Справа № 22а - 166/07 Головуючий суддя у 1
Категорія статобліку -34 інстанції - С.А.Гончаренко
29 травня 2007 року м.Дніпропетровськ
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого суді - Проценко О.А.,
суддів - Коршуна А.О., Туркіної Л.П.,
при секретарі: Серьогіній О.В.,
за участі представників:
від позивача - Кас'яненко М.І.,
від відповідача -1 - Капінос С.Б.,
(від відповідача-2 надійшла заява про розгляд справи без участі його представника),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіорентіна» на постанову господарського суду Запорізького області від 13.03.2007 року по справі №11/71/07-АП
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фіорентіна»
до відповідача-1 - Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області, відповідача-2 - Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій області в особі Мелітопольського управління Державного казначейства Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області
про скасування податкового повідомлення-рішення №0000532302/0 від 02.03.2006року та стягнення з держбюджету України через Мелітопольське управління ДК ГУ у Запорізькій області бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 12569грн. та відсотків на суму бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 1142,57грн.,
19 грудня 2006 року до господарського суду Запорізької області звернувся позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіорентіна» із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0000532302/0 від 02.03.2006року та стягнення з держбюджету України через Мелітопольське управління ДК ГУ у Запорізькій області бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 12569грн. та відсотків на суму бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 1142,57грн.
За результатами розгляду справи господарський суд Запорізької області постановою від 13.03.2007р. задоволенні адміністративного позову відмовлено. При цьому суд першої інстанції посилався на ст..ст.2, 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-Ш (далі по тексту - Закон 2181), ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість», Порядок відшкодування податку на додану вартість, затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 02.07.1997р. №209/72, та Порядок заповнення та подачі податкової декларації по податку на додану вартість, затверджений наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р. За висновками суду позивач не отримав права на бюджетне відшкодування зазначених у позові сум ПДВ, а лише отримав право на зазначену суму.
Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує постанову від 13.03.2007р. в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково зробив висновок про те, що у вересні 2005 року підприємство не сплатило суми податку. Крім того, на думку позивача, суд безпідставно не застосував при розгляді спору п.п.7.7.4 п.7.4, п.п.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Враховуючи вищезазначене, апелянт просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 13.03.2007р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, скасувати податкове повідомлення-рішення №0000532302/0 від 02.03.2006року та стягнути з держбюджету України через Мелітопольське управління ДК ГУ у Запорізькій області бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 12569грн. та відсотків на суму бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 1142,57грн.
Відповідач-1 заперечує проти задоволення апеляційної скарги, висновки суду вважає обґрунтованими, а постанову господарського суду Запорізької області від 13.03.2007р. - законною.
Відповідач-2 проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначає, що постанову суду першої інстанції винесено відповідно до обставин справи з додержанням норм матеріального та процесуального права. З посиланням на Порядок відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 02.07.1997р. №209/72 відповідач повідомив, що відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства на підставі висновків податкових органів або за рішенням суду.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши доводи апелянта та заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду встановила наступне:
З 15 по 20 лютого 2006р. Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області на підприємстві позивача була проведена перевірка з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад, грудень 2005р. За результатами перевірки було складено акт від 22.02.2006р., згідно з яким в ході перевірки встановлені, що в порушення норм підпункту "б" ПП. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97 від 03.04.97 року зі змінами та доповненнями, пункту 5.11 та підпункту 5.12.4 розділу III "Порядку заповнення та подачі податкової декларації по податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р. (в редакції наказу №213 від 15.06.2005р. зареєстрованого в Мін'юсті 30.06.2005р. за №702/10982) підприємством не вірно визначено значення рядків розділу "Розрахунки з бюджетом", а саме:
- рядок 23 "Залишок від'ємного значення попереднього звітногоперіоду". За даними декларації попереднього звітного періоду саме за жовтень, листопад 2005р. значення рядку 26 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" дорівнює нулю, тобто підприємством безпідставно заповнено рядок 23.2 податкової декларації за листопад, грудень 2005 р. у сумі 12569 грн.;
- рядок 24 "Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рідок 23 - рядок 20) та сумою податкового кредиту поточного періоду податкової декларації з ПДВ за листопад, грудень 2005р. дорівнює нулю; рядок 23 "Залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" згідно вищенаведеного також дорівнює нулю, тобто значення рядку 24 дорівнює нулю;
- рядок 25 "Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню" рядок 4 розрахунку суми бюджетного відшкодування) за даними перевірки за листопад, грудень 2005р. дорівнює нулю.
При перевірці правильності заповнення додатку 3 "Розрахунок бюджетного відшкодування" до податкової декларації з податку на додану вартість у перевіряємий період встановлено, що підприємством заповнено з порушенням норм підпункту "а" п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 від 03.04.97 року зі змінами та доповненнями, та підпункту 5.12.2 розділу III "Порядку заповнення та подачі податкової декларації по податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.05.1997р. (в редакції наказу №213 від 15.06.2005р. зареєстрованого в Мінюсті 30.06.2005р. за №702/10982), а саме: підприємством включено в розрахунки сум бюджетного відшкодування за листопад, грудень 2005 року суму 12569,00грн., фактично не сплачену отримувачем товарів (послуг) відповідно у жовтні, листопаді 2005р. постачальникам таких товарів (послуг) податку на додану вартість (документи, що про сплату товарів (послуг) у жовтні та листопаді 2 підприємством не надано).
Таким чином за результатами перевірки зроблено висновок, що підприємством безпідставно завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню: за листопад 2005р. - 12569 грн. за грудень 2005р. - 12569 грн.
Вищезазначений акт перевірки став підставою прийняття податкового повідомлення-рішення №0000532302/0 від 02.03.2006р. про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад та грудень 205р. на загальну суму 25138грн. за порушення норм п.п. «а», «б» пп..7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп.5.12.2 розділу Ш Порядку заповнення та подачі податкової декларації по податку на додану вартість».
Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд Запорізької області повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи та, керуючись чинним законодавством, правомірно виніс постанову від 13.03.2007р. по справі №11/71/07-АП, якою відмовив в задоволенні позову ТОВ «Фіорентіна». Судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому колегія суддів не знаходить підстав для скасування постанови господарського суду Запорізької області від 13.03.2007р. по справі №11/71/07-АП. Так, за нормами абз."а" п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на ' додану вартість" (далі - "Закон"), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплачений отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Як зазначає позивач, податковий кредит виник по господарським операціям в травні 2005р. з ПП Жевак А.В., ТОВ "Сезам" і ЗАТ "Уманський завод сільскогосподарського машинобудування". У податковій декларації за червень 2005р. суми по цім операціям задекларовані не були. І лише у листопаді 2005р. позивач надав виправлену податкову декларацію, де вказав податковий кредит по даним господарським операціям, із заявою про повернення повної суми бюджетного відшкодування ПДВ.
За таких обставин позивач не мав права на бюджетне відшкодування вказаних сум ПДВ, а мав право лише на податковий кредит на цю суму відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону.
Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну (камеральну) перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. А відповідно до абз."б" п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її врахування.
Мелітопольська ОДПІ відповідно до зазначених вимог Закону провела виїзну позапланову перевірку і прийняла податкове повідомлення-рішення №0000532302/0 від 02.03.2006року. Таким чином, думка апелянта щодо незастосування судом першої інстанції пп.7.7.4 п.7.4 та пп.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” є помилковою.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду залишає апеляційну скаргу ТОВ «Фіорентіна» на постанову господарського суду Запорізького області від 13.03.2007 року по справі №11/71/07-АП без задоволення, а постанову господарського суду Запорізького області від 13.03.2007 року по справі №11/71/07-АП - без змін.
Керуючись ст.ст.195,196,198,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність «Фіорентіна» на постанову господарського суду Запорізького області від 13.03.2007 року по справі №11/71/07-АП залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Запорізької області на постанову господарського суду Запорізького області від 13.03.2007 року по справі №11/71/07-АП залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України і можу бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України.
Колегія суддів:
головуючий суддя О.А. Проценко
судді: А.О.Коршун
Л.П.Туркіна