вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"30" травня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1275/19
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши
заявуПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»
прозабезпечення позову
особи, що можуть отримати статус у справі господарського суду Київської області № 911/1275/19:
позивача:Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»
відповідача: Фізична особа-підприємець Іванова Лариса Євгенівна
третьої особи:Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Літа»
простягнення 445371,99 грн.
без виклику (повідомлення) учасників справи
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця Іванової Лариси ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 445372,99 грн., з яких 442141,06 грн. заборгованості по оплаті вартості необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу, 3230,93 грн. заборгованості по оплаті робіт щодо проведення експертизи побутового лічильника Metrix G6.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем положень Кодексу газорозподільних систем шляхом несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу, у зв'язку з чим здійснено експертизу лічильника газу та складено акт про порушення від 05.12.2018 № 5445, на підставі якого рішенням комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу газорозподільних систем від 13.03.2019 здійснено розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу в розмірі 442141,06 грн.
Разом з позовною заявою позивач (заявник) подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - житловий будинок з мансардою, загальною площею 281,9 кв.м. та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,2391 га з кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, смт Глеваха, вул. Учительська, буд. 2-б, належне Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 .
Подана заява про забезпечення позову мотивована тим, що до моменту звернення до суду заявником вживались заходи щодо досудового врегулювання спору, які виявились безрезультатними, тому за твердженням заявника невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та не сприятиме ефективному захисту й поновленню його порушених прав, за захистом яких він звернувся до суду. При цьому, заявник зазначає, що з огляду на ціну позову у заявника існують об'єктивні підстави для застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищезазначене майно, що належить Фізичній особі-підприємцю Івановій Ларисі Євгенівні.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, господарський суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 1 ч. 1. ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частинами 1, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Суд зазначає, що при розгляді справ предметом позовних вимог яких є стягнення грошових коштів вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно доцільне лише у разі відсутності у боржника грошових коштів.
З огляду на зазначене, заявлений заявником захід забезпечення позову як накладення арешту на майно відповідача не є адекватним вимогам, на забезпечення яких він вживається, оскільки, по-перше, позивачем в позовній заяві заявлені вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів, по-друге, позивач не зазначає в заяві та не надає до неї відповідних доказів, які б свідчили про відсутність у відповідача грошових коштів у розмірі суми позову, а відтак зазначений захід забезпечення позову не спрямований саме на збереження грошових коштів останнього до вирішення справи по суті та не забезпечує збалансованість інтересів сторін.
Крім того, в обґрунтування зазначених вимог про вжиття заходів до забезпечення позову, позивачем не подано доказів того, що їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, а саме лише посилання в заяві на існування підозр загрози того, що виконання прийнятого господарським судом рішення буде неможливим чи істотно ускладненим, без наведення належного обґрунтування та без підтвердження таких посилань відповідними доказами не є достатньою підставою для задоволення такої заяви.
З огляду на вищезазначене, суд відмовляє в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - житловий будинок з мансардою, загальною площею 281,9 кв.м. та земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,2391 га з кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, смт АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 , належне Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 .
Керуючись ст. 136-140, ст.ст. 232-234 Господарського процесуального кодексу України суд, -
постановив:
В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» про забезпечення позову відмовити повністю.
Дана ухвала набирає законної сили у строк та в порядку передбачених ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Суддя Ю.В. Подоляк