Справа № 569/860/17
17 травня 2019 року м.Рівне
Рівненський міський суд в складі судді Бердія М.А.,
при секретарі Прокопчук Л.М.,
з участю представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Пастухової Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн ЛТД» про поновлення строку звернення до суду за вирішенням трудового спору, визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд -
ОСОБА_2 звернувся до Рівненського міського суду з позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями «Мак Дональдз Юкрейн ЛТД» про поновлення строку звернення до суду за вирішенням трудового спору, визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, зобов'язання провести нарахування та оплату листа непрацездатності, та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 183423 грн. 36 коп.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 . зменшила позовні вимоги, відмовилася від позовної вимоги про зобов'язання відповідача провести нарахування та оплату листа непрацездатності в зв'язку з тим, що відповідачем оплата була проведена. Позовні вимоги позивача підтримала з підстав у наданих суду письмових поясненнях, просила суд поновити строки звернення до суду за вирішенням трудового спору, визнати звільнення ОСОБА_2 з роботи незаконним, скасувати наказ про звільнення №72/53-р від 05.08.2016 року, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 183423 грн. 36 коп., та поновити ОСОБА_2 на роботі. Остання вимога про поновлення на роботі в позовній заяві не зазначена. Представник позивача ОСОБА_1 пояснила суду, що вимога про поновлення на роботі помилково не зазначена в позовній заяві, що керівництво відповідача відносилося упереджено до позивача в зв'язку з чим вимусило його написати заяву на звільнення в якій дату звільнення «05» поставив не він.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнала з підстав, викладених у запереченнях проти позову. Просила суд застосувати строки позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 і пояснила суду, що керівництво відповідача до позивача відносилося добре неодноразово нагороджувало його за добрі показники в роботі.
Суд заслухавши представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Пастухову Н.М., дослідивши письмові докази по справі приходить до наступного:
26 липня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до менеджера ресторану закладу ресторанного господарства «МакДональдз-Короленка» ПІІ «МакДональдз-Юкрейн ЛТД» про звільнення його з посади інструктора навчання за власним бажанням в зв'язку з сімейними обставинами.
За висновками судово-почеркознавчої експертизи № 318 від 19.01.2018 року цифровий запис дата «05» в заяві ОСОБА_2 від 26.07.2016 року про звільнення з займаної посади-ймовірно виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою. Вирішити питання в категоричній формі не виявилось можливим. Вирішити питання чи однією особою виконані досліджуваний цифровий запис дата «05» в заяві ОСОБА_2 від 26.07.2016 р. про звільнення з займаної посади та досліджуваний цифровий запис дата «05» в резолюції заяви ОСОБА_2 від 26.07.2016 року про звільнення з займаної посади-не виявилося можливим.
Наказом № 72/53-р ПІІ «МакДональдз Юкрейн ОСОБА_4 » від 05 серпня 2016 року позивача звільнено з роботи за власним бажанням.
05 серпня 2016 року ОСОБА_2 відправлено лист №72/72-2016 р., з повідомленням про звільнення з роботи відповідно до поданої ним заяви та з проханням прийти за трудовою книжкою, який він отримав 09.08.2016 р. про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
11.08.2016 року ОСОБА_2 звернувся з заявою до відповідача, яка була отримана відповідачем 15 серпня 2016 року проте-що з 02.08.2016 року по 10.08.2016 року він перебував на лікарняному, що підтверджується листом непрацездатності серії АГФ № 703788 та про відкликання своєї заяви про звільнення, яку відповідач не зміг задоволити тому-що з 05.08.2016 року позивача було звільнено.
Відповідно до ст.38 КЗпП України, працівник має право на протязі 14 календарних днів відкликати свою заяву про звільнення, тобто термін на відкликання заяви про звільнення у ОСОБА_2 минув 09 серпня 2016 року.
Згідно довідки Державної прикордонної служби України 19 серпня 2016 року ОСОБА_2 виїхав з України за кордон, звідки повернувся на територію України 15 листопада 2016 року, що підтверджує той факт, що ОСОБА_2 мав бажання звільнитися з роботи для виїзду за кордон.
Не є порушенням трудового законодавства звільнення позивача в період його тимчасової непрацездатності, оскільки відповідно до вимог ч.3 ст. 40 КЗпП України звільнення працівника в такому випадку не допускається лише в разі його звільнення за ініціативою власника або уповноваженого ним органу.
Згідно Акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №49 А/04-7 проведеної у відповідача в період з 22.12.2016 року по 26.12.2016 року по зверненню Кін В.М., порушень законодавства про працю при звільненні ОСОБА_2 не виявлено.
Упереджене відношення керівництва відповідача до позивача не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки з особової справи позивача вбачається, що він неодноразово нагороджувався керівництвом за добрі показники в роботі, атестацію проходив добре, мав тільки усні попередження.
Крім того відповідно до ст.223 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Копія наказу про звільнення №72/53-р від 05.08.2016 року була отримана позивачем 25 листопада 2016 року, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та описом вкладення, а тому місячний строк для звернення з заявою про визнання звільнення незаконним, скасування наказу № 72/53-р від 05.08.2016 року, поновлення на роботі сплинув 26 грудня 2016 року, а позовна заява направлена позивачем до суду 16 січня 2017 року. Проте, що позивача було звільнено з роботи позивачу було відомо в серпні 2016 року, коли він відкликав свою заяву на звільнення і перший раз звертався до Рівненського міського суду з позовом, а тому строки звернення до суду позивачем пропущені і пропущені не з поважних причин, тому-що після звільнення позивач поїхав за кордон, а не звертався з належним чином оформленою позовною заявою в суд, які представник відповідача просить суд застосувати.
Правовою позицією ВС України у справі №6-409 цс. 16 роз'яснено, що відповідно до ст. 234 КЗпП України у разі пропуску строку з поважних причин, установлених ст. 233 КЗпП України, суд може поновити ці строки. Встановлені ст.ст. 228,223 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причину пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити пропущений строк.
Оскільки строки звернення з позовом до суду пропущені позивачем без поважних на те причин тому суд вважає неможливим поновити пропущений строк, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
За вищевикладених обставин, враховуючи те, що при звільненні позивача відповідачем не було допущено порушень законодавства про працю, а тому позов є безпідставним і таким що не підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
В поновленні строку звернення до суду за вирішенням трудового спору ОСОБА_2 відмовити.
В задоволенні позову ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 по АДРЕСА_2 / до Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн ЛТД»/ м. Київ вул. Гришка № 7, МФО 380805/ про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду (відповідно до п.п. 15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147 - VIII від 03 жовтня 2017 року). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рівненського
міського суду Бердій М.А.