Справа №162/430/19
Номер провадження 2/162/182/2019
про залишення позовної заяви без руху
29 травня 2019 року смт. Любешів
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Гладіч Н.І., вирішуючи питання про відкриття провадженні у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
В порушення вимог пункту 2 частини 3 статті 175 ЦПК України позивачем в позовній заяві не зазначені реєстраційні номери облікової картки платника податків відповідачів за його наявності або номер і серію паспорта, якщо такі відомості позивачу відомі, не зазначено офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача та відповідачів.
Також частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розміру, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з доданих до позовної заяви документів, позивач ОСОБА_1 не сплатив судовий збір за подання до суду вказаної позовної заяви, а з доданої квитанції за №0.0.1359252934.1 Любешівського відділення Волинського ГРУ АТ КТ „Привабанк” вбачається, що судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок сплачено ОСОБА_4 , яка не є позивачем.
Суд звертає увагу, що справляння судового збору, розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюється Законом України „Про судовий збір” №3674-VI від 08 липня 2011 року із подальшими змінами, внесеними згідно із Законами.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1 ч. 2 ст.4 цього Закону за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 8 статті 6 Закону України „Про судовий збір” визначено, що розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Враховуючи викладене, позовна вимога немайнового характеру повинна бути оплачена судовим збором позивачем в розмірі 768 гривень 40 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Любешівському районі/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37751907; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО): 899998; номер рахунку: 31216206003240; код класифікацій доходів бюджету: 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).
Відповідно до частини 5 статті 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому, відповідно до ч. 2, ч. 4 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Долучені до позовної заяви копії документів позивачем Сахарчуком В.С. не засвідчені належним чином, оскільки містять відмітки про засвідчення копій таких документів, зроблені ОСОБА_5 С. І. за її особистим підписом. Також позовна заява ОСОБА_1 містить аналогічний підпис, що дає підстави вважати, що позовну заяву підписано ОСОБА_4 , однак документи, що підтверджуються її повноваження, як представника позивача ОСОБА_6 В ОСОБА_7 . (ст.62 ЦПК України), до позовної заяви не долучені, що є порушенням вимог ч.2 ст. 175 ЦПК України, відповідно до якої позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Окрім цього, в позовній заяві про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини позивач ОСОБА_1 зазначає, що спадкодавець ОСОБА_8 до дня смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 та до позовної заяви додає довідку в.о. старости Любешівсько-Волянського старостинського округу Любешівської селищної ради Любешівського району Волинської області ОСОБА_9 . №354 від 27 березня 2019 року, де також вказано, що спадкодавець ОСОБА_8 до дня смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , а також цією довідкою визначено коло спадкоємців.
Вважаю за необхідне роз”яснити позивачу, що у разі спадкування коло спадкоємців, а також частка у спадщині кожного з них визначаються цивільним кодексом України.
Відповідно до цивільного законодавства України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (.ч.1 ст.1221 ЦК України). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч.1 ст.1217 ЦК України). В свою чергу, ЦК передбачає п”ять черг спадкоємців за законом. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Отже, право на спадкування виникає в момент відкриття спадщини, його змістом є певні можливості, якими може скористатися особа, у якої виникло це право. Серед них: прийняти спадщину, відмовитися від неї взагалі чи на користь іншої особи, або не проявляти щодо неї жодного інтересу.
Водночас, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, залишаються незрозумілими: склад спадкоємців за законом або заповітом (за його наявності), відсутні відомості щодо можливої кількості осіб, які вже прийняли спадщину, а також не підтверджено доказами хто на час відкриття спадщини проживав зі спадкодавцем, що є порушенням вимог п.5 ч.3 ст.175 та ч.5 ст.177 ЦПК України.
Крім того, як убачається з позовної заяви відповідач ОСОБА_3 проживає в Республіці Білорусь.
Відповідно до ст. 17 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах у відношеннях один з одним при виконанні цієї Конвенції установи юстиції Договірних Сторін користуються державними мовами Договірних Сторін або російською мовою.
Відповідно до п. 2.3. „Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень” затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року N 1092/5/54 доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Це окремо визначається судом України у дорученні.
З метою своєчасного та правильного розгляду справи необхідно компетентному суду Республіки Білорусь надіслати судове доручення про вручення документів та проведення окремих процесуальних дій відносно ОСОБА_3 , відповідно до вимог Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, підписаної 22.01.1993 року.
Оскільки позивачем подано позовну заяву з додатками лише на українській мові, що унеможливлює виконання судового доручення на території Республіки Білорусь позивачу необхідно надати суду належним чином перекладену на російську мову позовну заяву з усіма додатками.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, на підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,-
постановив:
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Надати позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз?яснити позивачу ОСОБА_1 , що відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: