Справа № 716/527/18
06.05.19 року м.Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді - Стрільця Я.С.
з участю секретарів судових засідань - Климус Г.В., Барабащук О.А., Вікторівської Д.Я.
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Мальчева В.Є,.
представника третьої особи - Гончаренко О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконферензв'язку в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - акціонерне товариство «Українська залізниця» про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Заставнівського районного суду Чернівецької області із вищевказаною позовною заявою в якій просив поновити його на посаді члена правління ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод», стягнути з відповідача на свою користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 06.03.2018 року по 04.04.2018 року в розмірі 48993 гривень. В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на свою користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 06.03.2018 року по 05.10.2018 року в розмірі 497889 гривень. В подальшому позивач частково відмовився від позовних вимог в частині поновлення його на роботі та ухвалою суду від 07.12.2018 року відмова від частини позовних вимог прийнята та провадження в цій частині закрито.
На обґрунтування зазначених позовних вимог позивач посилався на те, що згідно контракту № 70-3/8-2 від 06.07.2017 року укладеного між ним та ПАТ «Українська залізниця», Вищий орган приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» його обрано посадовою особою для виконання повноважень та призначено на посаду Члена правління Товариства. Наказом № 1760 ос від 05 березня 2018 року його звільнено з посади члена правління ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» згідно п.8 ч.1 ст.36 КЗпП України. Підставою для звільнення стало рішення № 69-3/09-11 від 16.11.2017 року акціонера приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод», де в п.2 зазначено про дострокове припинення повноваження члена правління ПрАТ «ЗЕРЗ» ОСОБА_1 та достроково припинення дії контракту від 06.07.2017 року укладеного між ПАТ «Українська залізниця» та ОСОБА_1 з 17.11.2017 року (останній робочий день) через невиконання останнім обов'язків, покладених на нього контрактом: безпосереднє забезпечення прибуткової діяльності ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод».
Вважає, що вищезазначене рішення прийняте з порушенням, оскільки з 10 листопада 2017 року по 03 березня 2018 року він перебував на лікарняному, що стверджується випискою з історії хвороби. 05 березня 2018 року він вийшов на роботу і тоді йому повідомили, що він звільнений.
Посилається на те, що відповідно до п.п. 4, 8 ст. 36, ч. 3 ст. 40, ч. 3 ст. 41 КЗпП України та ураховуючи те, що між сторонами виник спір з приводу припинення трудового договору з працівником з підстав, передбачених контрактом - п. 8 ст. 36 КЗпП України, а не у зв'язку із звільненням працівника з ініціативи власника, або уповноваженого ним органу, норми ч.3 ст. 40 КЗпП України на ці правовідносини не поширюється. Також зазначив, що тлумачення щодо невиконання ним покладених контрактом обов'язків, а саме безпосереднє забезпечення прибуткової діяльності ПрАТ «ЗЕРЗ» в рішенні ПАТ «Укрзалізниця» не є коректним так як за період роботи до нього, як до Члена правління ПрАТ «ЗЕРЗ» зауважень та стягнень не було. На момент заключения контракту ПрАТ «ЗЕРЗ» виготовлялося валової продукції у два рази менше. За період його роботи на ПрАТ «ЗЕРЗ» середня заробітна плата зросла на 27%, випуск валової продукції зріс у 2,2 рази.
У зв'язку з викладеним вважає, що його звільнення є незаконним, а тому просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» не визнав позовні вимоги у повному обсязі та надав відзив на позовну заяву відповідно до змісту якого зазначив наступне. Вказав, що ОСОБА_1 був обраний членом правління приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» та працював на вказаній посаді про що свідчить рішення акціонера (ПАТ «Укрзалізниця») приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний від 06.07.2017 р. №69-3/42-7. Повноваження ОСОБА_1 як члена правління приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» були достроково припинені та достроково припинено дію контракту з 17.11.2017 через невиконання ОСОБА_1 обов'язків, покладених на нього контрактом: безпосереднє забезпечення прибуткової діяльності приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод». У цей же час, позивач з 10.11.2017 року по 03.03.2018 р. був непрацездатним та був звільнений від роботи відповідно до листків непрацездатності. Рішення акціонера (ПАТ «Укрзалізниця») від 16.11.2017 №69-3/69-11 було реалізовано у повному обсязі у перший робочий день позивача 05.03.2018 після закінчення його непрацездатності (виходу з лікарняного), що підтверджується наказом (розпорядженням) №176 ос від 05.03.2018 про припинення трудового договору (контракту).
Посилається на те, що в корпоративному законодавстві на відміну від трудового законодавства, відсутнє поняття «звільнення», натомість вживається термін «припинення повноважень» членів виконавчого органу, що не означає автоматичне припинення трудових відносин (звільнення) згідно КЗпП України. Тому посилання позивача на те, що рішення акціонера від 16.11.2017 не було реалізоване є необґрунтованим та відхиляється відповідачем.
Підставою для прийняття рішення акціонера (ПАТ «Укрзалізниця») від 16.11.2017 №69-3/69-11 стали наступні обставини. Так, відповідно до статуту ПрАТ «ЗЕРЗ», наглядова рада здійснює захист прав акціонера товариства і в межах компетенції контролює та регулює діяльність виконавчого органу. Під час розгляду наглядовою радою ПрАТ «ЗЕРЗ» питання «Про розгляд звіту Правління ПрАТ «ЗЕРЗ» про результати роботи Товариства за 9 місяців 2017 року (з порівняльним аналізом за останні 3 роки)» було відзначено про негативні тенденції в діяльності товариства, зокрема прийнято рішення роботу правління визнати незадовільною, пояснення щодо невиконання планових показників діяльності за 9 місяців 2017 року, причини збиткового стану товариства та високого рівня кредиторської заборгованості вважати необґрунтованими та запропонувати ПАТ «Укрзалізниця» як єдиному акціонеру ПрАТ «ЗЕРЗ», розглянути питання щодо припинення повноважень ОСОБА_1 та дострокового припинення його контракту.
Відповідно до звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9-ть місяців 2017 р. збиток товариства склав 31 558 000 грн., у це же час за аналогічний період попереднього року - лише 18 720 000 грн.
Відповідно до пункту 1 контракту №70-3/8-2 від 06.07.2017 р. Іванчак В.М., як член правління, зобов'язується безпосередньо забезпечити прибуткову діяльність товариства. В зв'язку з наявністю вказаних збитків у товариства були підстави стверджувати про невиконання позивачем обов'язків, покладених на нього контрактом: безпосереднє забезпечення прибуткової діяльності приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод».
Відповідно до п.8 ч.1 ст.36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом. Відповідно до п. 30 контракту №70-3/8-2 від 06.07.2017 р., цей контракт припиняється до закінчення терміну його дії у випадках передбачених пунктами 31 та 32 цього контракту, а відповідно до п. 31 вказаного контракту член правління може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Вищого органу Товариства до закінчення його дії у разі невиконання членом правління без поважних причин обов'язків, покладених на нього статутом, розподілом обов'язків та/або цим контрактом. Вважає, що припинення повноважень члена правління Іванчака В ОСОБА_3 та його звільнення роботи було здійснено у відповідності до умов діючого законодавства та контракту, на підставі рішення ПАТ «Укрзалізниця», як єдиного акціонера.
Також представник відповідача зазначає, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиним акціонером приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод», який виконує функції Вищого органу товариства є ПАТ «Укрзалізниця». Відповідно до ст. 49 Закону України «Про акціонерні товариства», до товариства з одним акціонером не застосовуються положення статей 33-48 цього Закону щодо порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерного товариства, при цьому, повноваження загальних зборів товариства, передбачені статтею 33 цього Закону та внутрішніми документами товариства, здійснюються акціонером одноосібно. Відповідно до п.10.1. статуту приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» (копія додається), повноваження та функції загальних зборів відповідача здійснює інша юридична особа - ПАТ «Укрзалізниця».
Відповідно до п. 5.1. Положення про виконавчий орган (правління) приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод», затверджено рішенням акціонера (правлінням ПАТ «Укрзалізниця») приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» від 06.07.2017 №69-3/50-8 (копія додається), голова та члени правління відповідача обираються загальними зборами на строк визначений контрактом. Пункт 10.4. вказаного статуту визначає, що до виключної компетенції загальних зборів, тобто ПАТ «Укрзалізниця», належить обрання та припинення повноважень членів виконавчого органу.
Підставою звільнення було прийняте рішення ПАТ «Укрзалізниця» від 16.11.2017 р., однак дане рішення не оскаржене та є чинним.
Оскільки докази по справі доводять, що позивачем не були виконані умови контракту щодо безпосереднього забезпечення прибуткової діяльності приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод», тому його законно звільнено з роботи у зв'язку з невиконання умов контракту.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - акціонерне товариство «Українська залізниця» надала суду пояснення з приводу поданого позову зі змісту яких вбачається, що вони не визнають позовні вимоги в повному обсязі. Так, представник вказала, що ст.4 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» (далі - Закон) визначено, що до Статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця» вносяться зокрема, 100 відсотків акцій акціонерних товариств, що проводять ремонт тягового рухомого складу та виготовляють залізобетонні конструкції і шпали, повноваження з управління корпоративними правами яких здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту. Відповідно до ст.9 вказаного закону, управління корпоративними правами держави, переданими до статутного капіталу здійснює Товариство. Згідно з пп. 32 п. 98 Статуту ПАТ «Укрзалізниця», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 735 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №682, до компетенції правління товариства належить прийняття рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів акціонерів товариств, корпоративні права яких менш як 100 відсотків голосуючих акцій, що належать товариству. Єдиним акціонером ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» (далі - ПрАТ «ЗЕРЗ») є ПАТ «Укрзалізниця», до статутного капіталу якого внесені 100 відсотків акцій товариства та яке здійснює корпоративне управління ними.
Відповідно до п.1 Контракту № 70-3/8-2 від 06.07.2017, укладеного між Позивачем та ПАТ «Укрзалізниця», ОСОБА_1 зобов'язувався в тому числі безпосередньо забезпечувати прибуткову діяльність, ефективне використання та збереження майна ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод».
Відповідно до статті 51 Закону України «Про акціонерні товариства» та пункту 11.1 Статуту ПрАТ «ЗЕРЗ», наглядова рада акціонерного товариства є колегіальним органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної статутом та законом, здійснює управління акціонерним товариством, а також контролює та регулює діяльність виконавчого органу.
Так, на засіданні наглядової ради ПрАТ «ЗЕРЗ» 10.11.2017 було заслухано звіт правління ПрАТ «ЗЕРЗ» про результати роботи ПрАТ «ЗЕРЗ» за 9 місяців 2017 року з порівняльним аналізом за останні 3 роки, яким засвідчено погіршення фінансового результату ПрАТ «ЗЕРЗ».
Відповідно до п.1 Контракту від 06.07.2017 №70-3/8-2, позивач був зобов'язаний забезпечувати прибуткову діяльність Товариства. Саме тому, наглядовою радою ПрАТ «ЗЕРЗ» було прийнято рішення запропонувати загальним зборам (вищому органу Товариства) розглянути питання припинення повноважень члена правління ПрАТ «ЗЕРЗ» ОСОБА_1 та достроково припинити дію контракту, укладеного з ОСОБА_1
В поясненнях представник третьої особи посилається також на те, що можливість вищого органу товариства припиняти повноваження члена виконавчого органу шляхом уповноваження своїм рішенням виконавчого органу товариства на дострокове розірвання трудового договору з ініціативи власника міститься не в приписах КЗпП України, а передбачена частиною 3 статті 99 ЦК України, якою врегульовано реалізацію корпоративних прав акціонера на участь в управлінні товариством. З аналізу статті 99 ЦК України вбачається, що припинення повноважень члена виконавчого органу може відбутися у будь-який час та з будь-яких підстав. При цьому припинення повноважень члена виконавчого органу гарантується нормами цивільного права для припинення або запобіганню негативного впливу на управлінську діяльність товариства. Необхідність таких правил обумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління.
16.11.2017 рішенням акціонера ПрАТ «ЗЕРЗ» було достроково припинено повноваження Позивача як члена правління ПрАТ «ЗЕРЗ» та достроково припинено дію Контракту, з причин невиконання Позивачем обов'язків, покладених на нього ОСОБА_4 , а саме щодо безпосередньої організації і забезпечення ефективної і прибуткової діяльності ПрАТ «ЗЕРЗ». Вважає, що рішення правління ПАТ «Укрзалізниця» (що виконує функції акціонера ПрАТ «ЗЕРЗ») від 16.11.2017 № 69-3/69-11 є абсолютно законним, правомірним, справедливим та таким, що відповідає вимогам законодавства України.
При цьому, Наказ ПрАТ «ЗЕРЗ» № НОМЕР_1 виданий 05.03.2018, тобто вже після виходу позивача з лікарняного. Згідно з п. 13.19 Статуту ПрАТ «ЗЕРЗ» голова правління Товариства зокрема має право вчиняти юридичні дії від імені товариства в межах повноважень передбачених законодавством цим статутом та внутрішніми документами товариства, видавати накази та інші розпорядчі документи. Згідно пп.29 п.13.21 Статуту ПрАТ «ЗЕРЗ» голова правління призначає та звільняє працівників товариства, а також приймає інші кадрові рішення з урахуванням обмежень встановлених законодавством та цим статутом.
Позивача було звільнено за п. 8 ст. 36 КЗпП України наказом ПрАТ «ЗЕРЗ» від 05.03.2018 №176-ос. Таким чином, рішення Акціонера від 16.11.2017 № 69-3/69-11, як і наказ Товариства від 05.03.2018 №176-ос є законними та правомірними. Оскільки припинення повноважень позивача відбувалося в порядку та на підставі норм чинного законодавства, тому відсутні будь-які підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Свої доводи обґрунтував вимогами, що містяться в позовній заяві.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та вказав, що вважає своє звільнення незаконним, а тому просив позов задовольнити та стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Представник відповідача в судовому засіданні вказав, що заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Повністю підтримав доводи викладені в ньому.
Представник третьої особи в судовому засіданні вказала, що повністю заперечує проти вимог викладених в позовній заяві та просила відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав зазначених в поясненні на позовну заяву, які подані раніше.
Суд, вислухавши пояснення позивача та представників сторін, пояснення представника третьої особи, дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні було встановлено наступні факти та обставини, а саме, ОСОБА_1 (надалі позивач) був обраний членом правління приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» та працював на вказаній посаді про що свідчить рішення акціонера (ПАТ «Укрзалізниця») приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний від 06.07.2017 р. №69-3/42-7, витяг з протоколу №Ц-57/68 Ком.т. засідання правління ПАТ «Укрзалізниця» від 06.07.2017, наказ (розпорядження) від 11.07.2017 №711 ос про переведення на іншу роботу, контракт №70-3/8- 2 від 06.07.2017 р.
Згідно з цим Контрактом ОСОБА_5 В.М. призначено на посаду Члена правління ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» акціонером якого є ПАТ «Українська залізниця» на строк з 06 липня 2017 року до 05 липня 2018 року.
Згідно із Розділом 13 Статуту ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод», а саме п.п.13.1, 13.3, 13.6 виконавчим органом, що здійснює управління поточною діяльністю товариства, є правління. До компетенції правління належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом діяльністю товариства, крім питань, що згідно із законодавством, цим Статутом або рішенням загальних зборів належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради. Голова та члена правління несуть солідарну відповідальність за прийнятті правлінням товариства рішення. Голова та члени правління товариства несуть персональну відповідальність за невиконання рішень загальних зборів та наглядової ради в межах своїх функцій згідно з розподілом обов'язків. Пунктом 13.7 Статуту регламентовано компетенцію правління.
Контрактом передбачені, зокрема, наступні обов'язки члена правління:
- Член правління зобов'язується безпосередньо і через правління здійснювати управління Товариством, забезпечувати його прибуткову діяльність, ефективне використання і збереження майна Товариства;
- Член правління Товариства виконує свої функції та забезпечує виконання рішень правління Товариства згідно з розподілом обов'язків між головою та членами правління Товариства, який погоджується Наглядовою радою Товариства згідно з наказом по Товариству;
- Член правління несе солідарну відповідальність за рішення, прийнятті правлінням Товариства.
Відповідно до п.30 Контракту, цей контракт припиняється: а) після закінчення строку дії контракту; б) за угодою ОСОБА_6 ; в) до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених пунктами 31 і 32 цього контракту; г) з інших підстав, передбачених законодавством та/або цим контрактом.
Відповідно до п.31 Контракту Член правління може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Вищого органу Товариства до закінчення терміну його дії: а) у разі невиконання Членом правління без поважних причин обов'язків, покладених на нього Статутом Товариства, розподілом обов'язків між Головою та членом правління та/або цим контрактом; б) у разі одноразового грубого порушення Членом правління законодавства чи невиконання визначених обов'язків, в результаті чого для Товариства настали значні негативні наслідки (понесено збитки, виплачені штрафи і т. п.); г) у разі виявленої невідповідності Члена правління займаній посаді за результатами атестації; д) у разі припинення повноважень Члена правління.
Відповідно до ч.3 ст.21 КЗпП України, особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.
Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, закон надав право сторонам при укладенні контракту самим установлювати їхні права, обов'язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.
10 листопада 2017 року відбулось засідання наглядової ради ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод», оформлене Протоколом №7.
Сьомим питанням порядку денного засідання наглядової ради розглянуто звіт правління про результати роботи товариства за 9 місяців 2017 року (з порівняльним аналізом за останні 3 роки), на якому встановлено негативні тенденції діяльності товариства, зростання збитків до 31 500 000 грн., збільшення рівня кредиторської заборгованості до 295000 грн., невиконання планових робочих завдань. Роботу правління визнано незадовільною, а пояснення з приводу невиконання планових показників та причин збиткової діяльності необґрунтованими.
Наявними в матеріалах цивільної справи Звітами про фінансові результати та балансами, що додані представником відповідача до відзиву на позовну заяву, підтверджуються негативні висновки наглядової ради щодо показників ефективної діяльності товариства, також зокрема даними Звітів про фінансовий стан, про сукупний дохід, про рух грошових коштів, про власний капітал та відповідними графіками показників діяльності.
Відповідно до Статуту ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» метою діяльності товариства є отримання прибутку та забезпечення соціально-економічних потреб суспільства, зростання добробуту працівників та акціонерів.
Пунктом 10.1. Статуту визначено, що вищим органом товариства є загальні збори. Повноваження та функції загальних зборів товариства, передбачені статтею 33 Закону України «Про акціонерні товариства», цим Статутом та внутрішніми документами товариства, здійснюються акціонером - ПАТ «Укрзалізниця» одноосібно.
Рішення акціонера з питань, що належать до компетенції загальних зборів, оформлюється ним письмово (у формі рішення правління ПАТ «Укрзалізниця»). Таке рішення акціонера має статус протоколу загальних зборів товариства (пункт 10.2. Статуту).
Пунктом 10.4. до виключної компетенції загальних зборів товариства належить, зокрема, обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу (підпункт 22).
16 листопада 2017 року відбулось засідання правління ПАТ «Укрзалізниця».
16 листопада 2017 року прийнято Рішення акціонера ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» №69-3/69-11, пунктом 2 якого вирішено достроково припинити повноваження члена правління ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» Іванчака В.М. з 17 листопада 2017 року (останній робочий день) через невиконання обов'язків, покладених контрактом: безпосереднє забезпечення прибуткової діяльності ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод».
Рішення прийнято на засіданні правління ПАТ «Укрзалізниця», відповідно до ст.49 Закону України «Про акціонерні товариства» та пункту 10.2. Статуту ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» має статус протоколу загальних зборів товариства.
05.03.2018 року видано наказ №176 ос, згідно із яким ОСОБА_1 звільнено на підставі, передбаченої контрактом, згідно із п.8 ч.1 ст.36 КЗпП України. Із наказом позивача ознайомлено в цей же день, що засвідчено особистим підписом.
В судовому засіданні також встановлено, що відповідно до листків непрацездатності період тимчасової непрацездатності (перебування на лікарняному) Іванчака В.М. складає з 14 листопада 2017 року по 04 березня 2018 року.
Відповідно до ч.1 ст.36 КЗпП України передбачено наступні підстави припинення трудового договору:
1) угода сторін;
2) закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;
3) призов або вступ працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу;
4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45);
5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;
7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;
7-1) укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції», встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення;
7-2) з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади»;
8) підстави, передбачені контрактом;
9) підстави, передбачені іншими законами.
Тобто, ч.1 ст.36 КЗпП України встановлює як самостійні підстави припинення трудового (пункти 1, 3, 5-9) договору, так і інші (пункти 2 ,4), що конкретно врегульовані в інших нормах цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Правове коло застосування ст.40 КЗпП України охоплює трудові договори, укладені на невизначений строк, а також строкові трудові договори до закінчення строку його чинності, та визначається, що вони можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у визначених цією статтею випадках.
Разом з тим, зміст поняття «розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу» розкрито у пункті 4 статті 36 КЗпП України, до якого віднесено лише звільнення з підстав, передбачених статтями 40, 41 КЗпП України. Це виключає охоплення змістом терміну «розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу» будь-якого іншого звільнення, підстава якого не зазначена в статтях 40, 41 КЗпП України або яке законодавець спеціально не визначив як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
Виходячи з нормативного тлумачення пунктів 4 та 8 ст.36, ч.3 ст.40, ч.3 ст.41, статей 40, 41 КЗпП України, на припинення трудового договору з працівником з підстав, передбачених контрактом - пункт 8 статті 36 КЗпП України, а не у зв'язку зі звільненням працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, ч.3 ст.40 КЗпП України не поширюється.
Аналогічні висновки наведені Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21 березня 2018 року у справі №638/6881/16-ц, які суд враховує відповідно до частини 4 ст.263 ЦПК України.
Враховуючи наведе, для врегулювання спору, що виник між сторонами та існуючих правовідносин не має правового значення обставина тимчасової непрацездатності ОСОБА_1
Вимоги в частині стягнення середнього заробітку задоволенню не підлягають, оскільки за змістом ст.235 КЗпП України, рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу приймається одночасно при винесенні рішення про поновлення на роботі.
Оскільки від позовних вимог в частині поновлення на роботі позивач відмовився, наказ про звільнення не скасовано, підстави для визнання незаконним та скасування Рішення акціонера ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» №69-3/69-11 від 16 листопада 2017 року як спосіб поновлення трудових прав - відсутні із викладених вище мотивів, відтак відсутні підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Все вищевикладене дає право суду зробити висновок про те, що вимоги позивача ОСОБА_1 не знайшли свого законного відображення, дії відповідача які стосувалися звільнення останнього відбувались в рамках закону, а тому підстав для задоволення позову не має. Вимоги позивача є необґрунтованими та таким, що не базуються на нормах закону.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 10, 81, 235, 259, 263 - 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - акціонерне товариство «Українська залізниця» про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області.
Дата складення повного судового рішення 16.05.2019 року.
Суддя Я.С. Стрілець