73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"01" березня 2010 р.
13 год.55 хв.Справа № 2-а-11425/09/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Мельник О.О.,
за участю позивача: ОСОБА_1, представника відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні
про скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
ОСОБА_1 в серпні 2006 року звернувся до Дніпровського районного суду м. Херсона з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001361701/0 від 03.04.06 про визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 7826 грн. з отриманого доходу у вигляді подарованого домоволодіння. Позивач посилається на те, що вказаний будинок належав матері позивача ОСОБА_3 з 1986 року. У 2003 році будинок був подарований матір'ю позивача громадянці ОСОБА_4, яка є племінницею матері, в якості забезпечення виконання зобов'язання по поверненню взятих в борг грошових коштів в сумі 25000 грн. Коли борг був повернутий ОСОБА_4, остання подарувала цей будинок позивачу, а тому в даному випадку дохід позивача від вказаної угоди відсутній, оскільки будинок в розпорядження ОСОБА_4 не поступав, а мати позивача продовжувала ним користуватись, отже, цей будинок фактично був подарований матір'ю своєму сину, в даному випадку позивачу.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Державна податкова інспекція у м. Херсоні проти позову заперечує, посилаючись на те, що громадянин ОСОБА_1 самостійно задекларував одержання доходу від отримання в дар будинку в сумі 60200 грн., тому має сплатити податок з доходів фізичних осіб. Підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати податку немає.
Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
05.09.2003 між ОСОБА_3, яка є матір'ю ОСОБА_1, та племінницею ОСОБА_4 був укладений договір дарування, умови якого передбачали, що ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_5 прийяла в дар 59/100 домоволодіння під № 52 по вул. Сакко і Ванцетті у м. Херсоні на земельній ділянці 1139,9 кв. м, домоволодіння складалось з двох житлових будинків, один з них літ. "Б" загальною площею 227 кв. м та другий літ. "Ж" загальною площею 153,9 кв. м., ціна домоволодіння в договорі вказана в сумі 57009 грн., договір нотаріально посвідчений. Як стверджує позивач та його матір ОСОБА_6 в судовому засіданні, будинок був подарований як забезпечення повернення грошових коштів в сумі 25000 грн., які у вересні 2003 року ОСОБА_3 позичила у ОСОБА_5 В підтвердження позивач надав договір, укладений в письмовій формі, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від 05.09.03.
В 2005 році ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_1 за договором дарування від 10.09.2005р. домовладіння № 52 по вул. Сакко і Ванцетті в м. Херсоні, яке складається з житлового будинку літ. "Б" житловою площею 73,7 кв.м, загальною площею 227,4 кв. м. на земельній ділянці 767,5 кв.м., ціна домоволодіння 60200 грн. Договір дарування нотаріально посвідчений.
До ДПІ у м. Херсоні була подана ОСОБА_1 декларація про доходи, одержані з 01.01.06 по 31.12.06, в якій зазначено про одержання доходу від отримання в дар будинку згідно договору дарування від 10.09.05 в сумі 60200 грн. Таким чином, даною декларацією позивач самостійно визначив податкове зобов'язання із сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 7826 грн. (13 %). Оскільки позивачем дана сума податку не була сплачена, податковим повідомленням ДПІ у м. Херсоні № 0001361701/0 від 03.04.06 визначено ОСОБА_1 податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 7826 грн. Позивач оскаржив податкове повідомлення в адміністративному порядку до ДПІ у м. Херсоні. Рішенням ДПІ у м. Херсоні про результати розгляду первинної скарги від 30.05.06 було відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні скарги.
Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з приписами ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Оподаткування доходів, одержаних у вигляді подарунків, регламентується статтею 14 Закону України від 22.05.03р. № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон № 889). Згідно з пунктом 14.1 цієї статті Закону кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини. Оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав регламентується ст. 13 Закону, яка набрала чинності з 1 січня 2005 року. Статтею 13 Закону встановлено кілька ставок для оподаткування доходів, отриманих платником податку внаслідок прийняття у подарунок (спадщину) коштів, майна, немайнових прав (0%. 5%, 13% та 26%). До статті 13 Закону внесено зміни Законом України від 25.03.05р. № 2505 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України", згідно яких починаючи з другого кварталу 2005 року оподатковуються за нульовою ставкою доходи, одержані у вигляді вартості об'єктів нерухомого майна і рухомого майна, що одержувались у подарунок (спадщину) особами, які відносяться до членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення з дарувателем (спадкодавцем) (пп. 13.2.1 п. 13.2 ст. 13 Закону). Згідно із Законом (пп.1.20.4 п.1.20 ст.1) членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення. Інші особи, які не відносяться до членів сім'ї спадкодавця 1-го та 2-го ступеня споріднення, повинні сплачувати податок з доходів фізичних осіб з вартості одержаного у подарунок нерухомого майна (квартир, кімнат, будинків, дачних ділянок, присадибних ділянок, земельних ділянок (паїв) тощо) на загальних підставах. Тобто, платник податку, який одержав протягом звітного податкового року доход у вигляді вартості подарунку (будинку) від особи, з якою має інший ступінь споріднення, ніж перший чи другий, зобов'язаний включити у податкову декларацію за наслідками звітного податкового 2005 року вартість одержаного у подарунок майна та сплатити з нього податок з доходів фізичних осіб за ставкою 13 %, яка була встановлена на той час.
Доводи позивача про те, що він не отримував дохід, суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до пп. 1.2 статті 1 Закону № 889 дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального та нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Позивач не заперечує факту укладання договору дарування між ним та ОСОБА_5 Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Даний договір судом не визнавався недійсним, його не віднесено законом до нікчемних, самі сторони договору не мають таких повноважень визнавати договір недійсним, це є компетенцією суду. Ні позивач, ні ОСОБА_5 чи інша особа не зверталась до суду з відповідним позовом про визнання договору дарування фіктивним, укладеним без наміру створення правових наслідків. Також не визнавався в судовому порядку недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від 2003 року. Тільки визнаний судом недійсним правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Відповідне судове рішення відсутнє. Сам по собі факт проживання у подарованому будинку сім'ї ОСОБА_1, ОСОБА_3 протягом періоду 2003-2005р. не робить його фіктивним. За таких обставин суд не може погодитися з доводами позивача відносно нікчемності укладених договорів.
Декларація про доходи заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою таким платником податку здійснювати таке заповнення (п. 18.5 Закону № 889). У разі заповнення декларації іншою особою така декларація має містити інформацію про таку іншу особу на рівні інформації про платника податку. Суд критично відноситься до стверджень ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про те, що декларація заповнювалась матір'ю, і вона підписалась замість сина, оскільки вони суперечать свідченням тих же осіб, даним в судовому засіданні 28.08.06 (арк. справи 49). До того ж суд вважає, що при заповненні декларації матір'ю був порушений порядок заповнення декларації, але це порушення не призвело до викривлення даних про отриманий дохід ОСОБА_1 і не вплинуло на розмір податку. Відомості в декларації внесені правильно, їх достовірність перевірена податковою інспекцією.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Підставою для визнання неправомірним акту індивідуальної дії, до якого відноситься оспорюване рішення ДПІ, є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. За результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено. Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні узгоджується з вимогами чинного законодавства, прийнято відповідно до обставин, що склались, тобто є вірним по суті, то підстав для визнання його нечинним та скасування немає.
Позов задоволенню не підлягає. Судові витрати відносяться на позивача. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у м. Херсоні від 30.04.06 № 0001361701/0.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 березня 2010 р..
Суддя Хом'якова В.В.