27 травня 2019 року , м. Київ
справа №520/9397/18, адміністративне провадження №К/9901/14295/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О.П., суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019р. у справі за позовом Державної установи "Харківська виправна колонія (№43)" до Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019р. апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Вважаючи таке судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, відповідач оскаржив його в касаційному порядку.
16.05.2019р. до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах подана зазначена касаційна скарга.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019р. апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2019р. відмовлено у задоволенні клопотання про перерахування розміру судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019р. апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про перерахування розміру судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що даний позов містить вимогу майнового характеру на суму 7 371 540 грн., з якої ставка судового збору, який підлягає сплаті в апеляційній інстанції, становить 165 859 грн. 65 коп.
Повертаючи апеляційну скаргу особі, яка її подала, апеляційний суд виходив з того, що у встановлений строк відповідачем не усунуто недоліків апеляційної скарги.
Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини 1, пунктом 2 частини 2 статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2019р. у справі за позовом Державної установи "Харківська виправна колонія (№43)" до Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук