «Рейл Вей Ін.» до господарського суду міста Києва та є предметом розгляду у справі № 910/12269/18, провадження в якій було зупинене ухвалою від 18.10.2018 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/12414/18. У свою чергу, у справі №910/12414/18 господарський суд міста Києва, розглядаючи позов ПП "Будрекс-2002" про визнання недійсними вищезазначеної угоди від 30.04.2018 про часткове погашення зобов'язання, укладену між Приватним підприємством "Будрекс-2002" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіті Сервіс Дон", та договору купівлі-продажу вагонів від 15.06.2018, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіті Сервіс Дон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рейл Вей Ін." від 15.06.2018, зупинив провадження ухвалою від 13.12.2018 у зв'язку з призначенням судової почеркознавчої експертизи - до отримання висновку експерта.
Окрім цього, в обґрунтуванні необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту на вагони-цистерни, придбані ТОВ "Рейл Вей Ін." на підставі договору купівлі-продажу №1 від 15.06.2018, відповідно до переліку, вказаному у заяві про забезпечення позову та шляхом заборони Приватному підприємству «Будрекс-2002» вчиняти дії з розпорядження цими вагонами-цистернами, у тому числі: заборони Приватному підприємству «Будрекс-2002» направляти звернення до структурних підрозділів ПАТ «Укрзалізниця» щодо передислокації, переадресації цих вагонів-цистерн, виключення з числа зареєстрованих, проведення ремонтів, заборони Приватному підприємству «Будрекс-2002» здійснювати відчуження, передачу в користування (оренду) та демонтаж вагонів-цистерн, продаж окремих частин (комплектуючих) цих вагонів-цистерн, заявник вказує, що йому стали відомі факти грубого порушення права власності ТОВ «Рейл Вей Ін.» на придбані вагони-цистерни, які можуть призвести до знищення цього майна,
Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення виходячи з наступного.
За приписами ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, забороною відповідачу та іншим особам вчиняти певні дії, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Н. проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Наразі, суд зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.07.2018р. по справі №910/1354/18.
Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 14.06.2018р. по справі №910/361/18.
Однак, в розглядуваній заяві позивачем не наведено достатніх належних та допустимих у розумінні ст.ст.76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України доказів вчинення відповідачами дій, направлених на виконання оспорюваного наказу.
При цьому, судом враховано, що у заяві Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕЙЛ ВЕЙ ІН.» вказано, що йому стали відомі факти грубого порушення права власності ТОВ «Рейл Вей Ін.» на придбані вагони-цистерни, які можуть призвести до знищення цього майна. Суд критично оцінює долучені до заяви про забезпечення позову копії специфікацій №1, 2, 3 до договору купівлі-продажу №26 від 03.11.2018, оскільки з них не можливо встановити факт належності зазначених запчастин (матеріалів) до придбаних ТОВ «Рейл Вей Ін.» вагонів-цистерн. А також суд відзначає, що надані копії специфікацій №1, 2, 3 до договору купівлі-продажу №26 від 03.11.2018 є не підписаними повноважними представниками обох сторін Договору, а отже вони не можуть бути належними та допустимими доказами в розумінні вимог чинного законодавства.
Крім того, судом вказувалось, що умовою забезпечення позову є наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Тоді як, Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕЙЛ ВЕЙ ІН.» належним чином не доведено того, що накладення арешту на вагони-цистерни, придбані ТОВ "Рейл Вей Ін." на підставі договору купівлі-продажу №1 від 15.06.2018, відповідно до переліку, (номери вагонів вказані у додатку 1 - специфікації до договору) та заборона Приватному підприємству «Будрекс-2002» вчиняти дії з розпорядження цими вагонами-цистернами, у тому числі: заборона Приватному підприємству «Будрекс-2002» направляти звернення до структурних підрозділів ПАТ «Укрзалізниця» щодо передислокації, переадресації цих вагонів-цистерн, виключення з числа зареєстрованих, проведення ремонтів, заборона Приватному підприємству «Будрекс-2002» здійснювати відчуження, передачу в користування (оренду) та демонтаж вагонів-цистерн, продаж окремих частин (комплектуючих) цих вагонів-цистерн, забезпечить виконання судового рішення та відновлення прав позивача у разі задоволення позову, а незастосування вказаного заходу - ускладнить його виконання.
До того ж, за висновками суду, заявником не було представлено суду належних доказів того, що застосування обраних останнім заходів забезпечення позову дійсно призведе до ефективного захисту прав та законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЙЛ ВЕЙ ІН.» у разі задоволення майбутніх позовних вимог про відшкодування шкоди, завданої заявнику діями ПП «Будрекс-2002», та зобов'язання ПП «Будрекс-2002» припинити дії, які порушують право власності Позивача на вагоно-цистерни.
Одночасно, суд звертає увагу на те, що саме лише посилання позивача на той факт, що стали відомі факти грубого порушення права власності ТОВ «Рейл Вей Ін.» на придбані вагони-цистерни, які можуть призвести до знищення цього майна, не є беззаперечним свідченням наявності підстав для забезпечення позову. В контексті цього, судом також враховано, що саме право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейл Вей Ін." на вагони-цистерни, що були придбані на підставі договору купівлі-продажу №1 від 15.06.2018, відповідно до переліку, (номери вагонів вказані у додатку 1 - специфікації до договору), укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіті Сервіс Дон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рейл Вей Ін." є предметом судового розгляду у справі №910/12414/18, провадження у якій зупинено ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2018, у зв'язку із призначенням судової почеркознавчої експертизи.
Враховуючи вищевикладене, позивачем не надано будь-яких належних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів також не наведені, отже, суд не вбачає підстав для задоволення даної заяви про забезпечення позову.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, з огляду на безпідставність та доказову необґрунтованість заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЙЛ ВЕЙ ІН.» про забезпечення позову, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 136, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЙЛ ВЕЙ ІН.» про забезпечення позову.
2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (29.05.2019) та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені положеннями ст.ст. 253-259 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.О. Лиськов