Справа № 755/2366/19
"24" травня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Виниченко Л.М.,
за участю секретаря Сіренко Д.В.,
розглянувши в приміщенні суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 755/2366/19 за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
АТ «Укрсоцбанк» звернулось до суду із позовом у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 121 166,23 грн. та судовий збір.
Позовні вимоги мотивує тим, що 13.01.2017 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрсоцбанк» було укладено договір про надання банківських послуг на умовах комплексного банківського обслуговування для клієнтів-фізичних осіб з відкриттям рахунку № НОМЕР_1, відповідно до умов якого банк надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та цільового характеру використання грошові кошти.
Банк свої зобов'язання за укладеним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти у визначеному договором розмірі.
Однак, в порушення умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 22.01.2019 року утворилася заборгованість у розмірі 121 166,23 грн., що складається із простроченого кредиту у розмірі 92 644,76 грн., прострочених відсотків за користування кредитом у розмірі 26 086,97 грн. та прогнозовано нарахованих відсотків станом на 22.01.2019 року у розмірі 2 434,50 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.02.2019 року відкрите провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
Відповідачу був встановлений п'ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали подати відзив на позовну заяву.
Як убачається з матеріалів справи, ухвала суду про відкриття провадження у справі разом із доданими до неї документами була отримана відповідачем 23.04.2019 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи зворотне поштове повідомлення.
Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.
За таких обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Як убачається із матеріалів справи, 13.01.2017 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання анкети № 000100136649 та заяви-договору № 0001/195878-PR від 13.01.2017 року, на підставі чого відкрито поточний картковий рахунок № НОМЕР_1 в українській гривні (надалі по тексту - кредитний договір).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За вимог ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як убачається з умов кредитного договору, ПАТ «Укрсоцбанк» відкрив ОСОБА_1 кредитну лінію в сумі не більше 250 000,00 грн. строком на рік з можливістю його автоматичного продовження; процентна ставка за користування кредитною лінією визначена 38,00 % річних; порядок здійснення щомісячних та разових платежів, детальний розпис сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне подорожчання кредиту наведено в Додатку № 1 до договору, що є його невід'ємною частиною.
ПАТ «Укрсоцбанк» виконало свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредит у встановленому договором розмірі.
Проте, відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредиту, у зв'язку з чим виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту та відсотків.
Відповідно до статей 1049, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання згідно статті 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства. За правилами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
За заявленими вимогами позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором станом на 22.01.2019 року у розмірі 121 166,23 грн., що включає: суму простроченого кредиту 92 644,76 грн., прострочені відсотки за користування кредитом у розмірі 26 086,97 грн. та прогнозовано нараховані відсотки у розмірі 2 434,50 грн.
ПАТ «Укрсоцбанк» на адресу ОСОБА_1 надсилав вимогу про усунення порушення за договором кредиту з повідомленням заборгованості станом на 22.01.2019 року у розмірі 118 731 грн. 73 коп., яка відповідачем виконана не була.
Отже, судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання перед ОСОБА_1 , однак останній порушив порядок і строки виконання зобов'язань за кредитним договором та не повернув заборгованість за кредитом.
У спростування викладених обставин будь яких доказів відповідачем суду не надано.
Разом з тим, суд приймає до уваги наступне.
За нормою ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оцінюючи позовні вимоги з позицій належності обраного позивачем способу захисту суд зазначає, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом (постанова Верховного Суду України від 12.06.2014 року у справі № 6-32цс13).
Позивач не надав жодного доказу та обґрунтувань в частині заявлених вимог у розмірі 2434,50 грн., зазначивши вказану суму, як прогноз нарахованих відсотків на 22.01.2019 року.
За відсутності у матеріалах справи обгрунтованого розрахунку вказаної суми, що стягується, без наведення підстав такого стягнення, за наявності яких можна було б достеменно встановити факт застосування умов укладеного між сторонами правочину, суд позбавлений можливості перевірити правомірність нарахування позивачем вказаного боргу, що в свою чергу вказує і на недоведеність позивачем належними доказами розміру існуючої заборгованості у зазначеній частині позовних вимог.
За викладених вище обставин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості по кредиту 92 644,76 грн. та прострочених відсотків за користування кредитом у розмірі 26 086,97 грн.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений останнім судовий збір в дохід держави пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 882 грн. 39 коп. (97,99% (задоволена ціна позову) від 1921 грн.).
Керуючись ст. ст. 11, 16, 525, 526, 530, 611, 626, 628, 629, 634, 638, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 5, 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 280-282, 284, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» кредитну заборгованість за договором № 0001/195878-PR від 13.01.2017 року станом на 22.01.2019 року у розмірі 118 731 (сто вісімнадцять тисяч сімсот тридцять одна) грн. 73 коп.
У решті заявлених вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судовий збір у розмірі 1 882 (одна тисяча вісімсот вісімдесят дві) грн. 39 коп.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00039019.
Відповідач - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст судового рішення складено 24 травня 2019 року.
Суддя Л.М.Виниченко