Іменем України
28 травня 2019 року
Київ
справа №805/239/16-а
адміністративне провадження №К/9901/11803/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.04.2016 (суддя Крилова М.М.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.08.2016 (судді: Сухарьок М.Г. (головуючий), Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.) у справі № 805/239/16-а за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Волноваського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Короткий зміст позовних вимог
1. Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" в особі Волноваського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (далі - позивач, Підприємство) звернулося до суду з позовом до Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання дій по винесенню вимоги від 11.01.2016 №Ю-90-25 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1 196 770,80 грн протиправними та скасування вказаної вимоги.
2. Позов обґрунтовано тим, що на час проведення антитерористичної операції (АТО) суб'єкти господарювання, які знаходяться на території її проведення, звільняються від обов'язків щодо сплати єдиного внеску до закінчення антитерористичної операції.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.04.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.08.2016, позовні вимоги Підприємства задоволено частково, скасовано оскаржувану вимогу від 11.01.2016 №Ю-90-25, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, в частині задоволених позовних вимог, виходили з відсутності у позивача обов'язку сплати внесків у період з 14 квітня 2014 року, що унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.04.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.08.2016 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємства.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Волноваське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства є відокремленим підрозділом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", без статусу юридичної особи, місцезнаходження: 85700, Донецька область, Волноваський район, м. Волноваха, вул. 1 травня, б. 97 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Волноваському районі Головного управління ДФС у Донецькій області.
11.01.2016 контролюючим органом прийнято вимогу № Ю-90-25 про сплату боргу (недоїмки), в якій зазначено, що станом на 31.12.2015 заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 1 196 770,80 грн (недоїмка) (а.с. 7).
Позивачу Торгово-промисловою палатою України видано сертифікати (висновки) № 1213 від 29.10.2014, №1735 від 25.11.2014 та №1736 від 25.11.2014 про настання обставин непереборної сили, якими засвідчено настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 Волноваському виробничому управлінню водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів. На момент видачі сертифікату форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.
Судами також встановлено, що позивач 12.11.2014, 22.10.2015 та 17.12.2015 звертався до контролюючого органу з заявами про звільнення його від виконання обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме від нарахування, утримання, сплати єдиного внеску та подання звітності.
8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального права, вказує їх неправильне застосування, зазначає, що ним правомірно було прийнято спірну вимогу, оскільки Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені зміни до Закону №1669, у відповідності до яких підпункт 8 пункту 4 статті 11 було виключено. Також контролюючий орган зазначає, що суди не надали належної оцінки того, що наданий позивачем сертифікати від 29.10.2014 Торгово-промислової палати України засвідчено настання обставин непереборної сили позивачу з 10.06.2014 відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 ст.100 Податкового кодексу України, проте не засвідчено про форс-мажор, який звільняє позивача від сплати податкового боргу.
9. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
10. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
10.1 Частина перша статті 2
Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
10.2 Частина 2 статті 6
Платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
10.3. Частини 5,7,8 статті 9
Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування; єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку; платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
10.4. Частини 1, 2, 4 Стаття 25
Рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
10.5. Пункт 9-3 Перехідних положень (з 13 березня 2015 року в зв'язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" від 2 березня 2015 року №219-VIII пункт 9-3 постановлено вважати пунктом 9-4.
Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
11. Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09ю2014 №1669.
11.1. Стаття 1
Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
12. 30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України видано розпорядження №1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Розпорядженням же Кабінету Міністрів України №1079-р від 05 листопада 2014 року "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р" дію розпорядження Кабінету Міністрів України №1053-р зупинено.
02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України".
Відповідно до пунктів 1, 3 Розпорядження №12-75-р, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (згідно з додатком), та визнано такими, що втратили чинність: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція"; Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №1079-р "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р".
13. Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року №1669-VІІ прийнято з метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
14. Платникам єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася АТО надано можливість у період з 14.04.2014 до закінчення АТО або військового чи надзвичайного стану не виконувати встановлені частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обов'язки щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.
15. Водночас, Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не скасовує обов'язків платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а надає можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
16. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Волноваське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" знаходиться на обліку в контролюючому органі, який розташований на території населеного пункту, визначеного переліком, зазначеним у статті 2 Закону №1669-VII, де проводилася антитерористична операція.
Розпорядженням від 30.10.2014 № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з додатком до вказаного Розпорядження до зазначених населених пунктів належить м. Волноваха.
Згідно з додатком до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р, м. Волноваха віднесено до населених пунктів де здійснювалася антитерористична операція.
Згідно з положеннями Закону №1669-VII достатньою підставою, для звільнення від відповідальності за невиконання вимог щодо вчасності нарахування та сплати єдиного внеску є встановлення факту знаходження платника податку на обліку в податкових органах, розміщених на території проведення АТО.
Отже, позивач звільняється від відповідальності за невиконання вимог щодо вчасності нарахування та сплати єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, позивач перебував на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводиться антитерористична операція, тому згідно із положеннями Закону №1669-VII не несе фінансової відповідальності за порушення вимог Закону № 2464-VI в частині невиконання обов'язків з нарахування, обчислення чи сплати єдиного внеску.
Вказаний висновок висловлений Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду під час розгляду зразкової справи - рішення від 30.03.2018 (справа №812/292/180).
Заходи по стягненню недоїмки (в даному випадку направлення вимоги), яка виникла у позивача як платника єдиного внеску, який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у Законі №1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України №405/2014, можуть вживатись контролюючим органом, після закінчення АТО.
Не впливає на вказаний зміст правового регулювання також і подальше виключення Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року №911-VIII із Закону №1669 підпункту 8 пункту 4 статті 11, яким і було доповнено розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2464 пунктом 9-3 (у подальшому - пункт 9-4), оскільки до Закону №2464 у зв'язку з цим відповідних змін внесено не було й вказана норма залишилась чинною.
18. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, вбачається, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для формування та направлення позивачу спірної вимоги оскільки, позивач у вказаний періоді за законом був звільнений від обов'язків платника єдиного внеску щодо своєчасного нарахування та його своєчасної сплати, а орган доходів і зборів позбавлений можливості застосовувати заходи впливу та стягнення до такого платника в період його звільнення від виконання обов'язків, встановлених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
19. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.
20. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.04.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.08.2016 слід залишити без задоволення.
21. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
22. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Волноваської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.04.2016 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.08.2016 у справі №805/239/16-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова,
Судді Верховного Суду