про повернення позовної заяви
м. Вінниця
28 травня 2019 р. Справа № 120/1673/19-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс Михайло Богданович, перевіривши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1
до: Вінницького об'єднаного міського військового комісаріату
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 об'єднаного міського військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В позовній заяві позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неподання до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області документів для призначення пенсії ОСОБА_1 згідно наданих довідок вказаних у заяві від 14.05.2019 року відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”;
- зобов'язати Вінницький об'єднаний міський військовий комісаріат, оформити та передати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подання щодо призначення та виплати пенсії ОСОБА_1 згідно наданих довідок №265 від 30.04.2002 року, №21/628 від 17.09.2002 року, №153/161/707 від 23.12.2004 року, №993 відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” із 14.05.2018 року.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає поверненню позивачу з наступних підстав.
Як встановлено із матеріалів позовної заяви, таку підписано адвокатом Савчуком Миколою Васильовичем.
На підтвердження повноважень Савчука М.В. як представника Леонова О.О. до суду подано фотокопію ордеру серії ВН № 097163 від 24.01.2019 року. Інших документів на підтвердження повноважень представника позивача - адвоката Савчука Миколи Васильовича до суду не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтею 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Відповідно до ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно із ч. 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
При цьому, ч. 4, 5, 6 ст. 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді.
Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Крім того, п. 9 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокат має право посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов'язковий спосіб посвідчення копій документів.
Тому, документами, які підтверджують повноваження адвоката як представника особи, в тому числі на ведення справ у суді є оригінали довіреності, ордеру чи їх належним чином засвідчені копії.
Як зазначалося, позовну заяву від імені позивача до суду подано адвокатом Савчуком М.В. без надання суду належних документів для підтвердження його повноважень, як передбачено ч. 4 ст. 59 КАС України (не надано ані оригіналу ордеру, ані його належним чином засвідченої копії).
Водночас, додана до матеріалів позовної заяви фотокопія ордеру не засвідчена особистим підписом адвоката, а відтак така є неналежним документом, що може підтверджувати повноваження особи, яка підписала позовну заяву.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.12.2018 року в справі №308/8995/17.
Пунктом 3 ч. 4 ст. 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов підписано особою, яка не має права її підписувати.
З огляду на викладене, вважаю, що позовна заява підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження документально, а тому така підлягає поверненню на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.
При цьому, відповідно до ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Тому, слід взяти до уваги висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішеннях від 28.05.1985 року в справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» та від 13.02.2001 року в справі «Кромбах проти Франції», в яких ЄСПЛ наголосив, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.
У рішеннях від 20.05.2010 року в справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Виходячи із системного аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України, слід зазначити, що державою встановлено доступні, чіткі та передбачувані процесуальні правила (обмеження), за дотримання яких особа може реалізувати право на судовий захист. Цих правил при зверненні до суду адвокатом Савчуком М.В. в інтересах ОСОБА_1 не дотримано.
Підсумовуючи викладене, доходжу висновку, що позовна заява ОСОБА_1 , на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. 59, 169 КАС України,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 об'єднаного міського військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Богоніс Михайло Богданович