Справа № 22-ц/793/962/19
про залишення апеляційної скарги без руху
28 травня 2019 р. м. Черкаси
Апеляційний суд Черкаської області в особі судді Василенко Л.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно,
Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 листопада 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено та визнано за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 1,8491 га, яка знаходиться в адміністративних межах Макіївської сільської ради Смілянського району Черкаської області, що належить ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 березня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 листопада 2018 року відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 22 травня 2019 року подала апеляційну скаргу.
Однак, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки не відповідає вимогам ст. 357 ЦПК України, виходячи з наступного.
До апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору.
Відповідно до п. 15 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року N 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону N 3674-VI.
Пунктом 16 вищевказаної Постанови визначено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п'ятою статті 216, статтею 1212 ЦК тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК).
Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (частина друга статті 80 ЦПК). Остаточне визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже, і суми судового збору, здійснюється судом із наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору.
Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу позовної заяви майнового характеру поданий фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З поданої до Апеляційного суду Черкаської області апеляційної скарги та доданих до неї документів, визначити вартість спірного майна, а саме земельної ділянки, не вбачається за можливе.
Враховуючи викладене, апеляційний суд, при визначенні розміру судового збору, що підлягає сплаті при подачі позову та, відповідно, при подачі апеляційної скарги, виходить із мінімального розміру судового збору, визначених ЗУ «Про судовий збір» за позови майнового характеру, а саме 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті при подачі апеляційної скарги становить 1057,2 грн.(1762*0,4*150%).
Крім того, відповідно до положень ч. 3 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху і у випадку, якщо вона подана після закінчення встановлених законом строків, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 1 статті 354 ЦПК України встановлено 30-денний строк на апеляційне оскарження рішень.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України передбачено, якщо учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, а саме на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
В апеляційній скарзі зазначено, що про день і час розгляду справи ОСОБА_1 не була повідомлена, копію ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 березня 2019 року отримала у травні 2019 року, а супровідний лист датований 24 квітня 2019 року, на підтвердження чого надала відповідний супровідний лист, тобто апеляційна скарга подана в межах тридцятиденного строку з дня вручення їй відповідної ухвали суду про відмову в перегляді заочного рішення.
Однак, ОСОБА_1 , у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України, не порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У зв'язку з тим, що при подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 не сплачено судовий збір та не подано заяви про поновлення строку на оскарження, їй у відповідності до вимог ст.ст.185, 357 ЦПК України необхідно надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Керуючись ст.ст.185, 356, 357 ЦПК України,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 листопада 2018 року залишити без руху.
Надати скаржнику строк для сплати судового збору в розмірі 1057,2 грн. та звернення до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду не пізніше десяти днів з моменту отримання, особою, що подає апеляційну скаргу копії ухвали суду.
Після сплати судового збору оригінал відповідної квитанції необхідно у найкоротший строк надати до апеляційного суду Черкаської області.
У разі не усунення недоліків та несплати судового збору апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
У разі не подання заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції - у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Василенко