П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 травня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/2650/18
Головуючий в 1 інстанції: Мороз А.О.
Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Миколаїв
Повний текст судового рішення складений 08.01.2019 р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-Ван» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-Ван» до Центрального відділу Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання протиправними дій, -
29.10.2018р. товариство з обмеженою відповідальністю «Статус-Ван» звернулося до суду з позовом до Центрального відділу Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання протиправними дій та скасування постанови від 22.12.2017р., якою визнано такою, що прийнята з порушенням Закону України «Про виконавче провадження» та скасовано постанову від 22.11.2011р. ВП №28283416 про арешт майна боржника ТОВ «Статус-Ван» та оголошення заборони на його відчуження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірна постанова прийнята в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», на підставі звернення адвоката, який не є учасником виконавчого провадження. Крім того, Законом передбачений перелік підстав для зняття арешту з майна боржника відділом ДВС, в інших випадках зняття арешту з майна можливе лише за рішенням суду. Адже, у відповідача були відсутні підстави визначені Законом для зняття арешту з майна боржника.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.01.2019р. у задоволенні позову відмовлено, з підстав того, що відповідно до чинного законодавства начальник відділу виконавчої служби наділений повноваженнями приймати постанови про скасування процесуальних документів, винесених державними виконавцями у виконавчих провадженнях, а також має право зняти арешт з майна боржника, у разі порушення порядку його накладення.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Як встановлено судом, 22.08.2011 року державним виконавцем Центрального ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області відкрито виконавче провадження №28283416 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса №2705, вчиненого 12.08.2011 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Літвінчук А.А., яким звернено стягнення на нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення магазину, що розташовані за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Фалеєвська, буд . 24 в/1, що належить на праві власності іпотекодавцю - ТОВ «Статус-Ван» на підставі іпотечного договору та передано в іпотеку ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», правонаступником якого є ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», та оскільки строк платежу за договором настав 10.05.2011р., запропоновано за рахунок коштів, отриманих від реалізації нежитлового приміщення задовольнити вимоги ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», щодо погашення заборгованості за кредитом, відсотків, штрафних санкцій та витрат на вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Цього ж дня державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно боржника.
12.10.2011 року виконавче провадження було завершено на підставі Закону України «Про виконавче провадження».
22.12.2017 року начальником Центрального ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області при розгляді звернення адвоката Калітаєва В.В. здійснено перевірку законності виконавчого провадження №28283416 відносно боржника ТОВ «Статус-Ван», за наслідками якої прийнято постанову про визнання дій державного виконавця щодо винесення ним постанови про арешт майна боржника такими, що суперечать Закону та скасовано постанову від 22.08.2011 року про накладення арешту.
Не погоджуючись діями начальника Центрального ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області щодо прийняття постанови від 22.12.2017р., позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання у добровільному порядку регулюються Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до ст.1 Закону №1404-VIII). (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №1404-VIII, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону №1404-VIII, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до законів підлягають примусовому виконанню регулюються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови, надалі - Інструкція №512/5).
Так, відповідно до ч.3 ст.74 Закону №1404-VIII, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч.3 ст.59 Закону №1404-VIII, у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Відповідно до п.1 Розділу 12 Інструкції №512/5 перевірити законність виконавчого провадження мають право: директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділах примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби, відділах державної виконавчої служби;
начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі;
начальник управління державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у відділі примусового виконання рішень цього управління та відділах державної виконавчої служби, що йому підпорядковані;
начальник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі;
начальник відділу державної виконавчої служби - виконавче провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі.
Відповідно до п. 2 Розділу 12 посадові особи, зазначені у пункті 1 цього розділу, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням керівника вищого органу державної виконавчої служби та з власної ініціативи.
Також, відповідно до ст.32 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на момент прийняття постанови про накладення арешту), заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника, вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні та інші заходи, передбачені рішенням.
Частиною 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
Таким чином доводи позивача про відсутність законних підстав для прийняття оскаржуваної постанови, судом не беруться до уваги, оскільки начальником Центрального відділу Державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області при розгляді заяви адвоката Калітаєва В. В., було з'ясовано недотримання, при винесенні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.08.2011р., норм ст.ст.32,52 Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, виконавчим документом стягнення повинно та могло бути стягнено лише на предмет іпотеки, а саме на нежитлові приміщення магазину, що розташовані за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Фалеєвська , буд. 24в/1, а не на все майно боржника.
Також, суд приходить до висновку про те, що начальником відділу ДВС правомірно здійснено перевірку законності постанови від 22.08.2011р., з власної ініціативи, за результатами розгляду звернення адвоката Калітаєва В. В., оскільки відповідно до ст.74 Закону №1404-VIII та Розділу 12 Інструкції №512/5 він має відповідні повноваження.
При цьому, не заслуговують на увагу посилання апелянта на завершення виконавчого провадження 12.10.2011р., та закінчення строку його зберігання у грудні 2015 року, оскільки перевірка матеріалів виконавчого провадження здійснювалася за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження, яка відповідно до п. 1 ч. 2 Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016р. № 2432/5, є комп'ютерною програмою, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу. /а.с.20/
Крім того, постановою про повернення виконавчого документу стягувачу від 12.10.2011р. припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. /а.с.42-45/
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності підпорядкованості державного виконавця начальнику Центрального ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області є також безпідставними, оскільки під час перевірки законності виконавчого провадження начальник відділу надає правову оцінку діям державного виконавця як учасника виконавчого провадження, а не як особи , яка займає певну посаду в органі державної влади.
Таким чином, суд першої інстанції, прийшов до правильного висновку, щодо правомірності спірної постанови від 22.12.2017р. та безпідставності позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-Ван» залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 січня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий суддя Крусян А.В.
Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.