Справа № 163/245/19
Провадження № 2/163/153/19
27 травня 2019 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Чишія С.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
Позивач просить постановити рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що з 10.02.2005 року з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі, який знаходиться на стадії розірвання в судовому порядку. У період шлюбу в них народилось двоє дітей - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час позивач з дітьми проживає окремо від відповідача. Діти перебувають на повному її утриманні. Відповідач самоусунувся від виховання і матеріального утримання дітей, будь-якої допомоги в добровільному порядку не надає. Вона є особою з 3-ю групою інвалідності, у 2017 році перенесла оперативне втручання і на даний час її здоров'я повністю не відновлене, через що не працює, а утримувати дітей самостійно вкрай тяжко. Відповідач є пенсіонером, отримує пенсію військовослужбовця та підробляє таксистом, тому спроможний матеріально забезпечувати дітей.
Провадження в справі відкрито ухвалою від 03.04.2019 року, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав копію ухвали з примірником матеріалів позову 15.04.2019 року.
У строк, визначений судом та з додатковим врахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерством інфраструктури України від 28.11.2013 року №958, відповідач відзиву не подав.
Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.
Копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 стверджено, що сторони 10.02.2004 року зареєстрували шлюб в Римачівській сільській раді Любомльського району.
Відповідач звернувся в суд із позовною заявою про розірвання зареєстрованого з позивачкою шлюбу, що підтверджується копією ухвали Любомльського районного суду від 15.01.2019 про відкриття провадження у справі.
У період шлюбу у них народились дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , №140888.
Згідно із довідкою Вишнівської сільської ради Любомльського району від 29.01.2019 року сторони і їх діти зареєстровані по АДРЕСА_1 .
З отриманої від Вишнівської сільської ради в порядку ч.6 ст.187 ЦПК України інформації від 28.03.2019 року встановлено, що зареєстрованим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_2 .
Із копії медичної документації вбачається, що позивач тривалий час хворіє, лікувалась стаціонарно та амбулаторно, у 2015, 2016 та 2017 роках її було прооперовано.
Копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 про призначення позивачу пенсії по інвалідності третьої групи загального захворювання суд до уваги не приймає, оскільки термін дії його сплив 31.01.2019 року, а із даним позовом вона звернулась в суд 05.02.2019 року.
Згідно із ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із частинами 1-3 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 182 СК України встановлено перелік обставин, які враховуються при визначенні розміру аліментів, та водночас визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Станом на дату розгляду справи дочці сторін Анні виповнилось 12 років, сину ОСОБА_7 - 7 років.
Згідно із Законом України "Про Державний бюджет на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2019 року становить 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.
Виходячи із вище наведених норм законодавства, встановлених фактичних обставин справи та принципу рівності батьківського обов'язку по утриманню дітей, суд вважає визначений позивачем розмір аліментів на утримання дітей на рівні 1500 гривень на кожну дитину таким, що відповідає потребам дітей у їх матеріальному забезпеченні згідно їх віку.
Такий розмір аліментів на переконання суду на певному рівні забезпечить гармонійний розвиток дітей, є достатньо вищим від встановленого мінімуму, забезпечить виконання відповідачем гарантованого державою батьківського обов'язку і відповідає закріпленим у ч.9 ст.7 СК України засадами справедливості, добросовісності та розумності.
Підстав неспроможності сплачувати відповідачем аліментів у такому розмірі у справі не встановлено. Крім цього, суд зважує і на неподання відповідачем заперечень у формі відзиву щодо такої визначеної позивачем суми аліментів.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення аліментів слід задовольнити повністю.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину за рішенням суду присуджуються від дня пред'явлення позову.
Згідно з п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення про стягнення місячного розміру аліментів підлягає негайному виконанню.
Згідно із ст.ст.137, 141 ЦПК України судові витрати слід покласти на відповідача, стягнувши з нього в користь держави судовий збір, а в користь позивачки належним чином підтверджені витрати на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень на кожну дитину, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05.02.2019 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1000 (одна тисяча) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення про стягнення місячного розміру аліментів в сумі 3000 (три тисячі) гривень звернути до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом 30 днів з дня його складення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Ім'я позивача - ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_4 .
Ім'я відповідача - ОСОБА_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_5 .
Головуючий : суддя С.С.Чишій