ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.05.2019Справа № 910/2291/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г. за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянув матеріали господарської справи
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія Обрій»
доприватного акціонерного товариства «Транспортні системи»
пророзірвання договору
Представники учасників справи:
від позивача Кородюк І.Ш., довіреність б/н від 20.03.2019;
від відповідача не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія Обрій» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Транспортні системи» про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав № 1.92-01К40-28032 від 28.03.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у терміни, встановлені п. 3.2.2 договору купівлі-продажу майнових прав № 1.92-01К40-28032 від 28.03.2018, не вносилися чергові платежі, що, за твердженням позивача, є підставою для розірвання договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2019 відкрито провадження у справі № 910/2291/19 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 04.04.2019.
У судовому засіданні 04.04.2019 суд, відповідно до ч. 4 ст. 233 ГПК України, постановив відкласти підготовче засідання на 18.04.2019, про що зазначено в протоколі судового засідання від 04.04.2019.
08.04.2019 до загального відділу діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
У судовому засіданні 18.04.2019, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, відповідно до ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 21.05.2019.
Представник позивача в судове засідання 21.05.2019 з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання 21.05.2019 не з'явився, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі та ухвала про повідомлення про дату, час і місце судового засідання направлялися судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12.
Станом на дату розгляду справи по суті конверт з ухвалою суду від 18.04.2019 був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «за зазначеною адресою не знаходиться».
За приписами ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 25.03.2019 є 22.04.2019 (згідно з довідкю відділення поштового зв'язку ф20).
При цьому судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Отже, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на наведені приписи господарського процесуального закону, беручи до уваги відсутність будь-яких повідомлень відповідача про причини його неявки в судове засідання 21.05.2019, суд вирішив розглянути справу за відсутності відповідача.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 21.05.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На виконання вимог статті 222 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва
17.11.2016 між комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (сторона 1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія Обрій» (сторона 2) укладено Договір № 50 на організацію будівництва житлового комплексу на вул. Качалова, 40 в Солом'янському районі міста Києва.
21.12.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія Обрій» (продавець) та акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Прованс» (покупець) укладено Форвардний контракт № 33065-А (оригінал контракту у вигляді документу на папері), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти базовий актив відповідно до Специфікації форвардного контракту й сплатити за нього ціну на умовах цього Форвардного контракту.
Відповідно до п. 6 Форвардного контракту № 33065-А від 21.12.2016 базовим активом за цим контрактом є майнові права на одне житлове приміщення, яке стане об'єктом нерухомості після завершення будівництва житлового будинку за будівельною адресою: вул. Качалова, 40 у Солом'янському районі міста Києва. Орієнтовний строк прийняття об'єкту будівництва в експлуатацію - І квартал 2018 р. Майнові права на квартиру, які є базовим активом, матимуть наступні технічні попередні (проектні) характеристики: номер квартири - 92, секція - 1.1, тип - 2А, поверх - 12 , кількість кімнат - 2, проектна житлова площа - 36,26 кв. м., проектна загальна площа - 66,56 кв. м.
Відповідно до п. 8 Форвардного контракту № 33065-А від 21.12.2016 право власності на базовий актив переходить до покупця в момент підписання акту прийому-передачі майнових прав на квартиру згідно з договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру.
Ціна базового активу становить 746 803,20 грн. (п. 9 Форвардного контракту № 33065-А від 21.12.2016).
Відповідно до п. 10 Форвардного контракту № 33065-А від 21.12.2016 базовий актив придбавається покупцем шляхом укладення договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру. Порядок та строки оплати ціни базового активу визначаються в договорі купівлі-продажу майнових прав на квартиру.
Судом встановлено, що за результатами відкритого публічного аукціону з продажу майнових прав на квартири, який проводився 21.12.2016, приватним акціонерним товариством «Транспортні системи» на підставі Договору купівлі-продажу деривативу № 54712-А від 16.03.2018 було придбано Форвардний контракт № 33065-А від 21.12.2016.
Так, 28.03.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія Обрій» (продавцем) та приватним акціонерним товариством «Транспортні системи» (покупцем) укладено Договір купівлі-продажу майнових прав № 1.92-01К40-28032, відповідно до п. 1.1 якого продавець в порядку та умовах, визначених цим договором, зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується оплатити вартість майнових прав на квартиру, у складі об'єкта будівництва, та прийняти у власність майнові права в порядку та на умовах визначених цим договором. Майнові права передаються продавцем у власність покупця виключно після повної сплати покупцем вартості майнових прав (у тому числі з врахуванням випадків коригування її розміру та інших платежів, передбачених цим договором) шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі майнових прав відповідно до умов цього договору, набуття та оформлення права власності на квартиру здійснюється шляхом державної реєстрації права власності на квартиру з отриманням правовстановлюючих документів на квартиру в порядку, передбаченому Законодавством та на підставі ч. 4 ст. 334 Цивільного Кодексу України.
Відповідно до ст. 2 Договору купівлі-продажу майнових прав № 1.92-01К40-28032 від 28.03.2018 майнові права на квартиру являють собою права на отримання у власність квартири з наступними попередніми технічними характеристиками: номер квартири - 92, секція 1.1, тип - 2А, поверх - 12 , кількість кімнат - 2, проектна загальна площа - 66,56 кв. м., проектна житлова площа - 36,26 кв. м.
Пунктом 3.1 договору визначено, що на дату підписання договору орієнтовна ціна (вартість) майнових прав на квартиру складає 746 803,20 грн., в т. ч. ПДВ 20%, виходячи з поточної вартості майнових прав на один квадратний метр загальної площі квартири 11 220,00 грн. (тринадцять тисяч сімсот грн. 00 коп.), в т. ч. ПДВ 20%, та може бути змінена в порядку, передбаченому договором.
Відповідно до п. 4.1 Договору купівлі-продажу майнових прав № 1.92-01К40-28032 від 28.03.2018 цей договір укладений під відкладальною умовою, якою сторони визнають пред'явлення до виконання Форвардного контракту. Договір набирає чинності з моменту настання відкладальної обставини та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором, якщо він не буде припинений раніше у відповідності до положень цього договору та чинного законодавства України. З дати набрання чинності цим договором форвардний контракт вважається належним чином виконаним і зобов'язання сторін за Форвардним контрактом припиняються.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Згідно зі ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 2 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
Відповідно до п. 3.2 Договору купівлі-продажу майнових прав № 1.92-01К40-28032 від 28.03.2018 покупець зобов'язується здійснити перший платіж у розмірі 33 996,60 грн., в т.ч. ПДВ 20%, що складає вартість майнових прав на 3,03 кв.м. загальної площі квартири, - протягом 7 (семи) банківських днів після підписання договору.
При цьому, у п. 3.2.2 Договору купівлі-продажу майнових прав № 1.92-01К40-28032 від 28.03.2018 сторони виклали графік сплати покупцем (відповідачем) наступних платежів, зазначивши, що 30.03.2018 покупець сплачує продавцю 31,77 кв. м. квартири та 30.04.2018 - 31,76 кв. м. квартири. Сума коштів, яка підлягає сплаті, розраховується відповідно до формул, наведених у п. 3.2.2 Договору купівлі-продажу майнових прав № 1.92-01К40-28032 від 28.03.2018.
Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідачем не було здійснено жодного платежу, встановленого у п. 3.2 Договору купівлі-продажу майнових прав № 1.92-01К40-28032 від 28.03.2018 у розмірах, визначених умовами вказаного договору.
При цьому, відповідачем не подано суду відзиву на позовну заяву та не спростовано належними та допустимими доказами тверджень позивача, викладених у позовній заяві, щодо невиконання відповідачем зобов'язань, визначених у п. 3.2 Договору купівлі-продажу майнових прав № 1.92-01К40-28032 від 28.03.2018.
Зважаючи на те, що відповідачем не виконуються зобов'язання щодо сплати платежів, передбачених умовами Договору купівлі-продажу майнових прав № 1.92-01К40-28032 від 28.03.2018, що, як зазначає позивач, є істотним порушенням умов договору, звертаючись з даним позовом до суду та обґрунтовуючи свої позовні вимоги нормами ст. 651 Цивільного кодексу України, позивач просить суд розірвати Договір купівлі-продажу майнових прав № 1.92-01К40-28032 від 28.03.2018, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія Обрій» та приватним акціонерним товариством «Транспортні системи».
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно з ч. 1 ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України).
Суд зазначає, що відповідно до п. 4.2 Договору купівлі-продажу майнових прав № 1.92-01К40-28032 від 28.03.2018 сторони можуть достроково припинити дію цього договору з нижче наведених підстав за умови попереднього письмового повідомлення про таке іншої сторони за 10 календарних днів, при цьому, договір вважається розірваним за згодою сторін після спливу строку, зазначеного у відповідному повідомленні.
У пункті 4.2.1 Договору купівлі-продажу майнових прав № 1.92-01К40-28032 від 28.03.2018 сторони погодили, що підставами для дострокового розірвання договору за ініціативою продавця є випадок, коли покупець більш, ніж на 10 календарних днів підряд, затримував виконання будь-якого грошового зобов'язання за цим договором.
Відповідно до п. 4.4 Договору купівлі-продажу майнових прав № 1.92-01К40-28032 від 28.03.2018 належним доказом повідомлення про припинення цього договору (дострокове розірвання) є поштова квитанція про відправлення такого повідомлення та опис вкладення у цінний лист.
У пункті 6.4 Договору купівлі-продажу майнових прав №1.92-01К40-28032 від 28.03.2018 зазначено, що у разі порушення покупцем умов цього договору щодо здійснення оплати за цим договором, з урахуванням коригування ціни (вартості) майнових прав, та укладення договору про внесення змін до договору продавець має право розірвати цей договір в односторонньому порядку шляхом направлення рекомендованим листом на адресу покупця, вказану в цьому договорі, або вручення під розписку повідомлення про розірвання. У цьому разі цей договір є розірваним і вважається припиненим в повному обсязі без укладення будь-яких інших документів із дня, наступного за днем направлення повідомлення про розірвання.
Відповідно до п. 9.3 Договору купівлі-продажу майнових прав №1.92-01К40-28032 від 28.03.2018 датою одержання будь-якого повідомлення, передбаченого цим договором, в залежності від того, котра з цих подій відбудеться раніше, є: дата одержання повідомлення особисто покупцем чи його представником при врученні продавцем; або дата одержання іншою стороною рекомендованого листа з повідомленням про вручення; або дата, вказана на письмовому повідомленні стороною-одержувачем при особистому отриманні повідомлення нею або її уповноваженим представником; у випадку, якщо впродовж 5 календарних днів з моменту, коли відповідне поштове повідомлення потрапило на поштове відділення за адресою сторони-одержувача, вказаної в договорі, і ця сторона з будь-яких причин не отримала повідомлення, вважається, що ця сторона отримала повідомлення на 5 календарний день знаходження повідомлення на поштовому відділенні за адресою сторони-одержувача; дата розміщення інформації на офіційному сайті продавця та/або дата здійснення повідомлення засобами мобільного, стаціонарного, стільникового зв'язку, та/або дата здійснення повідомлень через інформаційно-телекомунікаційні системи, електронною поштою, за допомогою соціальних мереж, смс номер покупця. Сторони визнають скриншот повідомлення доказом його відправлення.
Таким чином, умовами Договору купівлі-продажу майнових прав № 1.92-01К40-28032 від 28.03.2018 передбачено право продавця (позивача) розірвати вказаний договір шляхом односторонньої відмови від нього у випадку, коли покупець більш, ніж на 10 календарних днів підряд, затримує виконання будь-якого грошового зобов'язання за цим договором (п. 4.2.1 Договору) та у разі порушення покупцем умов цього договору щодо здійснення оплати за цим договором, з урахуванням коригування ціни (вартості) майнових прав (п. 6.4 Договору).
Судом встановлено, що відповідачем було порушено зобов'язання щодо сплати платежів, визначених п. 3.2 Договору більше, ніж на 10 календарних днів, що є підставою для розірвання продавцем Договору купівлі-продажу майнових прав №1.92-01К40-28032 від 28.03.2018 в односторонньому порядку.
Позивачем долучено до позовної заяви копію листа (разом з доказами його направлення на адресу відповідача, вказану у договорі), в якому позивач, вказуючи про те, що відповідач прострочив оплату першого платежу, та посилаючись на п.п. 4.2, 4.4, 6.2, 6.4 Договору купівлі-продажу майнових прав №1.92-01К40-28032 від 28.03.2018, повідомив відповідача про: намір розірвати Договір купівлі-продажу майнових прав № 1.92-01К40-28032 від 28.03.2018 за ініціативою продавця в зв'язку з невиконанням покупцем зобов'язань за 10 календарних днів до дати розірвання; вказаний договір вважатиметься розірваним з 27.09.2018. Продавець з 27.09.2018 є звільненим від зобов'язання з передачі покупцю майнових прав на квартиру № 92.
При цьому, позивач у вказаному листі зазначив, що для врегулювання даного питання іншим шляхом відповідачу необхідно прибути до офісу продавця протягом 2-х календарних днів з моменту отримання повідомлення про розірвання договору.
Суд зазначає, що з наведеного листа позивача не вбачається чіткого та однозначного волевиявлення позивача в односторонньому порядку розірвати договір, відмовившись від нього, оскільки позивач вказує, що він має «намір» розірвати договір та надає можливість відповідачу врегулювати «дане питання іншим шляхом».
Таким чином, суд дійшов висновку, що станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду та станом на дату розгляду справи у суді Договір купівлі-продажу майнових прав № 1.92-01К40-28032 від 28.03.2018 є чинним.
За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13.
Крім того, з аналізу норм статей 638, 655-657, 689, 691, 692 Цивільного кодексу України вбачається, що ціна є істотною умовою договору купівлі-продажу, а обов'язок з оплати товару є основним обов'язком покупця. Отже, порушення покупцем обов'язку щодо оплати товару є істотним порушенням договору.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/23976/16.
Як встановлено судом, у п. 3.2 Договору купівлі-продажу майнових прав № 1.92-01К40-28032 від 28.03.2018 зазначено, що покупець зобов'язується здійснити перший платіж у розмірі 33 996,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%, що складає вартість майнових прав на 3,03 кв. м. загальної площі квартири протягом 7 (семи) банківських днів після підписання договору.
Проте, станом на дату розгляду справи у суді матеріали справи не містять а відповідачем не надано суду доказів сплати приватним акціонерним товариством «Транспортні системи» платежу, обов'язок зі сплати якого встановлено у п. 3.2 Договору купівлі-продажу майнових прав № 1.92-01К40-28032 від 28.03.2018.
Суд зазначає, що невиконання відповідачем обов'язку, встановленого у п. 3.2 Договору купівлі-продажу майнових прав № 1.92-01К40-28032 від 28.03.2018, є істотним порушенням умов вказаного договору, оскільки позивач як продавець: 1) значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні вказаного договору (отримання грошових коштів (доходу), які в свою чергу використовуються позивачем для будівництва об'єкта нерухомості, сплати заробітної плати працівникам, задіяних на будівництві, купівля матеріалів та обладнання, тощо) та 2) внаслідок невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати ціни договору позивачу як продавцю завдані збитки у вигляді упущеної вигоди.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем було істотно порушено умови Договору купівлі-продажу майнових прав № 1.92-01К40-28032 від 28.03.2018 (у зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання передбаченого п. 3.2 Договору), що є підставою для розірвання вказаного договору у судовому порядку.
При цьому, відповідачем не надано доказів існування обставин, що є підставами для продовження строків виконання зобов'язань відповідачем, - відповідно до розділу 8 Договору купівлі-продажу майнових прав № 1.92-01К40-28032 від 28.03.2018 «Форс мажор».
За наведених обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія Обрій» про розірвання Договору купівлі-продажу майнових прав №1.92-01К40-28032 від 28.03.2018, укладеного з приватним акціонерним товариством «Транспортні системи».
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позову у повному обсязі.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія Обрій» задовольнити повністю.
2. Розірвати договір купівлі-продажу майнових прав № 1.92-01К40-28032 від 28.03.2018, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія Обрій» (03035, м. Київ, вул. Липківського Василя Митрополита, буд. 18, офіс 6/4; ідентифікаційний код 39556547) та приватним акціонерним товариством «Транспортні системи» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12; ідентифікаційний код 31629539).
3. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Транспортні системи» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12; ідентифікаційний код 31629539) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія Обрій» (03035, м. Київ, вул. Липківського Василя Митрополита, буд. 18, офіс 6/4; ідентифікаційний код 39556547) судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 29.05.2019.
Суддя О.Г. Удалова