28 травня 2019 року
м. Київ
справа №826/5309/18
адміністративне провадження №К/9901/14723/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства фірма "Екотехніка-М" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Окружний адміністративний суд міста Києва від 18.12.2018, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення від 20.12.2017 №0009601403 про застосування штрафних ( фінансових ) санкцій в розмірі 365'400,00 грн.
Відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд касаційної інстанції може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції ухвалою від 16.05.2018 відкрив провадження в цій адміністративній справі та зазначив, що справа буде розглянута в порядку спрощеного провадження.
Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанції виходили з того, що відповідно до статті 58 Конституції України та з огляду на те, що саме з 01.01.2017 у пункті 120.3 статті 120 ПК України встановлено нове правило поведінки платника податків, яке на момент вчинення позивачем правопорушення ( неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік) та застосування до позивача за це штрафних (фінансових) санкцій у 2015 році не існувало, як не існувало й відповідальності за порушення цього правила, законні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, встановлених пунктом 120.3 статті 120 ПК України у редакції, чинній з 01.01.2017, відсутні.
Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду від 19.02.2019 №К/9901/35640/18 (справа №806/1277/17).
Керуючись статтями 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Є.А. Усенко
М.М. Гімон
М.Б. Гусак ,
Судді Верховного Суду