Справа № 620/932/19 Суддя (судді) першої інстанції: Баргаміна Н.М.
28 травня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.
за участю секретаря Антоненко К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року
у справі №620/932/19 (розглянуту у відкритому судовому засіданні)
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Ніжинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області
третя особа: Чернігівська митниця Державної фіскальної служби
про визнання протиправною та скасування постанови,
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ніжинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Чернігівська митниця ДФС, в якому просив суд:
визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 54730478 від 19.09.2017 Ніжинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області по примусовому виконанню постанови № 0437/10203/15, яка видана Чернігівською митницею ДФС 12.02.2016, про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 17000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно не повернув виконавчий документ стягувачу без виконання у зв'язку з пропуском встановленого законом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання. Також вказує, що на підставі постанови № 0437/10203/15, виданою Чернігівською митницею ДФС 12.02.2016, вже відкривалось виконавче провадження 31.08.2016, однак рішенням суду постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження було скасовано з підстав давності пред'явлення до виконання постанови Чернігівської митниці ДФС України про накладення адміністративного стягнення.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Частиною 4 статті 229 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 315, ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12.02.2016 Чернігівською митницею ДФС винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0437/10203/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Вказану постанову Чернігівською митницею ДФС 12.08.2016 було надіслано до Ніжинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області для примусового виконання.
31.08.2016 відкрито виконавче провадження № 52062676 з примусового виконання постанови Чернігівської митниці ДФС № 0437/10203/15 від 12.02.2016, яке було оскаржено.
Так, постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01.12.2016 у справі № 740/3558/16-а, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017, позов ОСОБА_1 до державного виконавця Ніжинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Лисенка О.С., третя особа без самостійних вимог - Чернігівська митниця Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування вищезазначеної постанови про відкриття виконавчого провадження задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Ніжинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Лисенка О.С. від 31.08.2016 за № 52062676.
31.03.2017 державним виконавцем Ніжинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Лисенком О.С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 52062676 на підставі пункту 5 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження». Таким чином, термін пред'явлення виконавчого листа до виконання було перервано та новий строк починається з 31.03.2017.
В подальшому, 23.06.2017 державним виконавцем Ніжинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Лисенком О.С. при повторному пред'явленні для виконання винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54189252, а постановою від 30.06.2017 у зв'язку з відсутністю у боржника майна у рахунок погашення боргу виконавчий документ повернуто стягувачу.
23.08.2017 (вих. № 3544/25-70-20-02) Чернігівська митниця ДФС повторно звернулась до відповідача з заявою про примусове виконання постанови Чернігівської митниці ДФС про порушення митних правил № 0437/10203/15 від 12.02.2016.
19.09.2017 старшим державним виконавцем Ніжинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Черних Н.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 54730478 з примусового виконання постанови Чернігівської митниці ДФС № 0437/10203/15 від 12.02.2016 про стягнення штрафу у сумі 17000 грн.
Позивач, вважаючи, що виконавчий документ повторно був поданий до примусового виконання з пропуском встановленого законом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що оскільки 23.08.2017 Чернігівською митницею ДФС повторно направлено постанову № 0437/10203/15 від 12.02.2016 для виконання до Ніжинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, стягувачем не пропущено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.
Частиною першою статті 535 Митного кодексу України встановлено, що постанова органу доходів і зборів про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил підлягає виконанню після закінчення строку оскарження, зазначеного у статті 529 цього Кодексу.
При цьому, статтею 536 Митного кодексу України встановлено, що не підлягає виконанню постанова органу доходів і зборів про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Відповідно до статті 533 Митного кодексу України подання скарги (адміністративного позову) зупиняє виконання постанови у справі про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги (адміністративного позову).
Разом з тим, положеннями частини першої статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Відповідно до статті 487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Вищезазначене дає підстави для висновку про те, що норми Кодексу України про адміністративні правопорушення поширюють свою дію на правовідносини, що стосуються провадження у справах про порушення митних правил, але тільки в тій частині, яка не врегульована нормами Митного кодексу України.
Таким чином, оскільки нормами статті 533 Митного кодексу України передбачено лише зупинення виконання постанови у справі про порушення митних правил у разі її оскарження в судовому порядку, проте не врегульовано питання строків давності для звернення цієї постанови до виконання, якщо така постанова є предметом судового оскарження, в даному випадку мають застосовуватись норми статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка встановлює загальне правило щодо строків давності.
Таким чином, оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил зупиняє перебіг строку давності пред'явлення її до виконання до набрання законної сили рішенням органу, який розглядає цю скаргу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 740/3556/16-а.
Згідно частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з матеріалів справи постанову Чернігівської митниці ДФС від 12.02.2016 в справі про порушення митних правил № 0437/10203/15, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн., було оскаржено позивачем в судовому порядку, однак ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2016 у справі № 751/2263/16-а залишено без змін постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 21.03.2016, якою в задоволенні позову позивача про визнання протиправною та скасування постанови Чернігівської митниці ДФС від 12.02.2016 № 0437/10203/15 відмовлено.
Таким чином, строк пред'явлення вищевказаної постанови до виконання становить до 19.08.2016.
Водночас, слід зазначити, що згідно із вимогами пункту 1 частини першої, частини п'ятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Пунктом 6 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Так, статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що постанову Чернігівської митниці ДФС № 0437/10203/15 від 12.02.2016 до відповідача було надіслано повторно, а вперше її було направлено до Ніжинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, як встановлено постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01.12.2016 у справі № 740/3558/16-а, яка набрала законної сили, 12.08.2016 та отримано 29.08.2016, тобто в межах строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Вдруге постанову Чернігівської митниці ДФС № 0437/10203/15 від 12.02.2016 також було пред'явлено до виконання протягом трьох місяців, що підтверджується постановами про закінчення виконавчого провадження № 52062676 від 31.03.2017 та постановою про відкриття виконавчого провадження № 54189252 від 23.06.2017 .
Таким чином, враховуючи положення статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», строк пред'явлення до виконання виконавчого документу перервався у зв'язку з пред'явлення його до виконання.
В подальшому, строк пред'явлення до виконання постанови Чернігівської митниці ДФС № 0437/10203/15 від 12.02.2016 встановлено з 30.06.2017, тобто з дня його фактичного повернення стягувачу постановою № 54189252.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки 23.08.2017 Чернігівською митницею ДФС повторно направлено постанову № 0437/10203/15 від 12.02.2016 для виконання до Ніжинського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, стягувачем не пропущено строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове - без змін.
На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246,272, 287, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Г.В. Земляна
Судді: І.О. Лічевецький
Ю.А. Ісаєнко