"15" травня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/554/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.
при секретарі судового засідання Арзуманян В. А.
розглянувши справу №916/554/19
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН” (01133, м. Київ, вул.. Євгена Коновальця, буд. 36-Д, офіс 42, код ЄДРПОУ 30577181)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ізмаїльський елеватор” (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, буд. 4, код ЄДРПОУ 38614780)
про зобов'язання вчинити певні дії
Представники сторін:
Від позивача - Боков І.О., ордер № 435748, дата видачі : 25.02.19;
Від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю “НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ізмаїльський елеватор” про зобов'язання повернути 1350 метричних тон (1 350 000кг) кукурудзи третього класу, походження - України, врожаю 2018 року, оціночною вартістю 5 561 994,60грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором складського зберігання зерна №79 від 11.12.2018р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.03.2019р. було відкрито провадження по справі №916/554/19. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.
08.04.2019р. за вх. №6779/19 до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Ізмаїльський елеватор” повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН” 1350 метричних тон (1 350 000кг) кукурудзи третього класу, походження - України, врожаю 2018р., оціночною вартістю 5 561 994,60грн., що знаходиться у зернових складах (зерносховищах), що входять до складу об'єкта нерухомого майна за адерсою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, будинок 4.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.04.2019р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.
Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 14.03.2019р. (вх. ГСОО №16383/19 від 15.04.2019р.). Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
11.12.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН” (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №КФ18/131МГ (договір №КФ18/131МГ).
Відповідно до пунктів 1.1., 2.4. Договору купівлі-продажу Покупець придбало у Продавця 5000 метричних тон кукурудзи 3-го класу, походження - Україна, врожаю 2018 року.
Згідно з пунктом 3.1. Договору № КФ18/131МГ, Продавець виконує поставку товару на умовах EXW, в тому числі на ТОВ “Ізмаїльський елеватор” в строк до 14.12.2018 року.
Відповідно до п. 3.2 Договору № КФ18/131МГ, датою поставки вважається дата передачі (переоформлення) Товару, що підтверджується наступними документами: складською квитанцією, виписаною на ім'я Покупця; посвідченням якості, виданим лабораторією зернового складу; рахунком-фактурою; видатковою накладною; податковою накладною (електронною та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних); актом приймання- передачі товару, підписаним представниками Продавця, Покупця та Зернового складу.
Позивач вказує що 13.12.2018р. ним було набуто право власності на 1350 метричних тон кукурудзи третього класу, походження - Україна, врожаю 2018 року, вартістю 5 561 994,60грн., що підтверджується: • Рахунком на оплату № 237 від 13.12.2018 року, виписаним ТОВ «ІСТ ОІЛС УКРАЇНА»; • Карткою аналізу зерна на переоформлення № 373 від 13.12.2018 року, підписаною лаборантом ТОВ “Ізмаїльський елеватор”; • Актом приймання-передачі товару від 13.12.2018 року, підписаним представниками Продавця, Покупця та Зернового складу, відповідно до якого Продавець передав, а Покупець прийняв у власність товар, згідно з умовами Договору; • Податковою накладною від 13.12.2018 року № 27 та Витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 10178 від 04.02.2019 року; • Складською квитанцією № 1597 від 13.12.2018 року (бланк АЧ № 418801), виданою Відповідачем Позивачу для підтвердження прийняття Відповідачем від Позивача на зберігання на підставі Договору № 79 1 350 000 кг зерна (кукурудзи З класу); • Видатковою накладною № 757 від 13.12.2018 року.
Крім того, оплата товару позивачем, за його посиланнями, підтверджується також платіжними дорученнями № 8 від 03.01.2019 року та №2782 від 18.12.2018 року.
11.12.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН” (Поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ізмаїльський елеватор” (Зерновий склад) було укладено Договір складського зберігання зерна № 79 (далі - Договір № 79).
Відповідно до п. 1.1. Договору № 79 Поклажодавець зобов'язується передати Зерновому складу плоди зернових, зернобобових та олійних культур за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло від Поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами, а зерновий склад зобов'язується прийняти таке зерно до зберігання, при необхідності довести його до необхідних кондицій умов зберігання, на визначених цим договором умовах і в установлений строку повернути його Поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством.
Згідно з пунктом 2.5. Договору № 79, відпуск зерна здійснюється на підставі листа Поклажодавця з зазначенням бажаної дії та пред'явлення ним оригіналів складських документів. Відпуск зерна здійснюється за умови завчасного попередження Поклажодавцем Зернового складу про необхідність відпуску зерна (не пізніше, ніж за 3 робочі дні).
У відповідності до п. 3.1. Договору № 79 Зерновий склад зобов'язаний прийняти від Поклажодавця зерно фактичної якості, але не вище обмежувальних кондицій, забезпечити належне його зберігання у повному обсязі та здійснити відпуск Поклажодавцеві.
Пунктом 3.2. Договору № 79 передбачено, що Зерновий склад має право відмовити Поклажодавцеві у видачі за першою вимогою зерна, у випадку несвоєчасного повідомлення (пізніше, ніж за 3 робочі дні) про необхідність відпуску чи відвантаження зерна та у випадку заборгованості по договору.
Відповідно до п. 3.3. Договору № 79, Поклажодавець зобов'язаний своєчасно, не пізніше ніж за 3 робочі дні повідомити Зерновий склад про необхідність відпуску чи відвантаження зерна, яке знаходиться на зберігання та вид транспорту, на який буде відвантажуватись зерно.
Згідно з п. 4.5. Договору № 79, відвантаження та експедирування зерна Поклажодавця залізничним транспортом з Зернового складу забезпечує Зерновий склад, що має право на залучення третіх осіб для виконання вказаних операцій.
Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди № 1 до Договору № 79 Сторони домовились, що розмір плати (тариф) за зберігання (за 1 тонну залікової ваги за добу) з 11.12.2018 року становить 0, 06 (нуль цілих шість сотих) гривень з ПДВ.
Згідно з пунктом 2 Додаткової угоди № 1 до Договору № 79, пільговий термін зберігання становить 120 днів з дати прийняття зерна на зберігання. Нарахування плати (тариф) за зберігання починається з 121 дня з дати прийняття зерна на зберігання Зерновим складом.
Позивач вказує, що 13.12.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю “НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН” передало Товариству з обмеженою відповідальністю “Ізмаїльський елеватор” на зберігання 1350 тон зерна кукурудзи.
Так, відповідно до Акту приймання-передачі товару від 13.12.2018 року, складської квитанції на зерно № 1597 від 13.12.2018 року, Товар переданий Відповідачу на зберігання у кількості, що фактично зберігається на Зерновому складі - ТОВ “Ізмаїльський елеватор” за адресою: 68600, Одеська обл., місто Ізмаїл, вул. Портова, будинок 4.
Відповідно до акту звірки товарно-матеріальних цінностей від 31.12.2018 року, ТОВ “Ізмаїльський елеватор” підтвердив, що станом на 31.12.2018 року на складах Відповідача знаходиться товар, що належить Позивачу у таких об'ємах: 1350 тон кукурудзи 3 класу відповідно до складської квитанції № 1597-АЧ 418801.
В подальшому, як вказує позивач 05.02.2019 року він направив Відповідачу лист про відвантаження товару (вих.№ 12 від 04.02.2019 року, відправлення № 1429112), відповідно до якого Позивач просив Відповідача на підставі Договору № 79 та довіреності № 46 від 04.02.2019 року здійснити відвантаження товару. Разом з заявою Відповідачу направлені інструкція від 04.02.2019 року № 17 щодо заповнення залізничних накладних та довіреність, видана генеральному директору Філузу ОСОБА_1 -Марку на отримання від Відповідача цінностей за Договором № 79.
06.02.2019р. Товариством з обмеженою відповідальністю «КСД Ю ЕЙ» (кур'єрською службою доставки) повідомлено Позивачу, що відправлення № 1429112 від 05.02.2019 року не доставлено. До отримувача немає доступу, організація арештована поліцією.
Отже позивач вказує, що ТОВ “Ізмаїльський елеватор” свої зобов'язання за договором №79 не здійснило, належний Товариству з обмеженою відповідальністю “НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН” на праві власності товар в строки, передбачені Договором № 79 - протягом 3 робочих днів з моменту письмового звернення, тобто до 11.02.2019 року не повернув.
Посилаючись на вищенаведені обставини, Товариство з обмеженою відповідальністю “НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН” звернулося до господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.
Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 3. ст. 294 Господарського кодексу України зберігання у товарному складі здійснюється за договором складського зберігання. До регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Судом встановлено, що 11.12.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН” (Поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ізмаїльський елеватор” (Зерновий склад) було укладено Договір складського зберігання зерна № 79 (далі - Договір № 79).
Відповідно до п. 1.1. Договору № 79 Поклажодавець зобов'язується передати Зерновому складу плоди зернових, зернобобових та олійних культур за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло від Поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами, а зерновий склад зобов'язується прийняти таке зерно до зберігання, при необхідності довести його до необхідних кондицій умов зберігання, на визначених цим договором умовах і в установлений строку повернути його Поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством.
У відповідності до п. 3.1. Договору № 79 Зерновий склад зобов'язаний прийняти від Поклажодавця зерно фактичної якості, але не вище обмежувальних кондицій, забезпечити належне його зберігання у повному обсязі та здійснити відпуск Поклажодавцеві.
13.12.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю “НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН” передало Товариству з обмеженою відповідальністю “Ізмаїльський елеватор” на зберігання 1350 тон зерна кукурудзи.
Відповідно до Акта приймання-передачі товару від 13.12.2018 року, складської квитанції на зерно № 1597 від 13.12.2018 року, Товар переданий Відповідачу на зберігання у кількості, що фактично зберігається на Зерновому складі - ТОВ “Ізмаїльський елеватор” за адресою: 68600, Одеська обл., місто Ізмаїл, вул. Портова, будинок 4.
Крім того, відповідно до акту звірки товарно-матеріальних цінностей від 31.12.2018 року, ТОВ “Ізмаїльський елеватор” підтвердило, що станом на 31.12.2018 року на складах Відповідача знаходиться товар, що належить Позивачу у таких об'ємах: 1350 тон кукурудзи 3 класу відповідно до складської квитанції № 1597-АЧ 418801
Частиною першою статті 936 Цивільного кодексу України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігав) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Згідно ст. 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
Відповідно до ч.1 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Згідно зі ст. 36 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов'язаний за першою вимогою володільця складського документа повернути зерно, навіть якщо передбачений договором складського зберігання строк його зберігання ще не закінчився.
Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст. 317 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 3.3. Договору № 79, Поклажодавець зобов'язаний своєчасно, не пізніше ніж за 3 робочі дні повідомити Зерновий склад про необхідність відпуску чи відвантаження зерна, яке знаходиться на зберігання та вид транспорту, на який буде відвантажуватись зерно.
Судом встановлено, що 05.02.2019р. з метою реалізації своїх повноважень з розпорядження належною йому на праві власності сільськогосподарською продукцією позивач звернувся на адресу ТОВ “Ізмаїльський елеватор” з листом про відвантаження товару (вих.№ 12 від 04.02.2019 року, відправлення № 1429112), відповідно до якого Позивач просив Відповідача на підставі Договору № 79 та довіреності № 46 від 04.02.2019 року здійснити відвантаження товару. Разом з заявою Відповідачу направлені інструкція від 04.02.2019 року № 17 щодо заповнення залізничних накладних та довіреність, видана генеральному директору ОСОБА_2 на отримання від Відповідача цінностей за Договором № 79.
Але, зберігач свого обов'язку щодо повернення власнику речі, що знаходилася на зберіганні, належним чином не виконав, предмет зберігання - 1350 метричних тон (1 350 000кг) кукурудзи третього класу, походження - України, врожаю 2018р., на користь ТОВ “НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН” не повернув.
Отже, виходячи з положень законодавства та умов Договору, наявні правові підстави для зобов'язання відповідача - ТОВ “Ізмаїльський елеватор” повернути ТОВ "НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН" 1350 метричних тон (1 350 000кг) кукурудзи третього класу, походження - України, врожаю 2018р., оціночною вартістю 5 561 994,60грн., що знаходиться у зернових складах (зерносховищах), що входять до складу об'єкта нерухомого майна за адерсою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, будинок 4.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім доводам та запереченням позивача та відповідача надано можливість їх представникам в судовому засіданні обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН” є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН” (01133, м. Київ, вул.. Євгена Коновальця, буд. 36-Д, офіс 42, код ЄДРПОУ 30577181) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ізмаїльський елеватор” (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, буд. 4, код ЄДРПОУ 38614780) - задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Ізмаїльський елеватор” (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, буд. 4, код ЄДРПОУ 38614780) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН” (01133, м. Київ, вул.. Євгена Коновальця, буд. 36-Д, офіс 42, код ЄДРПОУ 30577181) 1350 метричних тон (1 350 000кг) кукурудзи третього класу, походження - України, врожаю 2018р., оціночною вартістю 5 561 994,60грн., що знаходиться у зернових складах (зерносховищах), що входять до складу об'єкта нерухомого майна за адерсою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, будинок 4.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ізмаїльський елеватор” (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, буд. 4, код ЄДРПОУ 38614780) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН” (01133, м. Київ, вул.. Євгена Коновальця, буд. 36-Д, офіс 42, код ЄДРПОУ 30577181) судовий збір в сумі 83 429 (вісімдесят три тисячі чотириста двадцять дев'ять)грн. 92коп.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 27 травня 2019 р.
Суддя К.Ф. Погребна