Справа № 2-19/10
Провадження № 4-с/0158/5/19
28 травня 2019 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Корецької В.В.
за участю секретаря - Процик Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці скаргу ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженко І.С. у виконавчій справі ВП №58201496 про арешт рухомого та нерухомого майна,
ОСОБА_1 звернулася в суд із скаргою на постанову приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженко І.С. у виконавчій справі ВП №58201496 про арешт рухомого та нерухомого майна.
Просить суд постанову приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженко І.С. у виконавчій справі ВП №58201496 про арешт рухомого та нерухомого майна від 25.01.2019 року визнати незаконною та скасувати.
Скаржник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, скаргу підтримала та просила її задовольнити.
Інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явились, що відповідно до вимог ст. 443 ЦПК України не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши представлені в справі докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Судом встановлено, що рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 10.02.2011 року вирішено стягнути з ОСОБА_1 з кожного окремо солідарно з ОСОБА_2 в користь ПАТ «Індустріально-експортний банк» заборгованість за кредитним договором від 30.08.2007 року №319/07-і 556759, 44 грн., і в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме однокімнатної квартири загальною площею 34,3 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Як наголошує ч. 1 ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
За змістом ч. 1-2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею шостою Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року передбачено, що забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.
25.01.2019 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженка І.С. про арешт майна боржника накладено арешт на рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_1 у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження у розмірі 598509,23 грн.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), регулюються розділом VI ЦПК України.
Як передбачено ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У відповідності до ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст. 32 ЗУ «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Згідно ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Відповідно до ч. 2 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Таким чином, беззаперечним є право приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженко І.В. застосувати арешт майна (коштів) боржника ОСОБА_3 ., оскільки наявне відкрите виконавче провадження № 58201496.
Однак, відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
Крім того, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч.ч. 1, 8 ст. 48 Закону).
Тобто, приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Шульженко І.С. не вчинено будь яких дій для встановлення даних щодо відсутності в боржника коштів чи іншого рухомого майна.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що скаргу ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженко І.С. у виконавчій справі ВП №58201496 про арешт рухомого та нерухомого майна слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 450 - 451 ЦПК України, ст. ст. 1, 18, 32, 48, 50, 56 Закону України «Про виконавче провадження», суд,-
Скаргу ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженко І.С. у виконавчій справі ВП №58201496 про арешт рухомого та нерухомого майна - задовольнити.
Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженко І.С. від 25.01.2019 року у виконавчій справі ВП №58201496 про арешт рухомого та нерухомого майна.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з моменту її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька