Справа № 802/2167/17-а
Головуючий у 1-й інстанції: Вільчинський О.В. Суддя-доповідач: Мацький Є.М.
28 травня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Охрімчук І.Г. Капустинського М.М.
за участю:
секретаря судового засідання: Шпикуляк Ю.В.,
представника заявника: ОСОБА_1 .
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року (ухвалу постановлено у м. Вінниці, дату складання повного тексту ухвали та час її постановлення не зазначено) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, Вінницького районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. 06 березня 2019 року Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області звернулось в суд першої інстанції із заявою про відстрочення виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2018 у даній справі.
2. У обґрунтування заяви зазначено, що з 01.01.2016 до ДМС України у Вінницькій області припинено постачання та надання бланкової продукції, а саме: паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, оскільки запроваджено Державою оформлення паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 за № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, переселення, вилучення повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України". Також зазначено, що порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ від 13.04.2012 № 320 "Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за № 1089/21401 (далі - Порядок № 320), що встановлював зразки печаток, штампів і бланків документів, які застосовувалися для виконання Положення №2503-ХІІ, втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ № 161 від 01.03.2018, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.03.2018 за № 352/31804. Відтак, як зазначає заявник, на сьогодні відсутні затверджені у встановленому порядку:
- форма заяви, що подається для одержання паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжки,
- порядок реєстрації такої заяви,
- процедура оформлення паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжки,
- порядок дій працівників уповноважених органів під час: приймання документів, перевірки поданих документів, перевірки та підтвердження тотожності особи, яка подає заяву та особи, зображеної на фотокартці, заходи з ідентифікації особи;
- форма бланку паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжки.
2.1. Заявник вказує, що юридична неможливість застосування правової норми, закріпленої у Положенні про паспорт громадянина України, випливає із суперечності вимогам Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 № 5492-VІ (далі - Закон № 5492), та яким сьогодні регулюються правові відносини щодо видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
3. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.03.2019 року заяву задоволено.
4. Відстрочено виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2018 у справі № 802/2167/17-а строком на три місяці, починаючи з 15.03.2019.
5. Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що вказані заявником обставини є такими, що істотно ускладнюють виконання судового рішення. На переконання суду, відстрочення виконання судового рішення необхідне для врегулювання питання щодо реалізації Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ .
6. Апелянт, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для відмови в задоволенні заяви, з урахуванням такого.
6.1. Судом першої інстанції не взято до уваги те, що рішення суду апеляційної інстанції набрало законної сили 12.11.2018, а заявник звернувся до суду із вказаною заявою лише 06.03.2019.
6.2. Суд першої інстанції розглянув дану заяву не уповноваженої особи ОСОБА_6 , яка не підтвердила свої повноваження представника відповідача у даній справі, оскільки надана до заяви Довіреність від 02 січня 2019 р. № 1/1-19 уповноважує завідуючу сектором юридичного забезпечення УДМС у Вінницькій області ОСОБА_1 представляти інтереси управління в усіх судах.
6.3. Судом першої інстанції не взято до уваги те, що заявником не наведено доказів настання обставин, з якими він пов'язує відстрочення виконання рішення суду, а посилання заявника на те, що сучасним законодавством не передбачено виготовлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки в даному випадку є недоречним, оскільки оцінка законності виготовлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки надана рішенням суду апеляційної інстанції у даній справі, а також рішенням Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17.
6.4. Суд першої інстанції не врахував те, що відповідач звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення не з підстав, зазначених в ч. 3, ч. 4 ст. 378 КАС України, а в зв'язку із незрозумілістю порядку виконання судового рішення та вважає, що відсутній механізм реалізації Положення про паспорт громадянина України.
7. Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області у відзиві на апеляційну скаргу просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, оскільки Вінницький окружний адміністративний суд правомірно прийшов до висновку щодо надання терміну відстрочки виконання судового рішення для надання Управлінню ДМС України у Вінницькій області в особі Вінницького районного відділу Управління ДМС України у Вінницькій області трьох місячного терміну з метою здійснення виконання та правового врегулювання.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
8. У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Вінницького районного сектору Управління ДМС України у Вінницькій області, управління ДМС України у Вінницькій області щодо не оформлення паспорту громадянина України неповнолітній ОСОБА_3 у формі паспортної книжечки;
- зобов'язати Вінницький районний сектор Управління ДМС України у області оформити та видати бланк паспорту ОСОБА_3 у формі паспортної книжечки.
9. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.12.2017 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
10. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2018 постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено повністю.
10.1. Визнано протиправною бездіяльність Вінницького районного сектору управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області щодо не оформлення паспорту громадянина України неповнолітній ОСОБА_3 у формі паспортної книжечки.
10.2. Зобов'язано Вінницький районний сектор управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області оформити та видати ОСОБА_3 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ.
11. Судове рішення набрало законної сили 12.11.2018.
12. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018 відмовлено в задоволенні заяви Вінницького районного сектору управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про роз'яснення постанови суду від 12 листопада 2018 року у даній справі.
13. 06.03.2019 до Вінницького окружного адміністративного суду від Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області надійшла заява про відстрочення виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2018.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
14. Апелянт вважає, що наведені заявником аргументи за своїм змістом є засобами, за допомогою яких останній намагається ухилитися від виконання рішення суду щодо оформлення і видачі паспорта у формі книжечки.
15. Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області вважає, що виконання судового рішення ускладнюється відсутністю механізму реалізації Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ , відповідно до якого постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2018 зобов'язано Вінницький районний сектор управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
16. Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
17. Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
18. Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
19. Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Стаття 124 Конституції України та стаття 370 КАС України встановлюють, що судові рішення, зокрема, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
21. Відповідно до ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
22. Частинами 3 та 4 ст. 378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
23. При цьому, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
24. Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №14 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції кодексу, чинній до 15.12.2017 року, але за змістом аналогічної актуальній на даний час ст. 378 КАС України) їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).
V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
25. Вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк тощо. Задоволення заяв про відстрочення виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин.
26. Підставою для відстрочення виконання рішення, в розумінні ст. 378 КАС України, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.
27. З огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізує за власними переконанням, виходячи з конкретних обставин справи.
28. При цьому суд зауважує, що відстрочення та розстрочення виконання рішення суду є правом, а не обов'язком суду.
29. Суд першої інстанції, задовольняючи заяву про відстрочення виконання судового рішення, виходив з того, що вказані заявником обставини є такими, що істотно ускладнюють виконання судового рішення. На переконання суду, відстрочення виконання судового рішення необхідне для врегулювання питання щодо реалізації Положення про паспорт громадянина України № 2503-ХІІ .
30. З таким висновком колегія суддів не погоджується, з урахуванням такого.
31. Стаття 378 КАС України не містить визначення поняття "відстрочення". У цих положеннях наводяться лише підстави для його застосування.
32. На підтвердження факту існування таких обставин заявник повинен подати суду належні та допустимі докази відповідно до вимог статей 73 і 74 КАС України.
33. Такими доказами відповідно статті 70 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
34. Суд апеляційної інстанції зазначає, що заявником не наведено доказів настання обставин, з якими він пов'язує відстрочення виконання рішення суду, а посилання заявника на те, що на його думку сучасним законодавством не передбачено виготовлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки в даному випадку є недоречним, оскільки оцінка законності виготовлення паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки була надана рішеннями судів у даній справі, а також рішенням Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17 (номер провадження Пз/9901/2/18).
35. Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що особа, яка була стороною у вищевказаній зразковій справі, отримала паспорт громадянина України, про що свідчить лист Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області № 1801.13-2514/18.1-19 від 26.04.2019 (а.с.124, т.2).
36. Колегія суддів наголошує, що частиною 5 статті 378 КАС України визначено, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
37. З огляду на зазначене, відстрочення виконання рішення суду можливе на певний період, а не до настання певної події.
38. Відстрочення виконання рішення суду є правом суду і враховуючи це, суд приходить висновку, що у задоволенні заяви належить відмовити.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
39. Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
40. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
41. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
42. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
43. Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.
44. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
45. Відповідно до ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
46. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не правильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3 задовольнити повністю.
Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_3 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, Вінницького районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії скасувати.
Ухвалити у справі постанову, якою відмовити у задоволенні заяви Державної міграційної служби України у Вінницькій області про відстрочення виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2018 у справі № 802/2167/17-а.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 29 травня 2019 року.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Охрімчук І.Г. Капустинський М.М.