ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.05.2019Справа № 910/2055/19
Господарський суд м. Києва у складі судді Головіної К.І., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта"
про стягнення 6 028,50 грн.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (далі - ПрАТ "СК "ПЗУ Україна", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (далі - ТДВ "СТ "Домінанта", відповідач) про стягнення страхового відшкодування в сумі 6 028,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» позивачу перейшло право вимоги до відповідача у зв'язку з відшкодуванням своєму страхувальнику матеріальної шкоди, завданої страхувальником відповідача, визнаного винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 26.06.2017 у місті Рівне. Внаслідок вказаної ДТП застрахований у позивача транспортний засіб був пошкоджений та позивач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування на суму 6 028,50 грн.
У позові ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" просить компенсувати йому страхове відшкодування в розмірі 6 028,50 грн. та стягнути його з відповідача.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.03.2019 р. за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до правил, визначених ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надано строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до договору комплексного добровільного страхування транспортних засобів № RZ.015985 від 02.06.2017р., укладеного між ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" та ОСОБА_1 , були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме - автомобілем марки «Fiat Doblo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Із матеріалів справи вбачається, що 26.06.2017 р. у місті Рівне сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля «Fiat Doblo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Ford Mondeo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Згідно з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) від 26.06.2017 р. за вказаним фактом ОСОБА_2 , водій автомобіля «Ford Mondeo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнав себе винним у скоєнні вказаної дорожнього-транспортної пригоди.
Відповідно до звіту експертного дослідження № SOS-170629-1146870 від 03.07.2017 р., наявного в матеріалах справи, загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Fiat Doblo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, склав 7 834,20 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач на підставі страхового акта від 15.08.2017 р. та розрахунку до нього, платіжним дорученням № 24940 від 17.08.2017 р. відшкодував страхувальнику (потерпілій особі) матеріальний збиток у загальній сумі 6 028,50 грн., що був заподіяний страхувальником ТДВ "СТ "Домінанта" (відповідача).
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.
Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ч. 1 ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність винної особи, якій належить автомобіль «Ford Mondeo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у ТДВ "СТ "Домінанта" згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК1416687.
Отже, відповідач є особою, відповідальною за спричинену у ДТП шкоду, та згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" він відповідає за вимогами позивача (ПрАТ "СК "ПЗУ Україна") як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів потерпілій особі в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.
За змістом статтей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - ОСЦПВВНТЗ), а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов'язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов'язанні винуватця; зобов'язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).
Водночас, суд звертає увагу на те, що визначаючи обов'язок страховика за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виплатити страхове відшкодування, законодавцем у положеннях статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" було передбачено випадки, з настанням яких страховик набуває правових підстав для відмови у здійсненні такої виплати, зокрема, у випадку, коли потерпілим чи особою, яка має право на отримання відшкодування, не було протягом року з моменту скоєння ДТП подано заяви про виплату страхового відшкодування. Тобто право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів узятих на себе зобов'язань не є безумовним, а пов'язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що, у свою чергу, законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП. При цьому, таке положення застосовується у тому числі і у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу збитку на підставі договору добровільного майнового страхування. Вказана правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 р. по справі № 910/7449/17.
Як встановлено судом, дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль марки «Fiat Doblo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , сталася 26.06.2017 р., а позивач (ПрАТ "СК "ПЗУ Україна"), як особа, яка здійснила відшкодування потерпілому збитку, завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу, звернувся до страховика винної особи (ТДВ "СТ "Домінанта") із заявою про компенсацію страхового відшкодування - 28.11.2018 р., тобто із порушенням річного строку, передбаченого положенням статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Відповідач указану вимогу залишив без відповіді та задоволення.
За таких обставин можна дійти висновку, що в силу приписів статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора (потерпілого) у відповідному зобов'язанні саме на тих умовах, які існували в останнього, що в цьому випадку полягає в набутті права отримати відшкодування завданої шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ узятих на себе зобов'язань, проте, виключно за умови подання йому у визначений законодавством строк заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування) та пов'язаного з цим ризику, який полягає у можливості реалізації страховиком наданого йому положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме - права на відмову у виплаті страхового відшкодування у разі неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених строків.
При цьому, закріплюючи в положеннях указаної норми відповідні правові наслідки, законодавець не ставив їх настання в залежність від суб'єкта звернення із заявою до страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ про здійснення страхового відшкодування, а навпаки, презюмував те, що з відповідною заявою має звернутися потерпілий або інша особа, яка має право на отримання відшкодування, що закріплено в положеннях статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Отже, враховуючи наведені правові норми та встановлені судом обставини щодо неподання позивачем заяви на виплату страхового відшкодування протягом одного року з моменту ДТП, як це передбачено положенням статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, суд вважає, що у виплаті страхового відшкодування внаслідок ДТП, що сталась 26.06.2017 р., необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі відмови у позові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 129, 236 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" про стягнення страхового відшкодування в сумі 6 028,50 грн.
Повне судове рішення складено 27 травня 2019 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К.І.