ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
27 травня 2019 року Справа № 913/196/19
Провадження №5/913/196/19
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агентство безпеки “Тайфун” (вул.Почтовая, б.1 Ч, м.Луганськ, 91055)
до Державного підприємства “Лисичанський склозавод” (вул.Мічуріна, б.1, м.Лисичанськ Луганської області, 93112)
про стягнення 68040 грн 00 коп.
Суддя Господарського суду Луганської області Вінніков С.В.
Секретар судового засідання Гулевич В.В.
У засіданні брали участь:
від позивача: представник не прибув;
від відповідача: представник не прибув.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Агентство безпеки “Тайфун” (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Державного підприємства “Лисичанський склозавод” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором №14/67 про охорону об'єкту від 02.01.2019 у сумі 22680 грн 00 коп. та штрафу в сумі 45360 грн 00 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що між сторонами було укладено договір №14/67 від 02.01.2019 про охорону об'єктів.
На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з охорони об'єктів, що підтверджується актом надання послуг №8 від 08.01.2019. На підставі вищевказаного акту було складено рахунок на оплату №2 від 08.01.2019 на суму 22680 грн 00 коп.
Відповідач оплату наданих позивачем послуг не здійснив, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду за стягненням суми основного боргу в розмірі 22680 грн 00 коп.
Крім того, у зв'язку з порушенням строків оплати відповідачем згідно з п.5.2 договору, позивач на підставі п.4.1.2 договору нарахував та заявив до стягнення штраф в сумі 45360 грн 00 коп.
Ухвалою господарського суду від 17.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 13.05.2019.
Ухвалою суду від 13.05.2019 розгляд справи по суті відкладено на 27.05.2019.
У судове засідання 27.05.2019 сторони не прибули.
Позивач у клопотанні №32 від 22.05.2019 зазначив, що від відповідача відзив на позовну заяву не надходив. Також просив розглянути справу без участі представника.
Суд вважає можливим розглянути справу без участі представника позивача.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав, участь свого представника у судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
Між Державним підприємством “Лисичанський склозавод” (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агентство безпеки “Тайфун” (виконавець, позивач) 02.01.2019 укладений договір №14/67 на охорону об'єкту, за умовами якого виконавець надає замовнику послуги з організації безпеки та охорони, що є невід'ємною частиною договору та знаходяться за адресою: Україна, м.Лисичанськ, під'їзна залізниця “Заводська” вул.Рубіжна, 109, та дитячий заклад оздоровлення та відпочинку “Восход” Попаснянський район, с.Біла Гора, вул.Лівобережний масив, б.1, що включає в себе забезпечення зовнішньої охорони майнових об'єктів замовника, включаючи запобігання протиправному проникненню до них сторонніх осіб (далі - Територія охорони), а замовник сплачує надані послуги за цінами, що визначені у цьому договорі (п.1.1 договору).
Згідно з п.1.2 договору вид надання послуг - фізична охорона та патрулювання здійснюється за допомогою особового складу виконавця.
Відповідно до п.3.1.9 замовник зобов'язаний своєчасно оплачувати послуги виконавця відповідно до вимог цього договору.
В разі несвоєчасної оплати послуг більше одного календарного місяця згідно розділу №5 цього договору, замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі оплати по рахунку помноженої на два (пп.4.1.2 п.4.1 договору).
В п.5.2 договору сторони передбачили, що сума оплати за послуги виконавця становить із розрахунку вартості охорони однієї доби 3240 грн 00 коп. з ПДВ 20%. Оплата послуг здійснюється на протязі трьох банківських днів після надання виконавцем акту виконаних робіт.
Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця (п.5.4 договору).
Відповідно до п.6.1 договору по закінченню послуг виконавець надає замовнику два примірники актів приймання-передавання наданих послуг, підписаних уповноваженою особою виконавця та скріплених печаткою виконавця.
Протягом 3 робочих днів з моменту отримання замовником від виконавця двох примірників акту приймання-передавання наданих послуг, замовник розглядає отримані акти, а в разі відсутності зауважень до наданих послуг з охорони, підписує і повертає один примірник підписаного акту виконавцю (п.6.2 договору).
Згідно з п.7.1 договору він вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Строк дії договору: з 02 січня 2019 року на невизначений строк. Договір може бути достроково розірваний за рішенням замовника шляхом направлення на адресу виконавця відповідного повідомлення.
Листом №16 від 02.01.2019 Державне підприємство “Лисичанський склозавод” звернулося до ТОВ “Агентство безпеки “Тайфун”, в якому просило забезпечити охорону об'єктів в період з 02.01.2019 по 04.01.2019 включно з можливістю пролонгації.
08.01.2019 між сторонами був підписаний акт надання послуг №8 на суму 22680 грн 00 коп. з ПДВ.
26.02.2019 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплачу наданих послуг та виставив рахунки на оплату заборгованості та штрафу.
Відповідач оплату не здійснив, що стало підставою для звернення ТОВ “Агентство безпеки “Тайфун” з позовом до суду.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Згідно з ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В період з 02.01.2019 по 08.01.2019 позивач надав відповідачеві послуги фізичної охорони, що підтверджується актом надання послуг №8 від 08.01.2019 (а.с.28).
Державне підприємство “Лисичанський склозавод” надані послуги в порушення п.5.2 договору не оплатило.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором №14/67 від 02.01.2019 у сумі 22680 грн 00 коп.
Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 45360 грн 00 коп. суд зазначає наступне.
Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно з п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
В пп.4.1.2 п.4.1 договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати послуг більше одного календарного місяця згідно розділу №5 цього договору, замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі оплати по рахунку помноженої на два.
Оплата по рахунку №2 від 08.01.2019 складає 22680 грн 00 коп.
Відповідачем вказаний рахунок не був оплачений більше одного календарного місяця, тому Товариством з обмеженою відповідальністю “Агентство безпеки “Тайфун” обґрунтовано нараховано штраф у розмірі оплати по рахунку помноженої на два у сумі 45360 грн 00 коп.
З огляду на викладене з відповідача підлягає стягненню штраф у сумі 45360 грн 00 коп.
Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.
Судовий збір покладається на відповідача згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Агентство безпеки “Тайфун” до Державного підприємства “Лисичанський склозавод” про стягнення 68040 грн 00 коп. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства “Лисичанський склозавод”, вул.Мічуріна, б.1, м.Лисичанськ Луганської області, ідентифікаційний код 42029891, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агентство безпеки “Тайфун”, вул.Почтовая, б.1 Ч, м.Луганськ, ідентифікаційний код 31441877, заборгованість у сумі 22680 грн 00 коп., штраф у сумі 45360 грн 00 коп., судовий збір у сумі 1921 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 29.05.2019.
Суддя С.В. Вінніков