ун. № 759/1097/19
пр. № 2/759/3211/19
22 травня 2019 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Черніченко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,
у січні 2019 р. позивач звернулася до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд визначити додатковий строк для прийняття спадщини ОСОБА_1 , тривалістю три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті бабусі ОСОБА_2 .
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка була бабусею позивача, після її смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 , що належала останній на праві договору міни квартир №ААР №009771 від 21.12.1998 та на праві приватної власності, тому за своє життя вона заповіла все своє майно позивачу. На момент смерті своєї бабусі позивач разом із нею не проживала, тому вона направила заяву про прийняття спадщини на адресу приватного нотаріуса Кириченко М.М., однак звернувшись до нотаріуса Тоцької ОСОБА_3 з'ясувалося, що спадкова справа не відкрита та пропущений шестимісячний строк, на підставі чого було відмовлено у відкритті спадкової справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив слухати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 30).
Відповідач у судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином, 22.03.2019 надійшов відзив в якому просив ухвалити законне і обгрунтоване рішення та розглядати справу у відсутності представника (а.с. 24, 25).
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с. 5).
29.03.1995 ОСОБА_2 склала заповіт в якому все своє майно заповіла ОСОБА_1 (а.с. 7).
ОСОБА_2 на підставі договору міни від 21.12.1998 обміняла належну їй квартиру АДРЕСА_2 на належну ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 6).
10.12.2013 позивач направила цінним листом з описом вкладення на адресу приватного нотаріуса Кириченко М.М. заяву про прийняття спадщини (а.с. 8).
20.11.2018 позивач звернулася до ПНКМНО ОСОБА_5 із питанням про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , однак їй було відмовлено та повернуто надані документи на підставі ст. 49 Закону України «Про нотаріат» (а.с. 9).
Як вбачається із листа МЮУ ГТУЮ у м. Києві від 21.12.2018 №22435/4-у на підставі наказу ГУЮ у м. Києві від 17.12.2013 №595/6 діяльність приватного нотаріуса Кириченка М.М. по Київському міському нотаріальному округу припинена з 19.12.2013 за власним бажанням, документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса Кириченка М.М. не передано на зберігання до Київського міського нотаріального архіву (а.с. 10).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 2 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як роз'яснено в п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ст. 76 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).
Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.
При цьому слід виходити з положень Цивільного кодексу про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов'язків. Відповідно до них цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, враховуючи викладене суд приходить до висновку про визнання поважними причини пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її бабусі та визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті в три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 1216, 1217, 1262, ч.ч. 1, 2 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270, ч. 2 ст. 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 274, 280-283, 353 ЦПК України, -
позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.
Визначити додатковий строк для прийняття спадщини ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) тривалістю три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті бабусі ОСОБА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.В. Ул'яновська
Повний текст судового рішення складено 28.05.2019.