Справа № 159/2027/19
Провадження № 2/159/809/19
29 травня 2019 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 08.08.2015 року, який рішенням Ковельськогго міськрайонного суду Волинської області від 30.11.2018 року було розірвано. Від вказаного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Утримання дітей, надання їм матеріальної допомоги є обов'язком батьків, однак відповідач ухиляється від покладеного на нього обов'язку утримувати свою дитину, матеріально та належним чином не забезпечує, повноцінно не приймає участі в її вихованні. Крім цього, позивач вказує, що відповідач немає постійного місця роботи, однак має нерегулярний мінливий дохід, натомість в добровільному порядку допомоги на утримання дитини не надає.
Обґрунтовуючи вказаними обставинами свої позовні вимоги, позивач просила суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти в користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1300,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06.05.2019 року відкрито провадження в цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім цього, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав відзив на пред'явлений позов, з якого вбачається, що позовні вимоги визнає частково та просить визначити розмір аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Зокрема відповідач зазначив, що наведені в позові факти є необ'єктивними, надуманими та не відповідають обставинам справи. Так, зокрема вказує, що відповідач не працює та перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації, як особа яка доглядає інваліда І-групи. Таким чином, виходячи з наведеного, відповідач просив задовольнити позов частково та визначити розмір аліментів не більше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який становить 813 грн.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні серед матеріалів справи докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено з виписки рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30.11.2018 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 08.09.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ковелю реєстраційної служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Волинської області, актовий запис № 422 - розірвано.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження.
Неповнолітня дитина проживає з позивачем та перебуває на її утриманні, що фактично визнав відповідач у поданому на позов відзиві.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 180 СК України, обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. За домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні, а у разі недосягнення такої згоди кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду.
Згідно вимог ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, за заявою платника або одержувача аліменти можуть бути визначені у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
При цьому за змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку . Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Аналізуючи зазначені норми закону, суд вважає, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.
Як стверджується позивачем, відповідач ОСОБА_2 не працює, однак отримує стабільний дохід, а тому має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини. Відповідач не подав суду доказів того, що він не має ніяких доходів.
Таким чином вбачаються підстави для стягнення аліментів з відповідача в твердій грошовій сумі.
Відповідач має вік 28 років, не подав доказів існування обставин, які істотно обмежують його працездатність, доказів існування інших обставин, що мають істотне значення при визначенні розміру аліментів, що дозволяє зробити висновок про його спроможність сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дитини, у розмірі по 1000 грн. щомісячно.
Визначений розмір аліментів в сумі 1000 грн. щомісячно, на переконання суду, буде об'єктивним та справедливим з врахуванням наведених вище обставин.
Доводи відповідача про його незадовільний матеріальний стан, не впливають на першочерговий висновок суду про розмір аліментів, оскільки прожитковий мінімум для дитини відповідного віку значно збільшився, а призначений розмір аліментів не суттєво більший від половини такого прожиткового мінімуму.
За таких обставин з відповідача слід стягувати на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви - з 15.04.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць слід звернути до негайного виконання відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України.
Крім цього, з відповідача слід стягнути судові витрати по справі у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 274-279 ЦПК України, на підставі ст.ст. 141, 180-182, 184, СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Камінь-Каширським РВ УМВС України у Волинській області) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 23.10.2015 року Ковельським РВ УДМС України у Волинській області) аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15.04.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Камінь-Каширським РВ УМВС України у Волинській області) в користь держави судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць звернути до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Головуючий:П. Ю. Бойчук