Справа № 697/2906/13-к
Провадження № 1-кп/697/2/2019
28.05.2019 Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
потерпілої - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новий Геташен Мартунинського району, Вірменія, без громадянства, вірмен, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з неповною середньою освітою, непрацюючого, раніше судимого Черкаським обласним судом 14.02.2000 року за ст.93 п. «а» та «і», ч.3 ст.142 КК України до 14 років позбавлення волі, який 25.10.2010 року умовно-достроково звільнений від відбування покарання на невідбутий строк покарання - 2 роки 4 місяці 10 днів,
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
І. Формулювання обвинувачення, яке пред'явлене ОСОБА_5 та визнане судом недоведеним
Обвинувачений ОСОБА_5 23.05.2013, близько 01 години 00 хвилин, керуючи автомобілем «OPEL ASTRA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у порушення вимог п. 2.1 а) Правил дорожнього руху України, не маючи при собі посвідчення водія на право керувати транспортним засобом відповідної категорії «В», та вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Так, він, рухаючись від м. Ржищів Київської області до м. Канів Черкаської області по автомобільній дорозі сполученням «Фастів - Митниця - Обухів - Ржищів - Канів», на 148 км. + 400 м., на території Канівського району Черкаської області, порушуючи вимоги п. 2.3 б) Правил дорожнього руху України, для безпеки дорожнього руху не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміну, у порушення вимог п. 31.4.5 г) Правил дорожнього руху України не стежив за технічним станом транспортного засобу, керуючи легковим автомобілем, на передню вісь якого встановлено шини з різним типом малюнка протектора (права - універсальна, ліва - зимова), у порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, на заокругленій ділянці дороги, виїхав на ліве узбіччя по напрямку свого руху вперед, скоїв наїзд на перешкоду у вигляді стовпа дорожнього знаку 1.4.1 Правил дорожнього руху України «Напрямок повороту», після чого допустив перекидання транспортного засобу.
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «OPEL ASTRA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з висновком судово-медичної експертизи від 23.05.2013 № 4214 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки та живота, численних двохсторонніх переломів ребер, перелому грудини, забою та розривів обох легень, забою серця, розриву навколосерцевої сумки, забою та розривів печінки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, від яких загинула на місці події.
Згідно з висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу від 02.08.2013 №4/213 різниця між залишковою висотою малюнка протектора шин передньої вісі автомобіля «OPEL ASTRA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає близько 4 мм, що могло привести до втрати керованості транспортним засобом під час маневрування, та передбачає заборону експлуатації.
Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «OPEL ASTRA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , а саме: п. 2.3 б), п. 2.9 а), п. 12.4 г) Правил дорожнього руху України, перебуває в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди настанням смерті потерпілої ОСОБА_8 .
Діяння ОСОБА_5 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
ІІ. Показання учасників кримінального провадження
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 від свідчень даних на досудовому слідстві відмовився повністю, свою вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав повністю та показав, що з потерпілою ОСОБА_8 він проживав у цивільному шлюбі. 22.05.2013 вони спільно на автомобілі «таксі» поїхали в с.Грищенці, до знайомої ОСОБА_9 , в якої вживали спиртні напої. Ближче до вечора погода зіпсувалась та ОСОБА_8 виявила бажання поїхати додому в м.Канів. Так як, він не має у своєму володінні автомобіля, а також не має посвідчення на право керування транспортними засобами, то спробував викликати «таксі», але на дзвінок ніхто не відповів, після чого він зателефонував до свого родича ОСОБА_10 з проханням підвезти їх у м.Канів. Вийшовши з будинку ОСОБА_11 , вони пішки пішли в центр села, оскільки там їх чекав ОСОБА_12 за кермом свого автомобіля «OPEL ASTRA». Близько 01.00 год., рухаючись від с.Грищенці в напрямку м.Канева, Черкаської області, автомобіль, яким керував ОСОБА_12 занесло на мокрій дорозі, в результаті чого останній втратив керування, т/з перекинувся, виїхав на ліве узбіччя та скоїв наїзд на стовп дорожнього знаку. В момент зіткнення він знаходився на передньому пасажирському сидінні, а ОСОБА_8 позаду. В результаті зіткнення він втратив свідомість, коли прийшов до тями, виявив, що ОСОБА_8 не подає ознак життя. В результаті ДТП він отримав перелом ребер з права, тому що автомобіль вдарився правою стороною. До приїзду працівників ДАІ до місця пригоди він вирішив взяти вину за скоєне на себе, оскільки ОСОБА_12 є його родичем та має на утриманні малолітніх дітей. При приїзді слідчої групи та в подальшому на досудовому слідстві давав неправдиві покази, оскільки жалів родича ОСОБА_12 .
Допитана в судовому засіданні, як потерпіла ОСОБА_7 суду дала покази про те, що ОСОБА_8 є її донькою та довгий час проживала у цивільному шлюбі з ОСОБА_5 22.05.2013 ОСОБА_13 подзвонила до неї та повідомила, що вони з ОСОБА_5 їдуть в гості до знайомої Раїси в с.Грищенці. Після того, донька більше не дзвонила, а вранці 23.05.2013, десь близько 09 год.00 хв. до неї подзвонив ОСОБА_5 та повідомив про те, що її дочка загинула в ДТП. Хто був за кермом в момент ДТП, їй достовірно не відомо, хоча, були слухи, що ОСОБА_5 бере вину на себе за свого родича. Вважає, що і ОСОБА_5 , і ОСОБА_10 не прийняли належних мір, щоб допомогти її доньці, просить суд встановити справедливість та суворо покарати винного.
Допитаний в судовому засіданні, як свідок ОСОБА_12 показав, що ОСОБА_5 є його дядьком. 22.05.2013 йому зателефонував ОСОБА_5 та ОСОБА_8 з проханням привезти їх із с.Грищенці, Канівського району Черкаської області у м.Канів, Черкаської області. В цей час на вулиці йшов дощ. Близько 23.00 год., він власним автомобілем «OPEL ASTRA» приїхав до с.Грищенці та чекав ОСОБА_5 і ОСОБА_8 біля клубу, в центрі села. Прийшовши до авто, ОСОБА_5 сів збоку на переднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_8 - позаду, з правого боку. Неподалік м.Канева, на повороті, автомобіль занесло, він не справився з керуванням, після чого т/з перекинувся, виїхав на ліву смугу і зіткнувся з придорожнім стовпом. Удар прийшовся в праву задню частину автомобіля. ДТП трапилося тому, що був сильний дощ та на автомобілі були встановлені колеса із різним типом гуми. Після ДТП він злякався, ОСОБА_5 заявив, що візьме вину на себе, тому що був раніше засудженим та знає як себе вести в місцях позбавлення волі, а у нього є малолітні діти. Розгубившись, він побіг до близьких родичів, а коли повернувся, то на місці ДТП вже була швидка допомога та працівники поліції. Вказує, що він страждав від того, що його вину взяла на себе інша людина, не міг з цим змиритись та добровільно в усьому зізнався.
Допитана в судовому засіданні, як свідок ОСОБА_11 суду дала покази про те, що вона працювала разом з ОСОБА_8 . 22.05.2013 ОСОБА_8 зателефонувала та сказала, що приїде в гості. Зазначає, що ОСОБА_5 та ОСОБА_8 приїхали на «таксі», в центр с.Грищенці, а потім пішки прийшли до неї. Машини ніякої вона не бачила. Під час застілля вживали спиртні напої. Спочатку ОСОБА_13 хотіла залишитися переночувати, але потім погода зіпсувалась, почався дощ і ОСОБА_5 та ОСОБА_8 вирішили їхати додому в м.Канів. Вона провела їх, а далі останні пішли пішки. Вже на наступний день дізналась, що сталася ДТП та Ірина загинула.
Допитаний в судовому засіданні, як свідок ОСОБА_14 розповів, що тривалий час працював в службі «таксі». Про події, які мали місце 22.05.2013 не пам'ятає, оскільки це було давно, а він дуже часто возив людей, як в с.Грищенці, так і в м.Канів.
Свідок ОСОБА_15 розповів, що він на час ДТП у 2013 році був працівником ДАІ, тепер є працівником поліції. 23.05.2013 до чергової частини надійшло повідомлення, що на дорозі з с.Грищенці, в напрямку м.Канів, біля пам'ятника невідомому солдату сталася ДТП в якому загинула ОСОБА_8 . Приїхавши на місце події, побачив, що т/з був з явними ушкодженнями, на задньому сидінні була жінка, як потім з'ясувалось - ОСОБА_8 без ознак життя. На місці пригоди знаходився ОСОБА_5 , який на його думку, перебував в стані алкогольного сп'яніння та вів себе неадекватно, хотів вчинити самогубство. Пізніше підійшов ОСОБА_12 . Хто був за кермом в момент ДТП стверджувати не може, хоча ОСОБА_5 говорив, що ДТП скоїв він.
Допитаний в судовому засіданні, як свідок ОСОБА_16 суду дав покази про те, що він на час ДТП у 2013 році працював водієм МЧС. 23.05.2013 він та інші співробітники виїжджали на ДТП. На задньому сидінні автомобіля перебувала жінка, яка не подавала ознак життя. Він весь час знаходився біля службового авто. Крім них на місці ДТП була ще швидка допомога та поліція. Хто був за кермом автомобіля йому не відомо.
Свідок ОСОБА_17 суду показала, що вона є дружиною ОСОБА_12 і 22.05.2013, близько 23 години її чоловіку зателефонував ОСОБА_5 та ОСОБА_8 з проханням відвезти їх із с.Грищенці у м.Канів. ОСОБА_12 поїхав, і вже потім, пізніше, з телефонної розмови вона дізналася, що сталася ДТП, в якій загинула ОСОБА_8 . Зазначає, що за кермом авто був ОСОБА_12 , він сам їй про це повідомив, але ОСОБА_5 взяв всю вину на себе. Вона просила потерпілу пробачити, як і ОСОБА_5 , так і ОСОБА_12 .
Як свідок в судовому засіданні допитана ОСОБА_18 дала покази про те, що ОСОБА_5 є її рідним братом. Про ДТП, в якій загинула ОСОБА_8 дізналась з телефонної розмови. Зазначає, що ОСОБА_5 не вміє керувати автомобілем. ОСОБА_12 хотів відразу зізнатись, однак ОСОБА_5 йому не дозволив та взяв всю вину на себе.
Допитаний в судовому засіданні, як свідок ОСОБА_19 суду дав покази про те, що він на час, коли сталася ДТП - у 2013 році працював слідчим ВР ДТП СУ УМВС України в Черкаській області і розслідував кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 . Детально обставин ДТП не пам'ятає. Вказує, що ОМП проводили в світлу пору доби. В ході досудового слідства ОСОБА_5 свою вину визнавав повністю та при відібранні пояснень вказав, що саме він керував т/з. Автомобіль, на якому скоєно ДТП належить ОСОБА_12 , який має посвідчення водія, ОСОБА_5 посвідчення водія на момент скоєння ДТП не мав.
Будучи допитаним в судовому засіданні експерт ОСОБА_20 , який приймав участь у проведенні експертизи показав, що для висновку комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи експерти не мали належних об'єктивних даних. Експертиза дала свій висновок вірогідно. Експертиза носить не точний характер тому, що матеріали кримінального провадження не містять необхідних об'єктивних даних. ОСОБА_21 міг знаходитись і на передньому правому сидінні.
ІІІ. Докази сторони обвинувачення на підтвердження вини ОСОБА_5 із зазначенням мотивів з яких суд їх відкидає
Прокурор обґрунтовує інкриміноване ОСОБА_5 обвинувачення матеріалами кримінального провадження, а саме:
- рапортом оперативного чергового Канівського МВ з якого вбачається, що 23.05.2013 о 01 год. 30 хв. до чергової частини Канівського МВ надійшло повідомлення про те, що на автодорозі Канів-Ржищів, біля пам'ятнику невідомому солдату виникла ДТП, в результаті якої загинула ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_2 (кр.пр. а.с.6);
- протоколом огляду місяця події від 23.05.2013, схемою та фототаблицею до нього, згідно якого встановлено, що місцем дорожньо-транспортної пригоди є автодорога Фастів-Митниця-Обухів-Ржищів-Канів 148 км. + 400 м. за участю автомобіля «OPEL ASTRA» д.н.з. НОМЕР_2 на якому наявні сліди зіткнення із стовпом дорожнього знаку та із перешкодою у виді дерева, на задньому пасажирському сидінні автомобіля виявлено труп особи жіночої статі (кр.пр. а.с.7-18);
- постановою ст.слідчого ВР ДТП СУ УМВС України в Черкаській області автомобіль «OPEL ASTRA» д.н.з. НОМЕР_2 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (кр.пр. а.с. 25);
- згідно висновку за результатами проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 , 1966 р.н. № 421 від 23.05.2013 причиною смерті є поєднана травма грудної клітки та живота з ушкодженням внутрішніх органів, що ускладнилось гострою крововтратою та привела до недокрів'я внутрішніх органів (кр.пр. а.с.33-35);
- згідно висновку за результатами проведення автотехнічної експертизи № 4/213 від 02.08.2013 та фототаблицею до нього на передній вісі автомобіля Опель Астра встановлено шини з різним типом малюнка протектора (права-універсальна, ліва-зимова) різниця між залишковою висотою малюнка протектора складає 4 мм., що могло призвести до втрати керованості транспортним засобом під час маневрування та не відповідає вимогам п.31.4.5.г) ПДР України, що передбачає заборону експлуатації (кр.пр. а.с.52-68);
- постановою ст.слідчого ВР ДТП СУ УМВС України в Черкаській області від 04.08.2013 переднє ліве колесо автомобіля «OPEL ASTRA» д.н.з. НОМЕР_2 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (кр.пр. а.с. 71);
- з висновку експерта № 4/257 від 29.08.2013 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи встановлено, що в дорожній обстановці, яка склалася на момент ДТП, з технічної точки зору в діях водія автомобіля «OPEL ASTRA» д.н.з. НОМЕР_2 вбачаються невідповідності вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться в причинному зв'язку з виникненням ДТП, а також недотримання водієм безпечної швидкості руху, з урахуванням дорожніх умов та стану транспортного засобу (кр.пр. а.с.78-84);
- відповідно до висновку експерта № 1424 від 29.10.2013 за результатами проведення судово-медичної експертизи у ОСОБА_5 згідно даних медкарти мали місце тілесні ушкодження у вигляді перелому 8-го ребра справа, забою правої легені; вказані ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів та відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (кр.пр. а.с. 127);
- згідно заключення комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи на момент ДТП за кермом автомобіля Опель-Астра вірогідно перебував ОСОБА_21 (а.с.121-124).
Державний обвинувач, як доказ вини обвинуваченого ОСОБА_5 навів заключення комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи. Висновок вказаної експертизи не має доказового значення, так як носить не категоричний характер, а лише допускається припущення. Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_20 показав, що для належного висновку експертизи матеріали кримінального провадження не містять достатніх вихідних об'єктивних даних, а тому експертиза носить лише вірогідний характер і згідно цього висновку не можна стверджувати, що за кермом автомобіля під час скоєння ДТП перебував ОСОБА_5 ..
До того ж, в ході судового розгляду кримінального провадження, з метою встановлення об'єктивної істини у справі, судом неодноразово призначалася комплексна судово-медична та транспортно-трасологічна експертиза, однак виконати її експертам не представилось можливим, оскільки для вирішення питань вказаних в експертизі необхідно було провести слідчий експеримент за участю обвинуваченого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_12 ..
Проте, з показів, які дані старшим слідчим СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_22 в судовому засіданні в режимі відеоконференції та з протоколу проведення слідчого експерименту від 06.12.2018 за участю свідка ОСОБА_12 вбачається, що на місці проведення слідчого експерименту останній відмовився від дачі будь-яких показів стосовно обставин ДТП, яка мала місце на автодорозі Фастів-Митниця-Обухів-Ржищів-Канів 148 км. + 400 м. за участю автомобіля «OPEL ASTRA» д.н.з. НОМЕР_2 (кр.пр. т.4 а.с.104-107).
ОСОБА_5 в судовому засіданні також відмовився від проведення слідчого експерименту стосовно обставин ДТП, яка мала місце на автодорозі Фастів-Митниця-Обухів-Ржищів-Канів 148 км. + 400 м. за участю автомобіля «OPEL ASTRA» д.н.з. НОМЕР_2 , оскільки за кермом авто не перебував і в село приїхав на таксі.
В подальшому державний обвинувач не наполягав на повторному проведенні слідчого експерименту та призначенні комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи.
Покази обвинуваченого ОСОБА_5 , який не визнав свою вину та зазначив, що він не перебував за кермом автомобіля в момент скоєння ДТП, об'єктивно підтвердженні показами свідка ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ..
ОСОБА_5 не має у своєму володінні транспортних засобів та посвідчення водія. Будь-яких доказів, що він вміє керувати автомобілем та перебував за кермом на час скоєння ДТП в судовому засіданні не здобуто.
Посилання державного обвинувача, як на доказ вини обвинуваченого ОСОБА_5 на протокол огляд місяця події від 23.05.2013, висновок за результатами проведення судово-медичної експертизи № 421 від 23.05.2013, висновок за результатами проведення автотехнічної експертизи № 4/213 від 02.08.2013, висновок експерта № 4/257 від 29.08.2013 за результатами проведення судової автотехнічної експертизи, висновок експерта № 1424 від 29.10.2013 за результатами проведення судово-медичної експертизи підтверджують факт ДТП, яка мала місце на автодорозі Фастів-Митниця-Обухів-Ржищів-Канів 148 км. + 400 м. за участю автомобіля «OPEL ASTRA» д.н.з. НОМЕР_2 , невідповідності вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться в причинному зв'язку з виникненням ДТП, недотримання водієм безпечної швидкості руху, а також отримання тілесних ушкоджень, однак ніяким чином не доводять винуватість ОСОБА_5 ..
IV. Мотиви ухвалення виправдувального вироку
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних злочинним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 6 грудня 1998 р. (п.146) Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).
Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Дж. Мюррей проти Сполученого Королівства» (Case of John Murray v. United Kingdom, Заява 41/1994/488/570, рішення від 25 січня 1996 року).
Згідно ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений, а обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Разом з тим, досліджені судом докази не доводять поза розумним сумнівом винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому діянні.
Отже, у суду є розумний сумнів, щодо вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
У свою чергу, згідно із ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення
Таким чином, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, та оцінюючи кожний доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, дійшов переконливого висновку, що прокурором не доведено поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.
З огляду на викладене, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_5 підлягає виправданню, так як не доведено, що ним вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Запобіжні заходи щодо обвинуваченого ОСОБА_5 не застосовувались.
Процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України приймаються на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та виправдати його, так як не доведено, вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Речові докази - переднє ліве колесо автомобіля «OPEL ASTRA» д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіль «OPEL ASTRA» д.н.з. НОМЕР_2 - передати власнику.
Процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України віднести на рахунок держави.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області через протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення вказаного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий ОСОБА_1