Справа № 700/292/19
Номер провадження 2/700/204/19
29 травня 2019 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого-судді: Пічкур С.Д., за участю секретаря судового засідання: Сіденко Н.П., позивачки ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Поліщук В.І., відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача - адвоката Бабенка Р.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Лисянка, Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Служба у справах дітей Лисянської районної державної адміністрації Черкаської області, про визначення місця проживання дитини,
встановив:
Відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи №580/1460/19 за позовом ОСОБА_2 до Лисянської районної державної адміністрації Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування розпорядження. Вважає, що до вирішення цієї справи, розгляд даної справи не можливий, оскільки розпорядження органу опіки та піклування має істотне значення для справи, а його скасування також вплине на подання в подальшому інших доказів.
Позивачка та її представник проти задоволення клопотання заперечували, вказуючи на те, що розпорядження органу опіки та піклування оцінюється на рівні з іншими доказами.
Заслухавши учасників судового розгляду, розглянувши матеріли справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Згідно ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Отже, висновок та рішення органу опіки та піклування, є дорадчими та не тягнуть за собою виникнення будь-яких прав чи обов'язків у батьків щодо батьківських прав та визначення способів участі у вихованні дитини оскільки такий не порушує прав та обов'язків жодного з батьків.
У відповідних положеннях Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини 1989 року, що 27 вересня 1991 року набула чинності для України, зазначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно положень п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Таким чином, з метою дотримання інтересів неповнолітніх дітей та недопущення порушення норм процесуального права, судом не встановлено об'єктивну неможливість розгляду даної цивільної справи щодо визначення місця проживання дітей, оскільки зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У разі скасування рішення органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання дітей, суд не позбавлений можливості зобов'язати відповідний орган надати інший висновок в силу вимог ст. 19 СК України.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 251, 258, 260 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає
Суддя С. Д. Пічкур