м. Вінниця
23 травня 2019 р. Справа № 120/988/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Демитор Наталії Володимирівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Дмитрука В.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача: Супруна М.І.,
представника відповідача 1: Рибак Н.Б.,
представника відповідачів 2,3: Лукача Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адмінстративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, Військової частини НОМЕР_1 , Командування Повітряних сил Збройних сил України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними
21.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Міністерства оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, Військової частини НОМЕР_1 , Командування Повітряних сил Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними, про визнання законними рішень житлової комісії військової частини НОМЕР_1 ( протокол № 171 від 14.02.2015 року), житлової комісії Командування Повітряних сил Збройних Сил України (протокол № 14 від 24.11.2016 року).
Ухвалою суду від 25.03.2019 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків вказаних в ухвалі.
03.04.2019 року позивачем подано матеріали на усунення недоліків, та серед іншого позивач виклав прохальну частину в новій редакції, а саме він просить:
- встановити наявність повноважень житлової комісії Командування Повітряних сил Збройних сил України (протокол від 24.11.2016 року № 14) щодо перенесення дати зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік з 03.03.1995 року на 13.08.1992 року та визнати перебування полковника ОСОБА_1 на квартирному обліку з 13.08.1992 року
- встановити наявність повноважень житлової комісії військової частини НОМЕР_1 (протокол від 14.02.2015 року №171) щодо перенесення дати зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік з 03.03.1995 року на 13.08.1992 року та визнати перебування полковника ОСОБА_1 на квартирному обліку з 13.08.1992 року
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями щодо не погодження виплати грошової компенсації полковнику ОСОБА_1 за наслідками перевірки рішення житлової комісії Командування Повітряних Сил України Збройних Сил України (військової частини НОМЕР_2 ) від 22.10.2018 року про надання полковнику ОСОБА_1 компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення за житло загальною площею 71,6 кв. м. на склад сімії 4 (чотири) особи та документів, передбачених п. 11 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого Постановою № 728.
Ухвалою суду від 04.04.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання на 22.04.2019 року.
Крім того, даною ухвалою встановлено строк відповідачам для подачі відзиву на позовну заяву.
22.04.2019 року від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позову заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 позивач перебував на квартирному обліку з 03.03.1995 року на підставі рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується протоколом від 30.12.2005 №40. Рішення житлової комісії було прийнято на підставі Інструкції, затвердженою наказом Міністра оборони України від 06 жовтня 2006 року №577, яка діяла з 06 жовтня 2006 року по 29 листопада 2011 року.
В 2015 році позивач повторно звернувся з рапортом до житлової комісії військової частин НОМЕР_1 з вимогою поновити його на квартирній черзі з 13 серпня 1992 року, посилаючись на зміни в наказі Міністерства оборони України №737 від 30.11.2011 “Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями”, які були внесені 19.06.2014 № 401 наказом Міністерства оборони України до пункту 2.10.
За результатами розгляду рапорту рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 вирішено перенести термін зарахування позивача на квартирний облік з 03.03.1995 року на 13.08.1992, що підтверджується протоколом від 14.02.2015 року № 14.
Відповідно до пункту 2.10 розділу 2 наказу Міністерства оборони України №737 від 30.11.2011 “Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями”, для військовослужбовців та членів їх сімей, які були зараховані на квартирний облік за рішенням житлових комісій військових частин до 1 січня 1993 року і при цьому не були зареєстровані (прописані) за місцем зарахування на квартирний облік та в інших населених пунктах України, дата квартирного обліку не змінюється.
Відповідно до п.10.11 розділу 10 наказу Міністерства оборони України №737 від 30.11.2011 “Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями”, який діяв на момент складання протоколу від 14.02.2015 року №14 до повноважень житлової комісії військової частини належало право зарахування військовослужбовців на облік, зняття військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов. Пунктом 10.15 цього ж наказу було зазначено, що рішення житлових комісій може бути: переглянуто житловою комісією, яка прийняла це рішення, або її правонаступником з підстав, передбачених законодавством. Таким чином внесення змін в законодавство надало повноваження житловій комісії військової частини НОМЕР_1 внести зміни в дату зарахування позивача на квартирний облік.
Відповідно до п.2.5 розділу 2 наказу Міністерства оборони України №737 від 30.11.2011 “Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями”,''військовослужбовці зараховуються на квартирний облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке оформлюється у формі протоколу засідання житлової комісії, який підписується представником житлової комісії і затверджується командиром військової частини. Підпис командира завіряється гербовою печаткою військової частини.
Таким чином, військова частина НОМЕР_1 не порушувала права позивача, а позовні вимоги щодо встановлення наявності повноважень житлової комісії військової частини НОМЕР_1 щодо перенесення йому дати зарахування на квартирний облік є безпідставними так як ці повноваження були зазначені та закріплені нормами наказу Міністерства оборони України №737 від 30.11.2011 , “Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями”, який є нормативно-правовим актом.
Відповідно до статті 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.
Також, просив суд звернути увагу, що рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , затверджене протоколом від 14.02.2015 №14, є чинним, і не скасованим, а отже підлягає обов'язковому виконанню. Вищезазначене рішення не оскаржувалося та не розглядалося в судовому проваджені.
22.04.2019 року від представника Командування Повітряних сил Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_2 ) також надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення позовних вимог.
Проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 позивач ( перебував на квартирному обліку з 03.03.1995 року на підставі рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується протоколом від , 30.12.2005 №40. Рішення житлової комісії було прийнято на підставі Інструкції, Проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 позивач ( перебував на квартирному обліку з 03.03.1995 року на підставі рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується протоколом від , 30.12.2005 №40. Рішення житлової комісії було прийнято на підставі Інструкції, затвердженою наказом Міністра оборони України від 06 жовтня 2006 року №577, яка діяла з 06 жовтня 2006 року по 29 листопада 2011 року. затвердженою наказом Міністра оборони України від 06 жовтня 2006 року №577, яка діяла з 06 жовтня 2006 року по 29 листопада 2011 року.
Перебуваючи на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 позивач на підставі рішення житлової комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України №8 від 03.12.2012 зарахований на квартирну чергу з 03.03.1995 згідно « наказу Міністерства оборони України №737 від 30.11.2011 “Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями”.
В 2016 році позивач повторно звернувся з рапортом до житлової комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил з вимогою поновити його на квартирній черзі з 13 серпня 1992 року, посилаючись на зміни в наказі , Міністерства оборони України №737 від 30.11.2011 “Про затвердження Інструкції про організацій забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями”, які були внесені 19.06.2014 № 401 наказом Міністерства оборони України до пункту 2.10.
За результатами розгляду рапорту рішенням житлової комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України вирішено перенести термін зарахування - позивача на квартирний облік з 03.03.1995 року на 13.08.1992 року, що підтверджується протоколом від 24.11.2016 №14.
Відповідно до пункту 2.10 розділу 2 наказу Міністерства оборони України №737 від 30.11.2011 “Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями”, для військовослужбовців та членів їх сімей, які були зараховані на квартирний облік за рішенням житлових комісій військових частин до 1 січня 1993 року і при цьому не були зареєстровані (прописані) за місцем зарахування на квартирний облік та в інших населених пунктах України, дата квартирного обліку не змінюється.
Відповідно до п.10.11 розділу 10 наказу Міністерства оборони України №737 від 30.11.2011 “Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей, жилими приміщеннями”, який діяв на момент складання протоколу від 24.11.2016 №14, до повноважень житлової комісії військової частини належало право зарахування військовослужбовців на облік, зняття військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов. Пунктом 10.15 цього ж наказу було зазначено, що рішення житлових комісій може бути: переглянуто житловою комісією, яка прийняла це рішення, або її правонаступником з підстав, передбачених законодавством. Таким чином внесення змін до законодавства . надало повноваження житловій комісії військової частини НОМЕР_2 внести зміни в дату зарахування позивача на квартирний облік.
Відповідно до п.2.5 розділу 2 наказу Міністерства оборони України №737 від 30.11.2011 “Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями”, військовослужбовці зараховуються на квартирний облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке оформлюється і у формі протоколу засідання житлової комісії, який підписується представником житлової комісії і затверджується командиром військової частини. Підпис командира завіряється гербовою печаткою військової частини.
Таким чином, військова частина НОМЕР_2 не порушувала права позивача, а позовні вимоги щодо встановлення наявності повноважень житлової комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України щодо перенесення йому дати зарахування на квартирний облік є безпідставними так як ці повноваження були зазначені та закріплені нормами наказу Міністерства оборони України; №737 від 30.11.2011 “Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями”, який є нормативно-правовим актом.
Відповідно до статті 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є « обов'язковими до виконання.
Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.
Також, просив суд звернути увагу, що рішення житлової комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України, затверджене протоколом від 24.11.2016 №14, є чинним, не скасованим, а отже не підлягає ніякому підтвердженню. Вищезазначене рішення не оскаржувалося та не розглядалося в судовому проваджені.
Крім того, 22.04.20196 року від представника Військової частини НОМЕР_1 та Командування Повітряних сил Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_2 ) надійшли заяви про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю прибуття представника в судове засідання призначене на 22.04.2019 року.
В судовому засіданні позивач та його представник поклались на розсуд суду щодо відкладення розгляду справи.
Вирішено відкласти судове засідання на 07.05.2019 року.
25.04.2019 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останні заперечує щодо доводів відповідачів 2,3 та просить адміністративний позов задовольнити.
06.05.2019 року на адресу суду від представника відповідача 3 надійшло клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог.
В судовому засіданні представник відповідача 3 підтримав заявлене клопотання та як представник відповідача 2 заявив таке саме клопотання.
Представник позивача заперечував щодо задоволення цих клопотань.
Ухвалою суду від 07.05.2019 року в задоволенні клопотань представника Військової частини НОМЕР_1 та Командування Повітряних сил Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_2 ) відмовлено.
В судовому засіданні, із занесенням до протоколу судового засідання, судом поставлено на розгляду питання щодо пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо встановлення наявності повноважень житлової комісії Командування Повітряних сил Збройних сил України (протокол від 24.11.2016 року № 14) щодо перенесення дати зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік з 03.03.1995 року на 13.08.1992 року та визнати перебування полковника ОСОБА_1 на квартирному обліку з 13.08.1992 року та встановлення наявності повноважень житлової комісії військової частини НОМЕР_1 (протокол від 14.02.2015 року №171) щодо перенесення дати зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік з 03.03.1995 року на 13.08.1992 року та визнати перебування полковника ОСОБА_1 на квартирному обліку з 13.08.1992 року.
В зв'язку з чим позивач попросив відкласти розгляд справи з метою підготування пояснень, що стосується пропуску строків звернення до суду.
Судове засідання відкладено на 16.05.2019 року.
10.05.2019 року від представника позивача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог.
16.05.2019 року на адресу суду від представника Міністерства оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою подання відзиву на позовну заяву та ознайомлення з матеріалами справи.
В судовому засіданні, 16.05.2019 року, представник відповідача 1 підтримала заявлене клопотання.
Представник позивача заперечував щодо задоволення клопотання.
Представник відповідачів 2,3 не заперечував.
Вирішено оголосити перерву судовому засіданні, розгляд справи відкласти на 23.05.2019 року.
23.05.2019 року на від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання заперечувала щодо задоволення позовних вимог та зазначила наступне.
На виконання вимог Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2018 року №380, з метою здійснення контролю за організацією забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, Наказом Міністерства оборони України № 583 від 19.11.2018 р. затверджено склад комісії з контрою за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Комісія з контролю).
Пункт 10 розділу II Наказу МО України №380 від 31.07.2018 р. визначає, що основним завданням Комісії з контролю є:
-контроль за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями;
-контроль за правильністю призначення виплат військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення;
-перевірка законності взяття та перебування на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення
житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання.
Пункт 11 розділу II Наказу МО України №380 від 31.07.18 р., визнає, що Комісія з контролю відповідно до визначених завдань має право приймати рішення щодо:
-погодження рішення житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) про надання військовослужбовцям та членам їх сімей жилої площі для постійного проживання або виплату грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення;
-погодження рішення житлової комісії військової частини про надання військовослужбовцям та членам їх сімей службових жилих приміщень; перегляду раніше прийнятих рішень Комісії з контролю.
У разі непогодження рішення житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) Комісія з контролю повертає документи на доопрацювання із відповідним обґрунтуванням. Рішення Комісії з контролю оформлюється протоколом, який підписується членами комісії, що були присутні на засіданні житлової комісії, та затверджується головою Комісії з контролю. Протоколи обліковуються та зберігаються в ГКЕУ у встановленому порядку.
Пункт 8 розділ VIII Наказу МО України №380 від 31.07.18 р. надає повноваження Комісії з контролю приймати рішення за результатами розгляду Списків виплати грошової компенсації про:
-погодження виплати грошової компенсації;
-відмову в погодженні виплати грошової компенсації із зазначенням причини такої відмови.
Рішення Комісії з контролю оформлюється протоколом.
З метою виплати полковнику ОСОБА_1 грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення, у відповідності до вимог Наказу МО України №380 від 31.07.18 р. та Постанови КМ України №728 від 02.09.2015 р., квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця (за вих. № 4398 від 05.12.2018 р.) направив на розгляд Комісії з контролю списки та облікову справу військовослужбовця Вінницького гарнізону полковника ОСОБА_1 .
За результатами розгляду облікової справи полковника ОСОБА_1 , Комісія з контролю встановила безпідставність перебування останнього на квартирному обліку з 13.08.1992 р.
Вказана обставина стала підставою для відмови у погодженні виплати грошової компенсації полковнику ОСОБА_1 та повернення його облікової справи до КЕВ м. Вінниця.
Рішення Комісії з контролю було оформлено протоколом №468 від 13.12.2018 р.
Приймаючи таке рішення, Комісія з контролю діяла виключно в межах своїх повноважень, та з метою виконання покладених на неї основних завдань, визначених наказом МО України №380 від 31.07.18 р.
23.05.2019 року представник позивача підтримав подану заяву про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог.
Представник відповідачів 1,2,3 не заперечували.
Ухвалою суду від 23.05.2019 року заяву представника позивача задоволено. Адміністративний позов в частині позовних вимог щодо щодо встановлення наявності повноважень житлової комісії Командування Повітряних сил Збройних сил України (протокол від 24.11.2016 року № 14) щодо перенесення дати зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік з 03.03.1995 року на 13.08.1992 року та визнати перебування полковника ОСОБА_1 на квартирному обліку з 13.08.1992 року та встановлення наявності повноважень житлової комісії військової частини НОМЕР_1 (протокол від 14.02.2015 року №171) щодо перенесення дати зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік з 03.03.1995 року на 13.08.1992 року та визнати перебування полковника ОСОБА_1 на квартирному обліку з 13.08.1992 року - залишено без розгляду.
В подальшому, в судовому засіданні позивач, представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги та просили адміністративний позов задовольнити.
Представник Міністерства оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями заперечувала щодо задоволення адміністративного позову, з підстав викладених у відзиві.
Представник Військової частини НОМЕР_1 ,та Командування Повітряних сил Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_2 ) підтримав позицію висловлену в письмових поясненнях.
Заслухавши думку сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при постановленні рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.08.1985 року проходить військову службу по теперішній час, згідно з витягу з особової справи №350/160/681 від 14.11.2018 року.
Під час проходження військової служби у військовій частині № НОМЕР_4 рішенням житлової комісії військової частини № НОМЕР_4 (протоколу №31 від 13.08.1992 року) сім'ю ОСОБА_1 зараховано на квартирний облік. Про перебування на квартирному обліку ОСОБА_1 з 13.08.1992 року підтверджується довідкою Васильківської квартирно- експлуатаційної частини №153 від 25.10.2005 року.
Однак, після переведення до нового місця служби (військова частина НОМЕР_1 ) рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 (протокол №40 від 30.12.2005 року)
30.12.2005 року ОСОБА_1 зараховано на квартирний облік з 03.02.1995 року, з дати видання наказу Міністра оборони України від 03.02.1995 року №20 «Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України», який втратив чинність згідно з наказом Міністра оборони України від 6 жовтня 2006 року №577, який видано на виконання вимог Порядку №1081 відповідно статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 (протокол №171 від 14.02.2015 року), враховуючи вимоги п.2.10 Інструкції №737 переглянуто рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від ЗО. 12.2005 року №40 та встановлено, що полковник ОСОБА_1 перебував на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 з 13.08.1992 року по 03.06.2009 року.
Також, за результатами розгляду рапорту ОСОБА_1 , зареєстрованого за №143 від 19.11.2016 року Рішенням житлової комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України (військової частини НОМЕР_2 ) змінено дату зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік в Вінницькому гарнізоні з 03.03.1995 на 13.08.1992 року (протокол від 24.11.2016 року №14).
ОСОБА_1 , полковник Збройних Сил України на даний час проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_3 .
18.10.2018 року полковником Збройних Сил України ОСОБА_1 подано рапорт голові житлової комісії військової частини НОМЕР_2 про згоду отримання грошової компенсації за належне йому для отримання житлове приміщення.
Відповідно протоколу №25 засідання житлової комісії Вінницького гарнізону від 19.10.2018 року вирішено голові житлової комісії військової частини НОМЕР_2 розглянути та прийняти рішення щодо виділення грошової компенсації полковника ОСОБА_1 - перебуває на квартирному обліку з 13.08.1992 року складом сім'ї 4 (читири) особи.
Рішенням житлової комісії Командування Повітряних Сил України Збройних Сил України (військової частини НОМЕР_2 ) від 22.10.2018 року вирішено надати полковнику ОСОБА_1 компенсацію за належне йому для отримання жиле приміщення за житло загальною площею 71,6 кв. м. у сумі 1 156 053 (один мільйон сто п'ятдесят шість тисяч п'ятдесят три ) грн. 60 коп. на склад сім'ї 4 (чотири) особи. Зазначене рішення оголошено наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України наказом №206 від 13.11.2018 року.
Зазначене рішення разом з документами, передбаченими пунктом 11 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 728(далі - Порядок № 728) щодо полковника Збройних Сил України ОСОБА_1 було передано для подальшого розгляду Комісією з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями відповідно (далі - Комісія з контролю) до вимог пункту 9 розділу II Інструкції №380.
Про рішення за результатами розгляду документів по полковнику Збройних Сил України ОСОБА_1 останньому Комісією з контролю не повідомлено.
Комісією з контролю повернуто вищезазначені документи до квартирно- експлуатаційного відділу м. Вінниці (лист від 17.12.2018 року №303/4/2613). Із інформації житлової комісії військової частини НОМЕР_2 належне обґрунтування рішення Комісії з контролю №468 від 13.12.2018 року відсутнє.
Враховуючи зазначене з адвокатським запитом до Головного квартирно- експлуатаційного управління Збройних Сил України звернувся адвокат ОСОБА_2 .
Листом №303/4/162 від 24.01.2019 року повідомлено, що Протоколом засідання Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями №468 від 13.12.2018 року за результатами перевірки облікової справи полковника ОСОБА_1 відмовлено в погодженні виплати грошової компенсації полковнику ОСОБА_1 з підстав, що перенесення дати зарахування на квартирний облік з 03.03.1995 рік на 13.08.1992 року житловою комісією Командування Повітряних Сил ЗС України (протокол від 24.11.2016 року №14) вважається безпідставним. так як рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 (протокол від 30.12.2005 року№40) відповідно до Положення про порядок забезпечення житловою площею в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 03.02.1995 року №20, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 20.02.95 за №43/579, який набув чинності 03.03.1995 року, ОСОБА_1 зараховано в загальну чергу 03.02.1995 року. житловою комісією Командування Повітряних Сил ЗС України (протокол від 24.11.2016 року №14) вважається безпідставним. так як рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 (протокол від 30.12.20015 року№40) відповідно до Положення про порядок забезпечення житловою площею в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 03.02.1995 року №20, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 20.02.95 за №43/579, який набув чинності 03.03.1995 року, ОСОБА_1 зараховано в загальну чергу 03.02.1995 року
Позивач вказує, що наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 року №737 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081 “Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями” та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність з чинним законодавством затверджено Інструкцію про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями.
Абзац 6 пункту 2.10 зазначеної Інструкції для військовослужбовців та членів їх сімей, які були зараховані на квартирний облік за рішенням житлових комісій військових частин до 1 січня 1993 року і при цьому не були зареєстровані (прописані) за місцем зарахування на квартирний облік та в інших населених пунктах України, дата квартирного обліку не змінюється.
Враховуючи рапорт ОСОБА_1 та вимоги пункту 2.10 наказу Міністра оборони від 30.11.2011 року №737 (зі змінами) рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 (протокол №171 від 14.02.2015 року) переглянуто рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від ЗО. 12.2005 року та вирішено вважати таким, що полковник ОСОБА_1 перебував на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 з 13.08.1992 року по 03.06.2009 року.
Також, за результатами розгляду рапорту ОСОБА_1 , зареєстрованого за №143 від 19.11.2016 року Рішенням житлової комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України (військової частини НОМЕР_2 ) від 24.11.2016 року відповідно до пункту 2.10 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30.11. 2011 року №737 (зі змінами), вирішено перенести термін зарахування полковника ОСОБА_1 1967 року народження на квартирний облік з 03.03.1995 року на 13.08.1992.
22.10.2018 року Рішення житлової комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України (військової частини НОМЕР_2 ) (протокол від 24.11.2016 року №14), яким змінено дату зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік в Вінницькому гарнізоні з 03.03.1995 на 13.08.1992 року рішенням Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (протокол №468 від 13.12.2018 року, протокол №368 від 13.12.2018 року) щодо надання полковнику ОСОБА_1 грошової компенсації за належне жиле приміщення Комісією з контролю не скасовано, і на підставі пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 728 не затверджено рішення житлової комісії Командування Повітряних Сил України Збройних Сил України (військової частини НОМЕР_2 ) від 22.10.2018 року про надання полковнику ОСОБА_1 компенсацію за належне йому для отримання жиле приміщення за житло загальною площею 71,6 кв. м. у сумі 1 156 053 (один мільйон сто п'ятдесят шість тисяч п'ятдесят три ) грн. 60 коп. на. склад сім'ї 4 (чотири) особи.
Також, Комісія з контролю при винесені оскаржуваного рішення не врахувала те, що рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 (протокол від ЗО. 12.2005 року №40) переглянуто рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 (протокол №17.1 від 14.02.2015 року) і визначено перебування полковника ОСОБА_1 на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 з 13.08.1992 року.
Отже, Комісія з контролю при перевірці рішення (протокол №17 від 22.10.2018 року року) житлової комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України (військової частини НОМЕР_2 ) та документів, передбачених пунктом 11 Порядку № 728) щодо полковника ОСОБА_1 , виходила лише з вимог передбачених «Положенням про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України №220 від 23.12.1992 року і неправомірно застосувавши його до полковника ЗС України ОСОБА_1 , що призвело до звуження обсягу його прав у сфері проходження військової служби, що за своїм змістом є порушенням статті 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців ".
На думку позивача, протиправним діями відповідачів порушено його законне право на отримання грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення відповідно до Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, що стало підставою для звернення до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з частиною третьою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною другою статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Приписами статті 47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відповідно до Конституції України визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регульовано відносини у цій галузі.
Згідно із частиною першою статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Механізм визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей, що перебувають разом з ними на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, який ведеться у військових частинах, органах, підрозділах, загонах, військових навчальних закладах, установах (далі - військові частини), а у разі їх розформування - у військових комісаріатах та квартирно-експлуатаційних установах (організаціях), за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (далі - компенсація) установлено Порядком визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 р. №728.
Приписами пункту 3 цього Порядку зазначено, що військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, мають право отримати компенсацію один раз протягом усього часу проходження військовослужбовцями військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Відповідно до пункту 5 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, черговість надання компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця та членів його сім'ї на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.
Згідно із пунктом 6 вказаного Порядку підставою для відмови у наданні військовослужбовцю та членам його сім'ї компенсації є їх зняття з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або виключення із списків громадян, що мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень.
Пунктом 11 цього ж Порядку передбачено, що для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру житловій комісії подаються такі документи:
рапорт військовослужбовця (заява особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку, або члена сім'ї, зазначеної в абзацах четвертому і п'ятому пункту 2 цього Порядку) та нотаріально посвідчена згода членів його сім'ї на отримання компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення;
довідка про склад сім'ї та реєстрацію місця проживання (перебування);
копії паспорта військовослужбовця і повнолітніх членів сім'ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
копія свідоцтва про шлюб (за наявності);
копія свідоцтва про народження дитини (за наявності);
копія облікової картки фізичної особи - платника податків (військовослужбовця та членів його сім'ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов);
копія свідоцтва про право власності на житло за його наявності (військовослужбовця та членів його сім'ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов);
довідка про отримання (неотримання) житла військовослужбовцем з колишнього місця перебування його на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;
витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належне військовослужбовцю та членам його сім'ї, які перебувають з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, нерухоме майно;
дозвіл органу опіки і піклування на отримання неповнолітнім членом сім'ї компенсації у випадках, визначених законодавством.
Наказом Міністра оборони України № 542 від 08.10.2015 р., на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 р. № 728 "Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян" було внесено зміни у Інструкцію про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 р. № 737, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.01.2012 р. за № 24/20337.
Зокрема, розділ IV було доповнено пунктами 4.10-4.18, які передбачають процедуру отримання грошової компенсації замість належне їм для отримання жиле приміщення.
Так, пунктом 4.13 даної Інструкції встановлено, що черговість надання компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби, та членів сім'ї військовослужбовця) на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове одержання жилих приміщень.
Для отримання грошової компенсації та визначення її остаточного розміру військовослужбовець (особа, звільнена з військової служби, та члени сім'ї військовослужбовця) за місцем перебування його на квартирному обліку подає житловій комісії відповідної військової частини, військового комісаріату чи квартирно-експлуатаційній установі (організації) документи, визначені пунктом 11 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року N 728.
Житлові комісії та/або квартирно-експлуатаційні організації одночасно перевіряють документи, зазначені у пункті 4.6 цього розділу.
Житлові комісії в десятиденний строк розглядають рапорти військовослужбовців (заяви осіб, звільнених з військової служби, та членів сімей військовослужбовців) щодо надання компенсації та на підставі отриманих документів приймають рішення про надання або відмову в наданні компенсації.
Про прийняте рішення житлова комісія інформує військовослужбовців (осіб, звільнених з військової служби, та членів сімей військовослужбовців) у п'ятиденний строк та одночасно надає до КЕВ (КЕЧ) району Список громадян, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у гарнізоні (додаток 37).
На підставі отриманого рішення житлової комісії та документів, передбачених пунктом 11 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року N 728, начальники КЕВ (КЕЧ) районів спільно з начальниками гарнізонів у десятиденний строк надають до ГКЕУ ЗС України Список громадян, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (додаток 38), разом із Розрахунком виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення (додаток 39) (далі - Розрахунок) на кожного військовослужбовця (особу, звільнену з військової служби, та членів сім'ї військовослужбовця) окремо з їх обліковими справами для подальшого розгляду Комісією з контролю за розподілом житла у гарнізонах ЗС України.
ГКЕУ ЗС України здійснює перевірку наданих документів відповідно до дати зарахування на квартирний облік та правомірності визначеного розміру грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.
Із аналізу викладених вище положень законодавства слідує, що грошова компенсація за належне до отримання жиле приміщення виплачується військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби та членам їх сімей відповідно до черговості взяття на облік такої особи, як громадянина, що потребує поліпшення житлових умов, або часу включення такої особи до списків осіб, що мають право на позачергове одержання жилих приміщень, за результатами розгляду Комісією з контролю за розподілом житла у гарнізонах Збройних Сил України списку громадян, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, що подається начальниками гарнізонів через квартирно-експлуатаційні організації та Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України.
Як встановлено судом, позивач з 01.08.1985 року по теперішній час проходить військову службу.
Факт звернення ОСОБА_1 із заявою про отримання грошової компенсації за належне йому та членам його сім'ї для отримання жилого приміщення та подання документів, передбачених пунктом 11 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, сторонами визнається, і у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, що відповідно до частини третьої статті 72 КАС України є підставою для звільнення від доказування.
З матеріалів справи слідує, що відповідно до протоколу № 171 від 14.02.2015 року рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , враховуючи вимоги п . 2.10 Інструкції № 737 переглянуто рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 30.12.2005 року № 40 та встановлено, що полковник ОСОБА_1 перебував на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_1 з 13.08.1992 року по 03.06.2009 року.
Також за результатами розгляду рапорту ОСОБА_1 зареєстрованого за № 143 від 19.11.2016 року рішенням житлової комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України (військова частина НОМЕР_2 ) змінено дату зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік в Вінницькому гарнізоні з 03.03.1995 року на 13.08.1992 року ( проткол №14 від 24.11.2016 року).
18.10.2018 року року полковником Збройних Сил України ОСОБА_1 подано рапорт голові житлової комісії військової частини НОМЕР_2 про згоду отримання грошової компенсації за належне йому для отримання житлове приміщення.
Відповідно протоколу №25 засідання житлової комісії Вінницького гарнізону від 19.10.2018 року вирішено голові житлової комісії військової частини НОМЕР_2 розглянути та прийняти рішення щодо виділення грошової компенсації полковника ОСОБА_1 - перебуває на квартирному обліку з 13.08.1992 року складом сім'ї 4 (читири) особи.
Рішенням житлової комісії Командування Повітряних Сил України Збройних Сил України (військової частини НОМЕР_2 ) від 22.10.2018 року вирішено надати полковнику ОСОБА_1 компенсацію за належне йому для отримання жиле приміщення за житло загальною площею 71,6 кв. м. у сумі 1 156 053 (один мільйон сто п'ятдесят шість тисяч п'ятдесят три ) грн. 60 коп. на склад сім'ї 4 (чотири) особи. Зазначене рішення оголошено наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України наказом №206 від 13.11.2018 року.
Зазначене рішення разом з документами, передбаченими пунктом 11 Порядку визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне' їм для отримання жиле приміщення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 728(далі - Порядок № 728) щодо полковника Збройних Сил України ОСОБА_1 було передано для подальшого розгляду Комісією з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями відповідно (далі - Комісія з контролю) до вимог пункту 9 розділу II Інструкції №380.
Так, протоколом засідання Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил Ураїни та членів їх сімей жилими приміщеннями № 468 від 12.12.2018 р. позивачу відмовлено у виплаті грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення, зокрема, щодо сумнівів щодо законних підстав зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік з 03.08.1992 року так як рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 (протокл від 30.12.2005 року № 40) відповідно до Положення про порядок забезпечення житловою площею в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 03.02.1995 року №20, який наблув чинності 03.03.1995 року, ОСОБА_1 зараховано в загальну чергу з 03.02.1995 року.
З приводу дати зарахування на квартирний облік позивача суд вважає за необхідне зазначити.
В 2015 році позивач повторно звернувся з рапортом до житлової комісії військової частин НОМЕР_1 з вимогою поновити його на квартирній черзі з 13 серпня 1992 року, посилаючись на зміни в наказі Міністерства оборони України №737 від 30.11.2011 “Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями”, які були внесені 19.06.2014 № 401 наказом Міністерства оборони України до пункту 2.10.
За результатами розгляду рапорту рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 вирішено перенести термін зарахування позивача на квартирний облік з 03.03.1995 року на 13.08.1992, що підтверджується протоколом від 14.02.2015 №14.
Крім того, В 2016 році позивач повторно звернувся з рапортом до житлової комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил з вимогою поновити його на квартирній черзі з 13 серпня 1992 року, посилаючись на зміни в наказі , Міністерства оборони України №737 від 30.11.2011 “Про затвердження Інструкції про організацій забезпечення військовослужбовців Збройних Сил . України та членів їх сімей жилими приміщеннями”, які були внесені 19.06.2014 № 401 наказом Міністерства оборойи Українидопункту 2.10.
За результатами розгляду рапорту рішенням житлової комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України вирішено перенести термін зарахування- позивача на квартирний облік з 03.03.1995 року на 13.08.1992 року, що підтверджується протоколом від 24.11.2016 №14.
Відтак, враховуючи вищевикладене, з урахуванням повторних звернень позивача та рішень житлових комісій щодо зміни дати зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік, які є чинними та не скасованими, Комісія не врахувала дані протоколи, якими змінено дату зарахування з 03.03.1995 року на 13.08.1992 року.
Разом з тим, надаючи правову оцінку протоколу № 468 від 13.12.2018 р., суд зауважує, що рішення Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями про відмову у надання компенсації за результатами розгляду списку громадян, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, враховуючи, що таке негативне рішення тягне за собою правові наслідки, повинно бути вмотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що були враховані при його прийнятті.
Однак, із змісту протоколу № 468 від 13.12.2018 р. не вбачається будь яких письмових обґрунтувань та посилань на нормативно-правові акти, які слугували підставою для прийняття рішення про відмову у виплаті грошової компенсації ОСОБА_1 , та не враховано рішення, а саме протокол № 14 від 24.11.2016 року, житлової комісії Командування Повітряних Сил Збройних Сил України (військової частини НОМЕР_2 ), яким змінено дату зарахування ОСОБА_1 на квартирний облік в Вінницькому гарнізоні з 03.03.1995 року на 13.08.1992 року.
Отже, з наведених вище підстав та виходячи із передбачених статтею 162 КАС України повноважень суду при вирішенні справи, адміністративний позов в цій частині підлягає до задоволення шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України, оформлене протоколом № 468 від 13.12.2018 р. щодо відмови у наданні згоди на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод та інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод та інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно- правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав щодо яких подана позовна вимога.
Вказане підтверджується роз'ясненням поняття виходу за межі позовних вимог, наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення».
Так, відповідно до пункту 3 цієї Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Таким чином, враховуючи положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України для повного захисту прав та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, для ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача та вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення оформлене протоколом засідання Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями № 468 від 13.12.2018 року в частині відмови у наданні згоди на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення ОСОБА_1 .
Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу понесених позивачем, суд зазначає наступне.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1- 3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Згідно з ч. 5, 7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 1, 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. 1, 5 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
14.03.2019 між ОСОБА_1 та адвокатським бюро "Супруна Миколи" в особі керуючого бюро Супруна Миколи Івановича було укладено договір №14/03-2019 про надання правничої допомоги.
Відповідно до договору №14/03-2019 про надання правової допомоги від 14.03.2019, правова допомога полягає в здійсненні всіх видів адвокатської діяльності, зокрема: підготовку позовної заяви, участь в судових засіданнях, складання процесуальних документів, збір доказів та всі інші передбачені процесуальним законодавством дії.
Вказаним договором передбачено, що клієнт сплачує Адвокатському бюро "Супруна Миколи" гонорар за надання правової допомоги в розмірі 4 (чотири) тисячі гривень.
Сплачена клієнтом вищевказана сума відповідає і складає розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката відповідно до обсягу наданих послуг і виконаних робіт.
20.04.2019 року позивач згідно квитанції від 20.04.2019 року сплатив на рахунок Адвокатського бюро «Супруна Миколи» за договором про надання правової допомоги 4000,00 грн.
В судовому засіданні заперечень щодо стягнення витрат на правничу допомогу від сторін не було.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн., що підтверджується належними доказами.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відтак, враховуючи відсутність судових витрат по сплаті судового збору, відповідно до положень ст. 139 КАС України, їх розподіл не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями щодо непогодження виплати грошової компенсації полковнику ОСОБА_1 .
Вийти за межі позовних вимог.
Визнати протиправним та скасувати рішення оформлене протоколом засідання Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями № 468 від 13.12.2018 року в частині відмови у наданні згоди на отримання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення ОСОБА_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034022) .
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 )
Відповідач: Міністерство оборони України в особі Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 00034022)
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 )
Відповідач: Командування Повітряних Сил Збройних Сил України (Військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 )
Рішення в повному обсязі складено : 28.05.2019 року.
Суддя Демитор Наталія Володимирівна