про залишення позовної заяви без руху
27.05.2019 р. справа № 914/571/19
м.Львів
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут», м.Львів
до відповідача: Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області, м.Рудки Самбірського району Львівської області
про стягнення заборгованості у розмірі 646732,90грн.
Суддя Кітаєва С.Б.
Секретар судового засідання: Зарицька О.Р.
Представники сторін:
Від позивача: Мачічка О.О. - адвокат (довіреність №007Др-35-1218 від 29.12.2018);
Від відповідача: Музика Р.Т. - представник (довіреність №1 від 04.03.2019)
Суть спору: на розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут», м.Львів до відповідача: Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області про стягнення 646732,90грн., з яких 618526,40грн. основного боргу, 3092,63грн. інфляційних втрат, 1931,84грн. 3 % річних, 23182,03грн. пені.
Вказана позовна заява з доданими до неї документами сформована заявником в системі «Електронний суд» та зареєстрована в автоматизованій системі «Діловодство спеціалізованого суду» 29.03.2019р. за №914/571/19.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2019р., для розгляду даної позовної заяви в електронній формі визначено суддю Кітаєву С.Б.
Ухвалою суду від 03.04.2019 року відкрито провадження у справі №914/571/19 за даним позовом, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 13.05.2019 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду висвітлені в ухвалі. В підготовчому засіданні 13.05.2019р. оголошено перерву до 27.05.2019р.
Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".
27.05.2019р. за вх.№21774/19 в документообігу суду зареєстровано подану позивачем заяву про долучення до матеріалів справи документів.
Представник позивача в підготовче засідання 27.05.2019р. з'явився, надав усні пояснення по суті поданої заяви. Зокрема повідомив, що примірника заяви відповідачу не скеровував, проте перед підготовчим засіданням надала представнику відповідача для ознайомлення вказану заяву.
Представник відповідача в підготовче засідання 27.05.2019р. з'явився.
Розглянувши заяву позивача б/н від 27.05.2019р., суд приходить до висновку, що дана заява підлягає поверненню без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до ст.169 ГПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Водночас, ст.170 цього ж Кодексу визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Так, відповідно до ч.ч.1, 2 даної статті, будь яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Письмова заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Згідно з ч.4 ст.170 ГПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Дослідивши подану позивачем заяву б/н від 27.05.2019р. (вх.№21774/19 від 27.05.2019р.), судом встановлено, що дана заява не містить повного найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівки на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а відтак, суд приходить до висновку, що дана заява підлягає поверненню позивачу без розгляду.
Окрім цього, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України, господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Як вказано у ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться у електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
У разі неможливості розгляду справи судом в електронній формі з технічних причин більше п'яти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, справа розглядається за матеріалами в паперовій формі, для чого матеріали справи невідкладно переводяться в паперову форму у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції, або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
Відповідно до п. 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції після 15.12.2017) визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:
- подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (п.п. 17.1 п. 17);
- Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Таке оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи опубліковано 01.12.2018 в газеті "Голос України" № 229 (6984).
Разом з тим, 01.03.2019 в газеті "Голос України" (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Так, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018).
Визначено, що після публікації цього оголошення зміни, передбачені Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", пов'язані з початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), не набувають чинності.
Тобто, функціонування роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відтерміновано, а відповідно, до початку її функціонування подання процесуальних документів та інших документів, доказів здійснюється в паперовій формі, тоді як позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» до Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області про стягнення заборгованості і додані до неї документи подані в електронній формі.
Отже, суд зазначає, що позивачу необхідно подати позовну заяву в порядку Розділу IIІ Господарського процесуального кодексу України із додержанням вимог, передбачених ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.11 ст.176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Оскільки після відкриття провадження у справі, а саме в підготовчому засіданні 27.05.2019р. встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 162 ГПК України, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви ТзОВ «Львівгаз збут» без руху та надання позивачу п'ятиденного строку з дня отримання даної ухвали на усунення недоліків шляхом подання до суду позовної заяви в порядку Розділу IIІ Господарського процесуального кодексу України із додержанням вимог, передбачених ст.ст.162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до положень ч.ч.12,13 ст.176 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Враховуючи викладене вище, позовна заява залишається без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст.162, 164, 169, 170, 172, ч.11 ст.176, ст.234 ГПК України, суд -
1. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» заяву б/н від 27.05.2019р. (вх.№21774/19 від 27.05.2019р.) із доданими до неї документами - без розгляду.
2. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз збут» від 26.03.2019р. вих.№792007.2-Ск-2486-0319 - без руху.
3. Встановити позивачу строк п'ять днів з дня вручення цієї ухвали на усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду позовної заяви в порядку Розділу IIІ Господарського процесуального кодексу України із додержанням вимог, передбачених ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позовну заяву подано до суду без додержання вказаних вище вимог.
4. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України.
5. Попередити позивача проте, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений законом, згідно ч.13 ст.176 ГПК України має наслідком залишення позовної заяви без розгляду.
Суддя Кітаєва С.Б.