Справа № 697/2712/18
Провадження № 2/697/108/2019
17 травня 2019 року
Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого-судді Льон О.М.
за участю секретаря с/з Дрянової Н.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивачів ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідачів ОСОБА_4 Т ОСОБА_5 .
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Каневі Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання права власності на житловий будинок, земельні ділянки у порядку спадкування за заповітом та законом,
Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання права власності на житловий будинок, земельні ділянки у порядку спадкування за заповітом та законом. Позов мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_9 , який є їх чоловіком та батьком. За життя ОСОБА_9 на випадок своєї смерті зробив заповітне розпорядження про те, що належний йому будинок він заповідає онуку ОСОБА_3 , земельну ділянку розміром 3,3122га, що знаходиться в межах Полствинської сільської ради Канівського району Черкаської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, заповідає синові ОСОБА_1 та дочці ОСОБА_7 . Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_9 є його дружина ОСОБА_6 .
Після смерті ОСОБА_9 відкрилась спадщина на майно за заповітом та законом. Будучи спадкоємцями за заповітом та законом вони - ОСОБА_6 та ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства, подали заяви до Канівської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9
За життя ОСОБА_9 був власником житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,2032 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в селі Малий Ржавець Канівського району Черкаської області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 . Даний будинок був побудований ОСОБА_9 та позивачем ОСОБА_6 у зареєстрованому шлюбі за спільні кошти, а тому є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Оскільки право власності на будинок було зареєстроване одноособово на її чоловіка, а за життя він склав заповітне розпорядження згідно якого будинок заповідав онуку ОСОБА_3 , то вона ОСОБА_6 , вимушена звернутися до суду про визнання за нею права власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та відповідно 1/2 частку земельної ділянки, на якій він розміщений, у спільній сумісній власності подружжя.
Крім того, вона має право на спадкування за законом 1/8 (одна восьма) частки у праві власності, що є обов'язковою часткою від 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті її чоловіка.
За життя померлий ОСОБА_9 був ще власником земельної ділянки площею 0,4064 га для ведення особистого селянського господарства в селі Малий Ржавець Канівського району Черкаської області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 та земельної ділянки площею 3,3122 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Полствинської сільської ради Канівського району Черкаської області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3 .
Позивачі вважають, що кожен із них має право на спадкування за законом на 1/2 частки у праві власності на земельну ділянку площею 0,4064 га для ведення особистого селянського господарства в селі Малий Ржавець Канівського району Черкаської області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 . Крім того, позивач ОСОБА_1 має право на спадкування 1/2 частки земельної ділянки площею 3,3122 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Полствинської сільської ради Канівського району Черкаської області за заповітом.
Оригінали документів, що засвідчують право власності ОСОБА_9 на вище перелічене спадкове майно були втрачені за невідомих обставин, про що в газеті «Дніпрова Зірка» від 26 квітня 2018 року № 033-034 розміщено відповідне оголошення. Оскільки документи, що засвідчують право власності ОСОБА_9 на житловий будинок та земельні ділянки були втрачені, вони не можуть належним чином оформити спадщину після смерті батька та чоловіка і отримати свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно.
Державний нотаріус Канівської державної нотаріальної контори Шатило Л.А. винесла постанови про відмову у видачі їм свідоцтв про право на спадщину за законом та за заповітом на спадкове майно у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, саме тому вони вимушені звернутися до суду з даним позовом. Просять суд визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,2032 га, цільовим призначенням якої є будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 Ржавець АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 , у спільній сумісній власності подружжя, право власності на 1/8 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , право власності на 1/8 частку земельної ділянки площею 0,2032 га, цільовим призначенням якої є будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 , право власності на 1/4 частку земельної ділянки площею 0,4064 га, цільовим призначенням якої є для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: с. Малий Ржавець Канівського району Черкаської області, кадастровий номер НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Каневі Черкаської області. Визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 3,3122 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Полствинської сільської ради Канівського району Черкаської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Каневі Черкаської області та право власності на 1/4 частку земельної ділянки площею 0,4064 га, цільовим призначенням якої є для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: с. Малий Ржавець Канівського району Черкаської області, кадастровий номер НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Каневі Черкаської області. Судові витрати покласти на відповідачів.
В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:
Ухвалою суду від 10.12.2018 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.12.2018, витребувано з Канівської державної нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ОСОБА_9
Ухвалою суду від 11.01.2019 задоволено клопотання представника відповідачів та витребувано докази у справі.
Ухвалою суду від 28.01.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 27.02.2019.
Позивач ОСОБА_10 , його представник, який також є представником позивача ОСОБА_6 - адвокат Невкритий В.М., який діє на підставі ордеру серії КС №077255 від 03.12.2018 (а.с.56) у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, пояснили, що позивачі є спадкоємцями померлого ОСОБА_11 за законом та заповітом, спадщину у встановленому законом порядку прийняли, але у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно вони позбавлені можливості оформити право власності. Пояснили, що проживання померлого у своєї дочки - відповідача ОСОБА_7 не є підставою для зменшення обов'язкової частки позивача ОСОБА_6 у спадщині після смерті її чоловіка, оскільки зустрічний позов з цих підстав не заявлено. Просять суд позов задовольнити повністю.
Відповідач ОСОБА_3 , його представник та представник відповідача ОСОБА_7 - адвокат Потієнко Т.М., яка діє на підставі ордерів серії НОМЕР_4 від 11.01.2019 (а.с.84,85) в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, не заперечують щодо визнання за позивачем ОСОБА_6 права власності на 1/2 частку спільного сумісного майна подружжя та за законом право власності на земельну ділянку площею 0,4064 га по 1/4 частки за кожним з позивачем. Заперечують щодо визнання за ОСОБА_6 права на обов'язкову частку у спадщині, оскільки вона проживала окремо в с. Малий Ржавець Канівського р-ну, а спадкодавець проживав у своєї дочки - відповідача ОСОБА_7 , яка здійснювала за ним догляд, крім того позивачами не правильно зазначено розмір обов'язкової частки, а саме замість 1/16 частки просять визнати право власності на 1/8 частку майна. Заперечують щодо втрати правовстановлюючих документів на спадкове майно, оскільки всі документи зберігалися у ОСОБА_7 Також заперечують щодо покладення на відповідачів сплату судового збору та витрат на правничу допомогу, так як позивачами та їх представником не надано відповідного документально підтвердженого розрахунку.
Відповідач ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про день та час розгляду справи. На попередньому судовому засіданні пояснив, що позов визнає, не заперечує щодо його задоволення, пояснив, що він здійснював догляд за матір'ю у період 2015-2016 років, пізніше, а саме з квітня 2017 року її почав доглядати позивач ОСОБА_1 , який проживає з нею в с. Малий Ржавець Канівського р-ну. Усі правовстановлюючі документи на майно були у ОСОБА_7 , мати ОСОБА_6 просила їй їх повернути, "але їй передали лише паспорт, який перекинули через паркан".
Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Каневі, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 22.06.2017 серії НОМЕР_5 , виданим Канівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 108 (а.с.16).
З копії паспорту позивача ОСОБА_6 та свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 від 04.08.2018 (а.с.18,20) вбачається, що ОСОБА_9 , 1938 р.н. та ОСОБА_12 , 1938 р.н. зареєстрували шлюб 12.12.1957 у Шахтарському міському відділі ДРАЦС ГТУЮ у Донецькій області, актовий запис №395.
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 24.10.2017 (а.с.23) вбачається, що батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 були батько: ОСОБА_9 та мати: ОСОБА_6 .
З довідки Полствинської сільської ради №307 від 16.05.2017 (а.с.24), що за померлим ОСОБА_9 рахується житловий будинок АДРЕСА_1 , в якому зареєстрована та постійно проживає дружина ОСОБА_6
З копії свідоцтва № НОМЕР_8 про право власності на житловий будинок від 21.08.1991 та його дублікату від 25.04.2018 (а.с.25,27), виданого на підставі рішення виконавчого комітету Степанецької сільської ради ОТГ Черкаської області від 25.04.2018 (а.с.26) вбачається, що ОСОБА_9 є власником житлового будинку, що розташований в с. АДРЕСА_1 , що також підтверджується технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 р АДРЕСА_1 (а.с.28-30).
З копії Державного акту на право власності на земельну ділянку від 19.06.2003 серії НОМЕР_9 та з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №7107162522018 від 31.05.2018 (а.с.32,33) вбачається, що ОСОБА_9 був власником земельної ділянки площею 3,3122 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах Полствинської сільської ради Канівського району Черкаської області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3 .
З копії Державного акту на право власності на земельну ділянку від 25.12.2009 серії НОМЕР_10 та з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №7107162742018 від 31.05.2018 (а.с.37-41) вбачається, що ОСОБА_9 був власником земельної ділянки площею 0,2032 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с АДРЕСА_1 Ржавець Канівського району Черкаської області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 .
З копії Державного акту на право власності на земельну ділянку від 25.12.2009 серії НОМЕР_11 та з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №7107162822018 від 31.05.2018 (а.с.43-47) вбачається, що ОСОБА_9 був власником земельної ділянки площею 0,4064 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Малий Ржавець Канівського району Черкаської області, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 .
З копії газети “Дніпрова Зірка” №033-034 від 26.04.2018 (а.с.48) вбачається, що у даному випуску газети розміщено оголошення про втрату вище зазначених державних актів на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_9 .
Постановою державного нотаріуса Канівської державної нотаріальної контори про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину від 10.07.2018 (а.с.49) ОСОБА_6 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом згідно ст. 1241 ЦК України на 1/8 частку у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 і свідоцтво про право власності на 1/2 частку вище вказаного житлового будинку згідно ст. 70 СК України, який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 , відмовлено.
Постановою державного нотаріуса Канівської державної нотаріальної контори про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.07.2018 (а.с.50) ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку у праві власності на земельну ділянку площею 3,3122 га, кадастровий номер - НОМЕР_3 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах Полствинської сільської ради Канівського району Черкаської області, після смерті ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , відмовлено.
Постановою державного нотаріуса Канівської державної нотаріальної контори про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.07.2018 (а.с.51) позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом по 1/4 частці у праві власності на земельну ділянку площею 0,4064 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , надану для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_1 Черкаської області, і по 1/4 частці у праві власності на земельну ділянку площею 0,2032 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , надану для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в АДРЕСА_1 Черкаської області, після смерті ОСОБА_9 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , відмовлено.
Причиною відмови нотаріуса у видачі позивачам свідоцтв про право на спадщину за законом та заповітом є подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 N 7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
З інформації Канівської державної нотаріальної контори від 13.12.2018 за №3042 (а.с.63-73) вбачається, що після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадщину прийняли ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 .
Відповідно до частини 3 статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (статі 60, 61 СК України).
Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Згідно з частиною першою статті 86 ЗК України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Згідно зі статтею 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
В судовому засіданні сторони не заперечували щодо визнання за позивачем ОСОБА_6 права власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/2 частку земельної ділянки площею 0,2032 га, на якій він розташований та цільовим призначенням якої є будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), оскільки вони придбані під час шлюбу позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_9 та є об'єктами права спільної сумісної власності.
Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.
Враховую викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_6 у цій частині позову не суперечать закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому підлягають задоволенню.
Згідно ст.ст.1216,1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Як зазначалось у відповіді наданої Канівською державною нотаріальною конторою від 13.12.2018 за №3042 після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 спадкоємцями за заповітом та за заповітом є ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , які прийняти спадщину відповідно до вимог чинного законодавства.
З заповіту посвідченого 07.02.2008 секретарем Полствинської сільської ради Канівського р-ну Черкаської області, зареєстрованого у реєстрі за №19 (а.с.70) вбачається, що ОСОБА_9 земельну ділянку розміром 3,40 га, що знаходиться в с. М.Ржавець заповів сину ОСОБА_1 та дочці ОСОБА_7 в рівних частинах.
З заповіту посвідченого 18.11.2013 секретарем Полствинської сільської ради Канівського р-ну Черкаської області, зареєстрованого у реєстрі за №13 (а.с.71) вбачається, що ОСОБА_9 заповів житловий будинок з надвірними спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , внуку ОСОБА_3 .
Відповідно до положень ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо, зокрема, втрачено документ, який засвідчує його право власності.
У судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_3 - адвокат Потієнко Т.М. заперечувала щодо позовних вимог ОСОБА_6 в частині визнання за нею права власності на обов'язкову частку у праві на спадщину, зокрема, з підстав того, що остання не здійснювала догляд за своїм чоловіком та не проживала разом з ним на момент відкриття спадщини.
За клопотанням сторони відповідачів, судом було винесено ухвалу про витребування доказів, а саме довідки начальника Канівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ в Черкаській області №5054/03-10 від 16.01.2019 (а.с.98), з якої вбачається, що ОСОБА_9 , 1938 р.н. був зареєстрований згідно паспорту в с АДРЕСА_1 Канівського р-ну Черкаської області. З квітня 2014 року по квітень 2017 року отримував пенсію через банківську установу Ощадбанку. Після його смерті допомогу на поховання отримала 18.04.2017 ОСОБА_7 .
Згідно довідки ТВБВ №10023/0165 філії Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» №01/16-19 від 22.01.2019 (а.с.102) платіжна картка на ім'я ОСОБА_9 , 1938 р.н. була отримана ним 15.03.2017.
З довідки начальника управління соціального захисту населення виконавчого комітету Канівської міської ради №04-05/191 від 17.01.2019 (а.с.99) вбачається, що ОСОБА_7 перебувала на обліку як отримувач допомоги та догляд за ОСОБА_9 , який є інвалідом І групи внаслідок психічного розладу, що також підтверджується довідкою №37 від 16.01.2019 (а.с.100).
Представником відповідача ОСОБА_7 суду надано документи, що приєднані до матеріалів справи, відповідно до яких ОСОБА_7 , яка проживає по АДРЕСА_2 здійснила поховання ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за власний кошт, що підтверджується копією довідки виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області №2541 від 18.04.2017 (а.с.105).
Згідно довідки МСЕК серії 10 ААБ №343702 від 05.12.20.13 (а.с.106) ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з 29.11.2013 встановлено І (першу) «Б» групу інвалідності, безтерміново, та зазначено, що останній потребує постійного стороннього догляду та нагляду, частково залежний від інших.
Відповідно до Акту фактичного проживання осіб КП «ЖЕК» від 28.01.2019 №52 (а.с.18) ОСОБА_9 фактично проживав з грудня 2013 року до його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) у квартирі АДРЕСА_3 . Догляд за ОСОБА_9 здійснювала його дочка ОСОБА_7 , яка також поховала ОСОБА_9
Відповідно до ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
Право на обов'язкову частку - це суб'єктивне майнове право окремих спадкоємців першої черги (стаття 1261 ЦК України) отримати певну частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту. Хоча норми про право на обов'язкову частку розміщені у главі, присвяченій спадкуванню за заповітом, за своєю сутністю право на обов'язкову частку належить до спадкування за законом. Тобто право на обов'язкову частку існує лише за наявності заповіту. Коло осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, визначене статтею 1241 ЦК України, є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.
Тлумачення абзацу другого частини першої статті 1241 ЦК України свідчить, що зменшення розміру обов'язкової частки у спадщині можливе з урахуванням характеру відносин між спадкоємцями і спадкодавцем; наявності інших обставин, що мають істотне значення. Позбавлення особи права на обов'язкову частку судом ЦК України не передбачено, хоча особа, яка має право на обов'язкову частку, може бути усунена від права на спадкування відповідно до статті 1224 ЦК України.
Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 № 7 підставами для зменшення обов'язкової частки у спадщині можуть бути: 1) непідтримання спадкоємцем зв'язків зі спадкодавцем, незважаючи на потребу останнього в цьому; 2) погане поводження із ним; 3) нездійснення належного догляду; 4) надання заздалегідь неправдивих свідчень у суді проти спадкодавця; 5) звинувачення спадкодавця у вчиненні тяжкого злочину; 6) неповідомлення про те, що готується замах на життя спадкодавця; 7) не надання спадкодавцеві допомоги, коли той перебував у небезпеці; 8) аморальна поведінка обов'язкового спадкоємця не лише щодо спадкодавця, а й щодо інших спадкоємців, зокрема й тих, хто має право на обов'язкову частку; 9) виокремлення спадкоємцю певної частки майна ще за життя спадкодавця.
Суд вважає за необхідне зазначити, що враховуючи вік позивача ОСОБА_6 , 1938 р.н., беручи до уваги пояснення позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_8 , їх мати сама також потребувала догляду, на момент відкриття спадщини.
Враховуючи викладене, суд вважає, що надані представником відповідачів ОСОБА_13 документи не є належними доказами, які давали б підстави суду для зменшення розміру обов'язкової частки ОСОБА_6 у спадщині після смерті її чоловіка. Крім того, зустрічних позовних вимог з цих підстав відповідачами не заявлялося.
Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_6 має право на обов'язкову частку в спадщині, що відкрилася після смерті її чоловіка ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , зокрема, на спадкове майно, що складається з 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/2 частки земельної ділянки площею 0,2032 га на якій він розташований, оскільки на час смерті останнього вона - ОСОБА_6 вже досягнула пенсійного віку та у відповідності до вимог ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» належить до категорії непрацездатних громадян.
Оскільки обов'язкова частка у спадковому майні становить половину частки, яка належала б кожному з спадкоємців у разі спадкування за законом, враховуючи, що крім ОСОБА_6 спадкоємцями за законом першої черги є також ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , суд вважає, що розмір належної позивачу ОСОБА_6 обов'язкової частки у спірному спадковому майні становить 1/16 частки, а не 1/8 частки, як про це зазначено позивачем у позові (1/2:4=1/8, 1/8:2=1/16), а тому позовні вимоги у цій частині позову підлягають до часткового задоволення.
Суд критично оцінює твердження відповідача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_13 про передчасність звернення позивачів до суду з даним позовом, у зв'язку з тим, що у позивачів наявні усі належні правовстановлюючі документів на спадкове майно, що давало їм можливість у нотаріальному порядку, без спору у суді оформити спадкові права.
Так, у матеріалах цивільної справи є дублікат свідоцтва №5578 від 21.08.1991 про право власності ОСОБА_9 на житловий будинок в АДРЕСА_1 р-ну Черкаської області, що видане 25.04.2018 на підставі рішення виконавчого комітету Степанецької сільської ради ОТГ Черкаської області від 25.04.2018 та копія технічного паспорту на житловий будинок, який виготовлений 20.04.2018 уже на замовлення позивача ОСОБА_6 , що свідчить про те, що станом на дату звернення цих спадкоємців до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини, а це 11.08.2017 (а.с.64,65) останні не мали можливості надати нотаріусу відповідні правовстановлюючі документи. У витребуваних з Канівської державної нотаріальної контори матеріалах спадкової справи після смерті ОСОБА_9 також відсутні копії правовстановлюючих документів, які б посвідчили право власності спадкодавця на нерухоме майно, тому позивачі і змушені були звернутися з оголошенням в газету про втрату правовстановлюючих документів на ім'я ОСОБА_9 та саме з цих відстав вони отримали відмови нотаріуса у видачі їм свідоцтв про право на спадщину за законом та за заповітом.
Крім того, самими відповідачами під час розгляду справи вже у суді не надано суду копії відповідних правовстановлюючих документів на спадкове майно, які за їх словами зберігаються у ОСОБА_7 . У судовому засіданні відповідач ОСОБА_8 пояснював, що на усне звернення їх матері ОСОБА_6 повернути документи на спадкове майно, вона отримала відмову, було повернуто лише паспорт.
Якщо станом на день винесення державним нотаріусом постанов про відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом та заповітом від 03.07.2018 та від 10.07.2018, позивачі і могли надати отримані дублікат свідоцтва про право власності на житловий будинок (а.с.27), то надати оригінали Державних актів можливості все одно не мали, а тому вирішили звернутися до суду з відповідними позовом.
Щодо позовних вимог про визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 3,3122 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Полствинської сільської ради Канівського району Черкаської області, в порядку спадкування за заповітом, та за позивачами ОСОБА_6 , ОСОБА_1 права власності по 1/4 частці земельної ділянки площею 0,4064 га, цільовим призначенням якої є для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: с. Малий Ржавець Канівського району Черкаської області, кадастровий номер НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Каневі Черкаської області, суд вважає, що вони підлягають до задоволення, оскільки підтверджені наявними матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, заповіт є чинним, доказів його скасування сторонами не надано, відповідачі не заперечували щодо задоволення даних позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд постановляє рішення в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
З огляду на зазначене, суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Що стосується вимог про стягнення з відповідачів понесених судових витрат, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з даним позовом позивачами сплачено судовий збір за кожну позовну вимогу на загальну суму у розмірі 4933,60 грн. (704,80х7), що підтверджується квитанціями №№13,14,15,16,17,18,19 від 06.12.2018 (а.с.1-7).
Відповідно до ч. 2 п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
З висновку про ринкову вартість нерухомого майна - будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_9 (а.с.31) вбачається, що вартість будинку становить 56359,00 грн.
Відповідно до інформації міськрайонного управління у Канівському районі та м.Каневі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №31-23-0.192-1202/178-18 від 02.11.2018 (а.с.36) вартість земельної частки (паю) в адміністративних межах Полствинської сільської ради станом на 01.08.2018 із урахуванням коефіцієнта індексації 4,7964, коефіцієнта 1,756 становить 122403,88 грн.
З витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №31-23-0.192-1201/178-18 від 02.11.2018 (а.с.42) вбачається, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 2032 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_1 , цільовим призначенням якої є будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) складає 29478,30 грн.
З витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №31-23-0.192-1200/178-18 від 02.11.2018 (а.с.47) вбачається, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 4064 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_2 , цільовим призначенням якої є ведення особистого селянського господарства складає 15183,05 грн.
Відповідно до п.10 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог - загальною сумою всіх вимог, чого позивачами дотримано не було.
Відповідно до ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» із позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлена ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає на день звернення з позовом до суду - 704,80 грн.
Враховуючи вище викладене, беручи до уваги надані позивачами відомості про вартість спірного спадкового майна та розмір часток, на які позивачі просили визнати право власності, ціна позову за позовними вимогами ОСОБА_6 складає 52079,26 грн. (0,5х56359,00+0,0625х56359,00+0,5х29478,30+0,0625х29478,30+0,25х15183,05), 1% від якої є менше ніж 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому розмір судового збору, який необхідно було сплатити ОСОБА_6 під час звернення до суду з даним позовом становить 704,80 грн., замість сплачених 3524,00 грн.
Ціна позову за позовними вимогами ОСОБА_1 складає 64997,71 грн. (0,5х122403,88+0,25х15183,05), 1% від якої є менше ніж 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому розмір судового збору, який необхідно було сплатити ОСОБА_1 під час звернення до суду з даним позовом становить також 704,80 грн., замість сплачених 1409,60 грн.
Загальна кількість заявлених позивачами позовних вимог складає сім вимог майнового характеру, з яких дві вимоги заявлені позивачем ОСОБА_1 , а п'ять вимог позивачем ОСОБА_6 (дві вимоги задоволено частково, три позовні вимоги задоволено повністю).
Приймаючи до уваги вимоги ст. 176 ЦПК України, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_6 в частині стягнення судових витрат зі сплати судового збору, а саме вважає за необхідне стягнути з відповідачів ОСОБА_8 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 в рівних частинах на користь позивача ОСОБА_1 704,80 грн., а на користь позивача ОСОБА_6 563,84 грн. (704,80:5=140,96 грн. судового збору на одну позовну вимогу; 140,96х3=422,88 грн.- за три задоволені вимоги; 140,96 грн./2=70,48 грн. за одну позовну вимогу, яка задоволена частково).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Представником позивачів адвокатом ОСОБА_14 В.М. не надано суду належних доказів на підтвердження понесення позивачами витрат на правничу допомогу, а тому дані вимоги необхідно залишити без задоволення.
Натомість, представником відповідачів - адвокатом Потієнко Т.М. надано суду договір про надання правової (правничої) допомоги, юридичних послуг від 11.01.2019 (а.с.141,142), квитанцію від №19 від 17.05.2019 (а.с.140) та акт виконаних робіт від 17.05.2019 по договору №2-ц/19 від 11.01.2019 (а.с.143) відповідно до яких вбачається, що відповідачем ОСОБА_3 понесено витрати на правничу допомогу на загальну суму 4200,00 грн.
З розрахунку кількості заявлених до відповідачів позовних вимог (загальна кількість сім вимог), суд вважає, за можливе розцінити вартість послуги адвоката за одну пред'явлену вимогу у розмірі 600,00 грн. (4200/7=600), а тому враховуючи часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_6 , а саме: частково задоволено дві її позовні вимоги, то до стягнення з позивача ОСОБА_6 на користь відповідача ОСОБА_3 за понесені ним судові витрати на правничу допомогу підлягає відшкодуванню 600 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 82, 133, 137, 141, 176, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст.328, 368, 370, 377, 392, 1216,1217, 1222, 1223, 1233, 1261 ЦК України, ст.ст. 60, 61, 70 СК України, ст.ст. 86, 120 ЗК України, суд-
Позов ОСОБА_6 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання права власності на житловий будинок, земельні ділянки у порядку спадкування за заповітом та за законом - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючою в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_12 , право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , у спільній сумісній власності подружжя.
Визнати за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючою в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_12 право власності на 1/16 частку житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Каневі Черкаської області.
Визнати за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючою в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_12 , право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,2032 га, цільовим призначенням якої є будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 Ржавець АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 , у спільній сумісній власності подружжя.
Визнати за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючою в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_12 право власності на 1/16 земельної ділянки площею 0,2032 га, цільовим призначенням якої є будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 Ржавець АДРЕСА_1 Черкаської АДРЕСА_4 , кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Каневі Черкаської області.
Визнати за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючою в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_12 , право власності на 1/4 частку земельної ділянки площею 0,4064 га, цільовим призначенням якої є для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: с. Малий Ржавець Канівського району Черкаської області, кадастровий номер НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Каневі Черкаської області.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованим та проживаючим в АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_13 , право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 3,3122 га, кадастровий номер НОМЕР_3 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах Полствинської сільської ради Канівського району Черкаської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Каневі Черкаської області.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованим та проживаючим в АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_13 , право власності на 1/4 частку земельної ділянки площею 0,4064 га, цільовим призначенням якої є для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: с. Малий Ржавець Канівського району Черкаської області, кадастровий номер НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Каневі Черкаської області.
У задоволенні позову в частині стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_14 , проживаючого в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_15 , проживаючої в АДРЕСА_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_16 , проживаючого АДРЕСА_7 , в рівних частинах на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючою в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_12 , понесені нею витрати зі сплати судового збору у сумі 563,84 грн. (п'ятсот шістдесят три гривні 84 коп.).
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_14 , проживаючого в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_7 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_15 , проживаючої в АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_16 , проживаючого АДРЕСА_7 , в рівних частинах на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_13 , понесені ним витрати зі сплати судового збору у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючої в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_12 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_14 , проживаючого в АДРЕСА_1 , судові витрати понесені ним на правничу допомогу у розмірі 600 (шістсот) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 27 травня 2019 року.
Головуючий О . М . Льон