КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/645/19
Провадження № 2/488/908/19 р.
Іменем України
16.05.2019 року м. Миколаїв Корабельний районний суд м. Миколаєва
у складі головуючої судді Лазаревої Г. М.
при секретарі Чуб Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та способу їх стягнення,
Позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить збільшити розмір аліментів та щомісячно стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки всіх віідів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму на утримання дитііни відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування свого позову позивач зазначила, що за рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від25.02.2011 року з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 500,00 грн., щомісячно. Однак, у зв'язку із змінами в законодавстві та збільшенням потреб дитини, позивач просила збільшити розмір аліментів та зміни спосіб їх стягнення.
Ухвалою від 12.03.2019 року відкрито провадження в справі.
В судове засідання позивач не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; не подав відзив; позивачі не заперечують проти такого вирішення справи, суд відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, а також інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.
Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст. 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із змінами в законодавстві, зросту потреб дитини стягувач аліментів може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Суд при розгляді вимог позивача про збільшення розміру аліментів враховує, що з часу ухвалення рішення суду про стягнення аліментів змінився визначений положеннями Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів, відтак попередньо визначений судом розмір аліментів цим вимогам не відповідає, враховуючи розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рівність обов'язку батьків щодо утримання дитини, матеріальне становище сторін, вважає що є підстави для задоволення позовних вимог та зміни розміру стягнення визначених раніше судом аліментів.
Згідно з п.23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України” при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
З огляду на вищенаведене, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 280-283, 284-285, 288-289, 354 ЦПК України, ст.ст.180-183, п. 1 ст. 192 СК України, суд
Позов - задовольнити.
Змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 500,00 грн., щомісячно, до повноліття дитини, згідно рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 25.02.2011 року та визначити аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дати набрання законної сили рішення суду і до повноліття дитини.
Копію заочного рішення направити відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Суддя: Г.М. Лазарева