28 травня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2451/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні заяву Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визначення порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 у даній справі адміністративний позов задовольнити частково. Визнано дії Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 з 17.01.2018 з пенсії по віку на пенсію у зв'язку із втратою годувальника та проведення перерахунку розміру пенсії, протиправними. Зобов'язано Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області перевести ОСОБА_1 на пенсію у зв'язку із втратою годувальника з 17.01.2018, виходячи з 50% розміру заробітної плати, зазначеної у довідці, що подавалась для призначення пенсії ОСОБА_2 в розмірі 10 740,00 грн. Зобов'язано Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з втратою годувальника з врахуванням виплачених сум, з 17.01.2018. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 апеляційну скаргу Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 повернуто скаржнику.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 у справі №140/2451/18 за позовом ОСОБА_1 до Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій - без змін.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 набрало законної сили 02.04.2019.
23.05.2019 Нововолинсько- Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області звернулося до суду із заявою про визначення порядку виконання судового рішення, оскільки вважає, що судом в резолютивній частині судового рішення не вказано реквізити довідки про заробітну плату на підставі якої призначалась пенсія. Також зазначає, що сума 10 740,00 грн. є граничним обмеженням на загальнодержавному рівні максимального розміру пенсії, про те станом на 01.01.2019 такий граничний розмір збільшився на становить 14 970,00 грн. А станом на 17.01.2018, тобто з моменту переведення позивача на інший вид пенсії, граничне обмеження розміру пенсії становило 13 730,00 грн., відтак просить суд визначити порядок застосування граничного обмеження максимального розміру пенсії.
Вирішуючи подану відповідачем заяву, суд враховує наступне.
Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Оскільки розгляд даної справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у відповідності до статті 263 КАС України, відтак розгляд вказаної заяви за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.
Порядок виконання судових рішень в адміністративних справах визначений статтею 372 КАС України.
Частиною першою статті 372 КАС України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з частиною 2 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Необхідність дотримання встановленого порядку виконання судового рішення, насамперед зумовлена нормами статті 129-1 Конституції України, згідно яких судове рішення є обов'язковим до виконання.
Також, відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення.
Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, само по собі є підставою для його виконання, що визначено частино другою статті 372 КАС України.
Як зазначено в мотивувальній частині судового рішення від 26.12.2018, частиною четвертою статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У матеріалах справи наявна копія постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2018 (справа №876/11875/17), з тексту якої слідує що судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи те, що чоловік позивача ОСОБА_2 був учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1-Ї категорії інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС з 03.11.2009 довічно та отримував пенсію в розмірі 10 740,00 грн.
Суд зазначає, що 02.04.2019 рішення у даній справі набрало законної сили, проте відповідач подаючи 23.05.2019 до суду таку заяву, умисно затягує процедуру виконання судового рішення, чим порушує і не виконує вимоги законів та Конституції України.
Щодо вимоги заявника про визначення порядки застосування граничного обмеження максимального розміру пенсії, суд вважає її необґрунтованою з огляду на таке.
У рішенні від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 Конституційний Суд України роз'яснив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.
Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.
Отже, під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.
Судом встановлено, що пенсія призначалась ОСОБА_2 , виключно на підставі довідки, яка наявна в матеріалах пенсійної справи, а питання застосування граничного обмеження максимального розміру пенсії не було предметом даного спору.
Також, суд звертає увагу на те, що права позивача в частині нарахування та виплати недоотриманих сум пенсії, обмеження виплати пенсії граничним розміром на час розгляду даної справи не порушені, оскільки перерахунок пенсії та її виплата не проведені, а суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо матимуть місце у майбутньому.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення Волинського окружного адміністративного суду є чітким та зрозумілим, мотивувальна частина постанови відповідає резолютивній частині, отже заява Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визначення порядку виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 по справі №140/2451/18 не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 248, 256, 372 КАС України, суд
В задоволенні заяви Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визначення порядку виконання судового рішення від 26.12.2018 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.В. Мачульський