29 травня 2019 року
Київ
справа №215/5479/18
адміністративне провадження №К/9901/14834/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Калашнікової О.В.
перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах матері ОСОБА_2 до Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солод Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та притягнення до відповідальності,-
23 травня 2019 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах надійшла зазначена касаційна скарга.
Вирішуючи питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з'ясовано наступне.
Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частин першої та другої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Статтею 43 КАС України визначено адміністративну процесуальну правосуб'єктність.
Частиною другою статті 43 КАС України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Аналіз вказаної статті дає підстави для висновку про те, що учасник справи, який володіє адміністративною процесуальною дієздатністю, може особисто брати участь в розгляді адміністративної справи або доручати ведення справи представникові. У разі ж визнання особи судом недієздатною, така участь здійснюється через її опікуна/піклувальника.
Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Згідно з частиною другою статті 59 КАС України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
У разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд без виходу до нарадчої кімнати постановляє ухвалу, яка заноситься секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, а сама довіреність або засвідчена підписом судді копія з неї приєднується до справи.
Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.
Згідно з частиною першою статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до частин першої, третьої статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Проте як вбачається з матеріалів касаційної скарги, всупереч вимогам процесуального Закону, скарга підписана ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 , однак будь яких документів (нотаріально засвідченої довіреності або документу на підтвердження факту опікунства/піклування) на підтвердження повноважень на вчинення такої дії скаржником не додано.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для прийняття до розгляду вказаної касаційної скарги, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
У відповідності до пункту 1 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Відповідно до частини сьомої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Керуючись статтями 248, 332 КАС України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах матері ОСОБА_2 до Голови виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солод Віталія Михайловича про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та притягнення до відповідальності - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Калашнікова