27 травня 2019 року
Київ
справа №560/4063/18
адміністративне провадження №К/9901/14052/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства «ОСОБА_1» на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.01.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 у справі № 560/4063/18 за позовом Приватного підприємства "ОСОБА_1" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
16.05.2019 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватного підприємства «ОСОБА_1» на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.01.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019.
2018 році Приватне підприємство "ОСОБА_1" звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.07.2018 №0004094001.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.01.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Судами попередніх інстанцій встановлено, 10.07.2018 Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області проведено фактичну перевірку магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та належить суб'єкту господарювання - приватному підприємству "ОСОБА_1" з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.
На підставі акту перевірки від 13.07.2018 №0135/22-01-40-01/34581406 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.07.2018 № 0004094001, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 27000,00 грн. за порушення абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв".
Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняте Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області податкове повідомлення-рішення 31.07.2018 № 0004094001, є правомірним.
Приватне підприємство «ОСОБА_1» не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.01.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 у справі № 560/4063/18, в якій просить Суд скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідн з пунком 2 частиною п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 07.12.2017 № 2246-VIII).
Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №560/4063/18 є вимога про скасування податкового повідомлення-рішення № 31.07.2018 №0004094001 у розмірі 27 000,00 грн.
Отже, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.01.2019 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 у справі № 560/4063/18 - не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства «ОСОБА_1» на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.01.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 у справі № 560/4063/18.
Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова