Справа № 712/6124/19
Провадження № 2-а/712/192/19
29 травня 2019 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді Романенко В.А.
за участю секретаря Назаренко М.О.
розглянувши в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УПП в Черкаській області сержанта поліції першого батальйону першої роти Лук'яненко Наталії Володимирівни про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УПП в Черкаській області сержанта поліції першого батальйону першої роти Лук'яненко Наталії Володимирівни про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 27 квітня 2019 року відносно нього, ОСОБА_1 , сержантом поліції першого батальйону першої роти управління патрульної поліції в Черкаській області Лук'яненко Наталією Володимирівною була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, серія ЕАВ №1104435, про визнання його винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 425 грн., відповідно до якої він 27.04.2019 року о 14 годині 03 хвилин, керуючи ТЗ, проїхав перехрестя на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 «г» Правила дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Зазначені дії відповідача вважає, протиправними, а постанову незаконною, винесеною з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права та такою, що підлягає скасуванню за наступних обставин.
27.04.2019 року він дійсно рухався у своєму автомобілі Hyundai Accent д.н. НОМЕР_1 по вул. 30-річчя Перемоги у м. Черкаси зі швидкістю приблизно 50 км/год., під'їжджаючи до світлофора на перехресті вул. 30-річчя Перемоги та вул. Свердлова, я побачив, що загорілося жовте світло, однак, він не зміг зупинитися перед світлофором не вдаючись до екстреного гальмування, оскільки у разі екстреного гальмування колеса його транспортного засобу блокуються, так як в Hyundai Accent 2007 року випуску не передбачена антиблокувальна система ABS і він міг втрати керованість, що у свою чергу, неминуче призвело б до створення аварійної обстановки, тому він продовжив рух при умові забезпечення безпеки дорожнього руху. Іншими словами, він не мав технічної можливості зупинити транспортний засіб у місці передбаченому п. 8.10 Правил, не вдаючись до екстреного гальмування або виникнення умов небезпеки дорожнього руху.
Згідно з пунктом 8.10 Правил, у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м. до найблищої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Пунктом 8.11 Правил визначено, що водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Міжнародною Конвенцією про дорожні знаки та сигнали, яка ратифікована Україною 1974 року (Глава III, світлові дорожні сигнали ст.23) зазначено: «Жовте світло, яке включається одне або одночасно з червоним світлом; коли воно застосовується одне, це означає, що жоден транспортний засіб не повинен перетинати лінію зупинки або виїжджати за світлофор, за винятком випадків, коли в момент включення світла він знаходиться так близько, що вже не може зупинитися перед лінією зупинки або перед світлофором з урахуванням вимог безпеки руху.
Якщо сигнал знаходиться посередині перехрестя або за ним, жовте світло означає, що жоден транспортний засіб не повинен виїжджати на перехрестя або на пішохідний перехід на даному перехресті, за винятком випадків, коли в момент включення світла він знаходиться так близько, що вже не може зупинитися до в'їзду на перехрестя з урахуванням вимог безпеки руху. Жовте світло при одночасному включенні з червоним світлом означає негайну зміну вказівок сигналу, але він не змінює заборони проїзду, запропонованого червоним світлом».
Таким чином, вважає, що він не здійснив правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, та не порушував вимоги п. 7.8.3 «г» Правил, про що зазначив у окремому письмовому поясненні та долучив до оскаржуваної постанови.
Оскаржувана постанова серія ЕАВ №1104435 від 27.04.2019 року про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі винесена з порушенням вимог ч. 3 ст. 283 КУпАП оскільки, не містить відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, містить не повні дані щодо транспортного засобу, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення, (відсутня марка та модель, а номерний знак ТЗ зазначено не вірно).
Вважає, що притягнення до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджується належними доказами.
Просить скасувати постанову сержанта поліції першого батальйону першої роти управління патрульної поліції в Черкаській області Лук'яненко Наталії Володимирівни, серія ЕАВ № 1104435, про накладення на нього, ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП.3акрити відносно ОСОБА_1 , провадження по справі на підставі п.1 ст. 247 КпАП України, за відсутністю в діях складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Ухвалою суду від 08 травня 2019 року по справі відкрито спрощене позовне провадження.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
06.05.2019 року до суду від відповідача поліцейського роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області сержанта поліції Лук'яненко Наталії Володимирівни надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначає, що викладені позивачем доводи не є належним обґрунтуванням адміністративного позову, щодо порушення відповідачем норм матеріального чи процесуального права та не спростовують наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Вважає, що відповідач діяв виключно на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України і постанова винесена ним з дотриманням та у повній відповідності норм матеріального і процесуального права та є такою, яка не має підстав для скасування.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши відеозапис, вважає за наступне.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАВ № 1104435 від 27 квітня 2019 року складеної поліцейським роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області сержантом поліції Лук'яненко Наталією Володимирівною, вбачається, що водій ОСОБА_1 27.04.2019 року, близько 14 год. 03 хв., керуючи транспортним засобом, номерний знак НОМЕР_2 в м. Черкаси, вул. 30 річчя Перемоги, 12 керуючи ТЗ проїхав перехрестя на заборонений «жовти» сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3. ґ ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КпАП України порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно ч. 1 ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення Органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою і третьою статті 122 Кодексу.
Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасникам дорожнього руху ставиться в обов'язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За п. 1.3 Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Відповідно до п.п. «б» п. 2.3 ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі.
З наданих суду матеріалів справи вбачається, що 27.04.2019 року поліцейським роти № 1 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області сержантом поліції Лук'яненко Наталією Володимирівною ухвалено постанову серії ЕАВ № 1104435 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за те, що водій ОСОБА_1 ОСОБА_1 27.04.2019 року, близько 14 год. 03 хв., керуючи транспортним засобом, номерний знак НОМЕР_2 в м. Черкаси, вул. 30 річчя Перемоги, 12 керуючи ТЗ проїхав перехрестя на заборонений «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3. ґ ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
В позовній заяві позивач зазначає, що він не порушував ПДР та здійснив проїзд на забороняючий «жовтий» сигнал світлофора, щоб не вдаватись до екстреного гальмування. Тобто, виконував вимоги пунктів 8.10 та 8.11 ПДР України.
Пунктом 8.10 ПДР України визначено, що у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Згідно п. 8.11 ПДР України, водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 ПДР, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно п. 8.7.3.ґ ПДР України, жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
На відеозаписі зі службового реєстратора видно, як автомобіль позивача рухався на заборонний «жовтий» сигнал світлофора, а виїзд із перехрестя відбувся вже навіть на «червоний» сигнал, який взагалі немає виключень в ПДР на можливість проїзду.
Підтвердженням тому, що в той час проїзд перехрестя був заборонений, є також рух автобуса, який знаходився по праву сторону транспортного засобу позивача. Водій маршрутного транспортного засобу виконав всі вимоги ПДР, а саме, помітивши «жовтий» сигнал світлофора, який забороняє рух, зменшив швидкість і зупинився перед світлофором.
Що стосується виконання позивачем вимог п. 8.10 та п. 8.11 ПДР, то у відповідності ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Нормами ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, обґрунтування правомірності дій та прийнятого рішення відповідач зазначає у відзиві.
Відповідно до ч.ч. 2, 8 ст. 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
В свою чергу позивач, всупереч вищезазначеним вимогам законодавства, а ні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем так і при поданні позовної заяви до суду доказів на підтвердження факту неможливості зупинити транспортний засіб у місці визначеному п. 8.10 ПДР не надав.
На відеозаписі видно, що попереду автомобіля позивача рухався інший автомобіль, тобто необхідності прискорювати швидкість і скорочувати дистанцію на перехресті у позивача не було, оскільки могла бути створена аварійна ситуація у разі екстреного гальмування автомобіля, який їхав попереду. Аналогічно видно, що позаду позивача також рухався автомобіль, але на достатній дистанції і небезпеки у випадку екстреного гальмування позивачем не виникло б.
Згідно із п. 8.7.3 в) ПДР, зелений миготливий сигнал світлофора дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух.
Тобто, жовтому сигналу світлофора передує зелений миготливий сигнал, який попереджає про його наступне увімкнення.
Пунктом 8.7.3 ґ) ПДР визначено, що жовтий сигнал світлофора забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Нормами п. 2.3 б) ПДР визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
На відеозаписі зі службового відеореєстратора видно, як позивач, пояснюючи причини правопорушення, повідомляє, що рухався зі швидкістю не менше 60 км/год. Враховуючи те, що згідно п.12.4 ПДР в населеному пункті максимально допустима швидкість руху становить 50 км/год, можна зробити висновок, що позивач в достатній мірі не забезпечував безпеки дорожнього руху, тим більше знаходячись у жвавому транспортному потоці на регульованому перехресті.
Таким чином, з вищезазначеного слідує, що позивач під'їжджаючи до світлофору на перехресті вулиць 30-річчя Перемоги та Свердлова в м. Черкаси повинен був бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, при увімкнені зеленого миготливого сигналу, який передує жовтому, врахувати технічний стан транспортного засобу та розрахувати можливість зупинки у місці, визначеному п.8.10 ПДР при увімкнені жовтого сигналу світлофора.
Позивач вищезазначених вимог ПДР не виконав, та доказів про неможливість зупинитися у визначеному ПДР місці при проїзді перехрестя, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та при подачі позовної заяви до суду не надав, таким чином в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
27.04.2019 р. о 14 год. 03 хв. відповідач ніс службу по забезпеченню публічної безпеки і порядку шляхом патрулювання на службовому автомобілі та виконував службові обов'язки відповідно повноважень передбачених Законом України «Про Національну поліцію».
В цей час відповідач став свідком того, як позивач, керуючи автомобілем Hyundai Accent (д.н.з. НОМЕР_1 ) в м. Черкаси, вул. 30-річчя Перемоги, 12, проїхав перехрестя вул. 30-річчя Перемоги з вул. Свердлова на забороняючий «жовтий» сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3 ґ) ПДР України.
Зупинивши, відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» зазначений автомобіль, відповідач згідно із ч. З ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» звертаючись до позивача, який був за кермом автомобіля, представився (назвав своє прізвище, посаду, спеціальне звання), згідно ч. 2 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» проінформував про вищезазначене порушення ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Надалі, відповідач згідно п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 2.4 ПДР оголосив законні вимоги щодо пред'явлення посвідчення водія.
Після перевірки документів відповідач згідно вимог ст. 279 КУпАП, з врахуванням ст. 280 КУпАП здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому роз'яснив позивачеві права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
Під час розгляду справи позивач факт вчинення адміністративного правопорушення заперечував.
Розглянувши справу, відповідач відповідно до ст. 258 КУпАП з дотриманням вимог ст. 283 КУпАП з врахуванням ч. 2 ст. 33 КУпАП, ст. 251 КУпАП, ст. 252 КУпАП виніс постанову серії ЕАВ №1104435 за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно позивача та наклав стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Згідно ст. 285 КУпАП відповідач ознайомив позивача із змістом постанови по справі про адміністративне правопорушення та вручив її копію.
Також, позивачу було роз'яснено зміст ст. ст. 307, 308 КУпАП, щодо порядку виконання постанови про накладення штрафу та ст. 289 КУпАП, щодо порядку оскарження постанови.
На обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що в оскаржуваній постанові серії ЕАВ №1104435 від 27.04.2019 року містяться не повні дані щодо транспортного засобу, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення, а також немає відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
При заповненні електронної постанови по справі про адміністративне правопорушення коли вводиться номерний знак автомобіля, то автоматизована система самостійно підтягує дані щодо транспортного засобу з бази даних Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України.
Як зазначає відповідача у відзиві, коли розглянув справу про адміністративне правопорушення відносно позивача, відповідач заповняв електронну постанову, то випадково зробив механічну помилку в державному номерному знаку транспортного засобу, яким на той час керував позивач, а саме: в пункті 5 електронної постанови вказане «САА6984АК» необхідно вважати як « НОМЕР_1 ». Відповідно через помилку система не розпізнала транспортний засіб та автоматично не внесла відомості в даний пункт.
Механічна помилка в роздрукованій постанові не знімає з позивача відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, яке підтверджується відеозаписами зі службових відео реєстраторів, де чітко видно особу правопорушника, транспортний засіб, яким він керував та розгляд справи відповідачем, де озвучувались вірні дані.
Згідно Наказу МВС України від 07.11.2015 р. №1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» у Розділі 4 Інструкції в пункті 5 вказано, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Щодо внесення відомостей в електронну постанову про технічний засіб, яким здійснювався фото або відеозапис, то розробник програмного забезпечення для оформлення відповідних адміністративних матеріалів не передбачив можливість заповнення такого поля. А особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення та заповнює електронний документ, не в змозі вплинути на даний технічний процес.
Однак, позивачу в процесі розгляду справи про вчинене ним адміністративне правопорушення було надано для ознайомлення відеозапис із зафіксованим правопорушенням, який згідно ст.251 КУпАП та 252 КУпАП був прийнятий відповідачем, як належний та допустимий доказ.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до висновків Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у постанові від 14.02.2018 року по справі 536/583/17, у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладення адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в Кодексі України про адміністративні правопорушення.
Права, якими наділений позивач відповідно до ст. 268 КУпАП, в тому числі, право подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою мають бути реалізовані особою одразу на місці вчинення правопорушення без намагання затягнути процес розгляду справи шляхом відтермінування або перенесення на інший день та без впливу на можливість працівником поліції прийняти постанову на місці вчинення правопорушення. Відкладення даних питань на інший день або час не передбачено діючим законодавством.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З метою всебічного та об'єктивного дослідження обставин у справі за допомогою службової нагрудної відеокамери, яка розміщена на одязі поліцейських зафіксований розгляд справи про адміністративне правопорушення, який записаний на dvd-диск та доданий до відзиву на адміністративний позов.
Відповідно до «Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції» затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції №4/1 від 05.01.2016 року, поліцейський патрульної поліції відповідно до покладених на нього завдань під час несення служби здійснює: безперервне та цілодобове патрулювання території обслуговування з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі; первинне реагування на повідомлення про правопорушення, а також самостійне виявлення правопорушення під час патрулювання та в інших випадках, передбачених законодавством.
Процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853).
Відповідно до ч. 4 Розділу І вказано Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених зокрема частинами першою, другою і третьою статті 122.
За нормою ч. 2 Розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно ч.ч. 1, 2 розділу ІV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.
Суд враховує, що приписи постанови Конституційного Суду України по справі № 1-11/2015 від 26.05.2015 року повинні застосовуватись з урахуванням законодавчих змін, що відбулися у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, внесених Законом України від 14.07.2015 року № 596-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення дорожнього руху» та вищевказаною Інструкцією, які у свою чергу передбачають можливість винесення постанови саме на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Статтею 245 КпАП України передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездітності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
З огляду на наведене суд приходить до переконливого висновку про те, що при винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 1104435 поліцейський роти №1 батальйону управління патрульної поліції в Черкаській області сержант поліції Лук'яненко Наталя Володимирівна діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством України, та правомірно притягнула правопорушника ОСОБА_1 до передбаченої законом адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Враховуючи вищевказане суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1
Керуючись ст. 19, 63 Конституції України, ст.ст. 2, 14, 19-20, 22, 72-77, 118, 192, ч. 3 ст. 194, 227-228, ч. 4 ст. 229, 241-246, 250, 286, 294 КАС України, ст.ст. 9, 122, 222, 251, 252, 254, 258, 268, 276, 280, 283 КУпАП, суд, -
В позові ОСОБА_1 до УПП в Черкаській області сержанта поліції першого батальйону першої роти Лук'яненко Наталії Володимирівни про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Шостого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий: