73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"11" березня 2010 р. Справа № 2-а-8837/09/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кравченка К.В.,
при секретарі: Михайленко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона до Міського комунального підприємства «Херсонелектротранс»про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій,
встановив:
Управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Міського комунального підприємства «Херсонелектротранс» (далі-відповідач) про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем обліковується заборгованість по перерахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень-березень 2009 р. працівникам відповідача, які вийшли на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В ході судового засідання представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог в зв'язку з частковим погашенням боргу в сумі 109696,84 грн., таким чином за відповідачем рахується борг по витратам на виплату і доставку пенсій в сумі 16708,79 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечень щодо наявності боргу по витратам на виплату і доставку пенсій в сумі 16708,79 грн. не надав та пояснив, що підприємство погашає заборгованість по мірі надходження грошей.
Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.
Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Абзацом 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (далі - Закон N 1058-IV) встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Статтею 1 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до вказаної статті страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Згідно з ч. 1 статті 15 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.
Як вбачається з наведених норм та підтверджується матеріалами справи, відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України.
Згідно із п. 6 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. N 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Ст. 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. N 1058-IV передбачає, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на роботах із шкідливими та тяжкими умовами праці (відповідно до п. "б - з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 р. N 1788-XII) здійснюється згідно окремого законодавчого акту через професійні та корпоративні фонди.
До введення пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії назначаються згідно норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 р. N 1788-XII.
При цьому зберігається порядок відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, який діяв до набрання чинності (з 01.01.2004 р.) цього Закону. Підприємства та організації також відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. N 21-1 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" із грошових коштів, передбачених на оплату праці, вносять у Пенсійний фонд плату, яка покриває фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. Починаючи із дня набрання чинності цього Закону, у розмірі 20 % із наступним збільшенням її на 10 % до 100 % розміру покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. N 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
Повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за 2009 р. загальна сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам Міського комунального підприємства «Херсонелектротранс», які вийшли на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням часткової сплати боргу, складає 16708,79 грн.
Наведений розрахунок відповідає положенням законодавства, фактичним обставинам справи та відповідачем не спростований.
Абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно зі статтею 23 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Станом на день розгляду спору заборгованість в сумі 16708,79 грн. відповідачем не сплачена.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Міського комунального підприємства «Херсонелектротранс» 73000 м. Херсон, вул.. Зала Егерсег,12, р/р 26005083 в ХОФ Райффайзен Банк «Аваль», МФО 352093, код 03328635) на користь управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона (р/р 256063071212 ХОУ ВАТ «Ощадбанк» МФО 352457, код ЄДРПОУ 21294862) заборгованість по перерахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 16708,79 грн. (шістнадцять тисяч сімсот вісім грн. 79 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кравченко К.В.