Справа № 2340/4504/18 Суддя (судді) першої інстанції: С.М. Гарань
23 травня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Земляної Г.В., Мельничука В.П., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 02.10.2018 інспектором праці Кругляк В. О. винесено вимогу про надання документів, якою зобов'язано зокрема надати трудовий договір з найманим працівником до 10.10.2018. Вказану вимогу позивач виконав, надавши витребувані документи, зокрема трудовий договір з ОСОБА_3 від 05.10.2018 та повідомлення до органів ДФС про прийняття на роботу працівника, у вказаний строк, проте інспектором праці у акті інспекційного відвідування від 10.10.2018 зазначено перелік порушень та винесено припис, в зв'язку з чим вважає вищевказані процесуальні документи такими що складено інспектором без врахування наданих документів та за відсутності фактичного порушення, що призвели до винесення постанови про накладення штрафу.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області від 30.10.2018 №ОМС-ЧК/22/810/АВ/П/ПТ/ІП/ФС про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) штрафу в розмірі 111 690 грн.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, розпорядженням Виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області про проведення інспекційного відвідування від 27.09.2018 №25 зобов'язано інспектора праці Кругляк В.О. здійснити у період з 01.10.2018 до 12.10.2018 інспекційне відвідування з питань укладення трудових відносин у позивача.
28.09.2018, на підставі вказаного розпорядження видано направлення на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання №26.
02.10.2018 інспектором праці Кругляк В.О. здійснено інспекційне відвідування позивача, за результатами якого, у зв'язку з ненаданням суб'єктом господарювання документів які містять інформацію що є предметом інспекційного відвідування, складено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОМС-ЧК/22/810/НД, відповідно до якого строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 10.10.2018 та винесено вимогу про надання документів №ОМС-ЧК/22/810/НД якою зобов'язано позивача надати у строк до 09 год. 00 хв. 10.10.2018 документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
05.10.2018 ФОП ОСОБА_1 надав письмові пояснення та зазначив, що 02.10.2018 ОСОБА_3 проходила стажування, за результатом його успішного проходження, прийняв рішення про прийняття її на роботу.
На виконання вимоги про надання документів, у строк вказаний останньою, надав інспектору праці перелік документів, зокрема трудовий договір з ОСОБА_3 від 05.10.2018 та повідомлення до органів ДФС про прийняття на роботу працівника.
За результатами інспекційного відвідування складено акт ОМС-ЧК/22/810/АВ від 10.10.2018 р.
Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ч.1 ст. 21 КЗпП України, а саме: станом на 02.10.2018 трудовий договір між найманим працівником ОСОБА_3 та роботодавцем не надано; станом на 02.10.2018 трудовий договір між найманим працівником ОСОБА_3 та роботодавцем складений не складено у письмовій формі (ч.1 ст. 24 КЗпП України); ч.3 ст. 24 КЗпП України - 02.10.2018 найманого працівника ОСОБА_3 допущено до роботи без оформлення трудової угоди; Постанови КМУ №413 від 17.06.2015 - станом на 02.10.2018 повідомлення до органів ДФС про прийняття на роботу найманого працівника не подавалось.
17.10.2018, винесено припис №ОМС-ЧК/22/810/АВ/П з вимогою усунути вищевказані порушення.
На підставі названого акту відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОМС-ЧК/22/810/АВ/П/ПТ/ІП/ФС від 30.10.2018, якою на позивача накладено штраф у розмірі 111 690 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. №877-V (надалі за текстом - «Закон №877-V») державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Частиною 4 ст. 2 Закону №877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку.
Згідно частини 1 ст. 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки
Пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (надалі за текстом - «Порядок №295») встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
Відповідно до пунктів 16, 18 Порядку №295 у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (зокрема, ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.
У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об'єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється
Згідно з пунктами 19, 20, 23 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.
Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Відповідно до пункту 27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Згідно частини 1 ст. ст. 21 Кодексу Законів про працю України (надалі за текстом - КЗпП) трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Частиною 1 ст. 24 КЗпП встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.
Відповідно до частини 3 ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 2 частини 2 ст. 265 КЗпП встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Частиною 4 ст. 265 КЗпП визначено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, штрафи накладаються, зокрема керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками.
Суд першої інстанції скасовуючи оскаржувану постанову про накладення штрафу виходив з того, що оскільки у матеріалах справи наявний укладений у письмовій формі, трудовий договір суб'єкта господарювання з працівником ОСОБА_3 від 05.10.2018 та повідомлення до органів ДФС про прийняття на роботу вказаного працівника, зареєстроване 04.10.2018, отже відсутній факт порушення суб'єктом господарювання законодавства про працю.
Водночас пунктом 29 Порядку №295 визначено, що заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Наведене дає підстави для висновку про правомірність постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ОМС-ЧК/22/810/АВ/П/ПТ/ІП/ФС від 30.10.2018, а відтак і про відсутність підстав для задоволення позову.
Твердження позивача про те, що ОСОБА_3 перебувала на стажуванні, за результатами якого остання була прийнята на роботу, колегія суддів не приймає як доказ, оскільки вони спростовуються як поясненнями самої ОСОБА_3 , так і поясненнями ОСОБА_6 .
У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області задовольнити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанова складена в повному обсязі 28 травня 2019 р.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Г.В.Земляна
суддя В.П.Мельничук