27 травня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2177/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Андрусенко О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Камінь-Каширської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Камінь-Каширської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 року позов у даній справі задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 рішення Камінь-Каширської міської ради від 26.12.2017 року № 24/37, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов'язано Камінь-Каширську міську раду розглянути на черговому пленарному засіданні сесії подане ОСОБА_1 клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 2,9814 га, у строки, порядок та у спосіб, що передбачені статтею 123 Земельного кодексу України, та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України.
20.05.2019 року до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, оскільки судом під час прийняття рішення не вирішено долі судових витрат, просить суд стягнути з Камінь-Каширської міської ради судовий збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви, а також витрати на професійну правову допомогу у розмірі 6676,80 грн.
На підтвердження витрат до заяви додано: акт прийому-передачі наданих послуг з професійної правової допомоги у адміністративній справі 140/2177/18 від 05.02.2019 року; квитанцію до прибуткового касового ордера від 05.02.2019 року № 2/10/18.
24.05.2019 року представником відповідача було подано відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому зазначено на необґрунтованість суми витрат на професійну правову допомогу, оскільки представником позивача було надано дві квитанції на різні суми.
В судове засідання, призначене на 15:30 год. 27.05.2019 року представники сторін не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, при цьому подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання про ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, оскільки особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, при цьому подали заяви про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення за їх відсутності, а розгляд питання про ухвалення додаткового судового рішення можливо здійснити за відсутності осіб, які беруть участь у справі, тому суд дійшов висновку, що судовий розгляд необхідно провести в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши письмові докази суд, дійшов висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правову допомогу у розмірі 6676,80 грн. з таких мотивів та підстав.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п'ята статті 134 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до положень частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина третя статті 143 КАС України). Як встановлено частиною п'ятою статті 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відтак, наведені вище норми передбачають можливість подання доказів понесених судових витрат після ухвалення судового рішення лише у разі, якщо під час судового розгляду до закінчення судових дебатів особа зробила про це відповідну заяву; неможливість подання доказів до вирішення справи по суті обумовлена поважними причинами. При цьому наслідки неподання у встановлений строк заяви або неподання відповідних доказів передбачені абзацом третім частини сьомої статті 139 КАС України.
Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Як вбачається з рішення Волинського окружного адміністративного суду у даній справі від 05.02.2019 року, суд, задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_1 , не вирішив питання про розподіл судових витрат.
Позивач у позовній заяві вказала, що попередня орієнтовна сума витрат на правову допомогу становить 10 000,00 грн.
В судовому засіданні 10.01.2019 року представником позивача було подано договір про надання правової допомоги адвокатом від 20.09.2018 року № 2/10/18, додаток №1 до договору про надання правової допомоги адвокатом № 2/10/18 від 20.09.2018 року, акт прийому-передачі наданих послуг з надання професійної правової допомоги адвокатом від 10.01.2019 року, квитанцію до прибуткового касового ордера від 10.01.2019 року № 2/10/18.
05.02.2019 року в судовому засіданні представник позивач просив суд не вирішувати питання стосовно витрат на правову допомогу, оскільки лише за наслідками розгляду даного судового засідання адвокат зможе підписати з позивачем акт виконаних робіт, крім того заявив про намір звернутися до суду з заявою про винесення додаткового рішення та надати відповідні документи, що підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат.
Разом з тим, суд наголошує, що рішення у справі було прийнято 05.02.2019 року, фактичну оплату витрат на послуги адвоката позивач здійснив 05.02.2019 року (вказана обставина підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера від 05.02.2019 року № 2/10/18), тоді як з заявою про ухвалення додаткового рішення представник позивача звернувся лише 20.05.2019 року, тобто з порушенням строку, встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України, відтак підстави для ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правову допомогу відповідно до статті 252 КАС України відсутні.
Враховуючи вищевикладене, заява про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правову допомогу підлягає залишенню без розгляду з підстав пропуску п'ятиденного строку на подання доказів понесення позивачем витрат на правову допомогу після ухвалення рішення у даній справі.
Керуючись статтями 134, 139, 143, 248, 252, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з Камінь-Каширської міської ради (44500, Волинська область, місто Камінь-Каширський, вулиця Воля, 2, ідентифікаційний код 34836909) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрат на професійну правову допомогу в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Камінь-Каширської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О. О. Андрусенко