28 травня 2019 рокуЛьвів№ 857/4092/19
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.
при секретарі судового засідання: Герман О.В.
за участі представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Дідик Р.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2019 року (рішення ухвалене у м. Львові судом у складі головуючого судді Костецького Н.В.) у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,-
У січні 2019 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 03.01.2019 за № 181/03.29-16 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_3 , зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_3 пенсію за вислугою років з 30.01.2018 року.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що з 05.11.1999 позивач проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України на посадах молодшого начальницького складу. 29.01.2018 відповідно наказу державної установи «Сокальська виправна колонія (№ 47)» № Ю/ОС-18 ОСОБА_3 звільнено з органів кримінально-виконавчої системи за пп. 4 п.1 ст. 77 (у зв'язку з скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) Закону України «Про національну поліцію». Вислуга років на день звільнення становить в календарному обчисленні 19 років 06 місяців 27 днів, у пільговому обчисленні 25 років 07 місяців 25 днів. Після звільнення позивачем подано до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України заяву та всі необхідні документи для подальшого направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для призначення мені пенсії з 30.01.2018, тобто з наступного дня після звільнення із служби відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та. деяких інших осіб». Зазначений пакет документів надійшов на адресу відповідача 06.12.2018 за вх. № 24259/5. 05.01.2019 позивачем отримано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 03.01.2019 за №181/03.29-16 про відмову в призначенні пенсії на підставі відсутності достатньої кількості календарних років. Позивач вважає що у відповідача не було підстав для відмови у призначенні пенсії за вислугою років, відтак відмова відповідача протиправна. Просив позов задоволити.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2019 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_3 . Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що наказом ДУ "Сокальська виправна колонія (№ 47)" від 29.01.2018 № 10/ОС-18 ОСОБА_3 звільнено за пп. 4 п. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів з 29.01.2018. Вислуга років на день звільнення становить у календарному обчисленні становить - 19 років 06 місяців 27 днів, у пільговому обчисленні - 25 років 07 місяців 25 днів.
Позивач звернувся до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України з заявою та необхідними документами для подальшого направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для призначення пенсії з 30.01.2018.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області 06.12.2018 прийнято рішення № 482/9 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_3 відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Листом від 03.01.2019 № 181/03.29-16 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області надано відповідь на заяву та повідомлено, що відповідно до розрахунку вислуги років ОСОБА_3 вислуга років на день звільнення (29.01.2018) у календарному обчислені становить 19 років 06 місяців 27 днів, а тому підстав для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 та ст. 23 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" не має.
Згідно п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Відтак, норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не зазначають, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності 23 років 6 місяців вислуги, обчисленої на пільгових умовах; вказаним Законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності 23 календарних років 6 місяців, та міститься виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 295/6301/17 та у постанові від 19.09.2018 № 725/1959/17.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що станом на день звільнення (29.01.2018) календарна вислуга позивача становить 19 років 06 місяців 27 днів, що є недостатньою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2019 року у справі №1.380.2019.000409 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді С. М. Кузьмич
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 29.05.2019 року