Справа № 755/7200/19
про прийняття позовної заяви до розгляду
та відкриття провадження у справі
"21" травня 2019 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України у цивільній справі за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 4 Шита Н.М. (02094, м. Київ, вул. Ю. Поправки, 14-А) в інтересах держави в особі позивача - Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), третя особа - приватний нотаріус Іванов Павло Юрійович ( 01032, м. Київ, вул. Микільсько -Ботанічна , буд. 117/4 , к. 108 ) про визнання договору недійсним, визнання спадщини відумерлою, -
06 травня 2019 року до Дніпровського районного суду м. Києва, надійшла позовна заява заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 4 Шита Н.М. в інтересах держави в особі позивача - Київської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Іванов Павло Юрійович про визнання договору недійсним, визнання спадщини відумерлою, яка 10 травня 2019 року була передана в провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просить суд: визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 від 18 грудня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Івановим П.Ю., зареєстрованого в реєстрі за № 1592; скасувати рішення № 39990455 від 05 березня 2018 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_5 , загальною площею 45,85 кв. м, житловою площею 29,2 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1500630780000); визнати двокімнатну квартиру АДРЕСА_5 відумерлою спадщиною після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та передати цю квартиру територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради; стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури міста Києва сплачену суму судового збору в розмірі 5 763 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що Київською місцевою прокуратурою № 4 під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 12018100040006405 від 05 липня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, встановлені порушення інтересів держави в особі Київської міської ради. Так, зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що власником квартири АДРЕСА_5 була ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26 грудня 2003 року, виданого Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією згідно розпорядження № 59-727 від 26 грудня 2003 року. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 . У вказаній квартирі станом на момент видачі свідоцтва про право власності, а також з 05 квітня 1965 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та проживала тільки одна ОСОБА_2 , яка була знята з реєстрації 24 вересня 2015 року у зв'язку з її смертю. Станом на 19 вересня 2018 року та на 27 березня 2019 року у квартирі за вказаною адресою ніхто не зареєстрований та ніхто не проживає. Отже, останнім зареєстрованим місцем проживання померлої ОСОБА_2 є Дніпровський район м. Києва, що є місцем відкриття спадщини. При цьому, згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру інформація про спадкові договори/спадкові договори ОСОБА_2 відсутня. Відповідно до Інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) приватним нотаріусом Разумовою О.І. відкрито спадкову справу № 57976625 після смерті ОСОБА_2 Згідно інформації приватного нотаріуса Разумової О.І. до неї із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 та про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом щодо майна померлої звернувся ОСОБА_3 , 1984 року народження, якому постановою нотаріуса від 29 березня 2016 року вих. № 20/02-31/2016 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки ним не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, а саме документи, що підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем для встановлення черги спадкування за законом та інші документи, на підставі яких ОСОБА_3 можна визнати як спадкоємця будь-якої черги. Жодна інша особа із заявою про прийняття спадщини та/або про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом не зверталась. Вказана постанова у судовому порядку не оскаржувалась, інші особи із заявами про прийняття спадщини не звертались. Разом з тим, ОСОБА_3 звертався до Дніпровського районного суду м. Києва із позовною заявою до Київської міської ради, третя особа Головне територіальне управління юстиції у м. Києві Міністерства юстиції України, про визнання права власності на спадкове майно - вказану квартиру. Однак, ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13 серпня 2018 року № 755/9153/17 прийнято відмову ОСОБА_3 від позову, провадження у справі закрито. Згідно інформації Печерського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану батьками померлої ОСОБА_2 є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про якого складено актовий запис про смерть № 254 від 16 січня 1991 року; та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про яку складено актовий запис про смерть № 2092 від 04 лютого 2002 року. У державному реєстрі відсутні актові записи про шлюб, розірвання шлюбу, народження дітей ОСОБА_2 та про зміну нею імені. Таким чином, спадкоємці за законом та заповітом у померлої ОСОБА_2 відсутні. Відповідно до ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відмерлою. Враховуючи те, що після смерті ОСОБА_2 ніхто спадщину не отримав, вказана квартира має бути визнана відумерлою спадщиною і перейти у власність територіальної громади м. Києва.
Разом з тим, згідно з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником вказаної квартири 28 лютого 2018 року зареєстрований ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири № 1592 від 18 грудня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО - Івановим П.Ю. Право власності на вказану квартиру за ОСОБА_1 зареєстровано державним реєстратором комунального підприємства «Комунальний центр підтримки підприємницької діяльності та надання реєстраційних послуг» Бойко К.І. (рішення про держреєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 39990455від 05 березня 2018 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1500630780000). Згідно копії договору купівлі-продажу квартири, начебто укладеного 18 грудня 2012 року, ОСОБА_2 , що проживає по АДРЕСА_5 продала ОСОБА_1 , що проживає по АДРЕСА_1 , належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_5 . Право власності продавця підтверджено свідоцтвом про право власності на житло, виданим 26 грудня 2003 року Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією згідно розпорядження № 59-727, зареєстрованим в Київському бюро технічної інвентаризації 09 лютого 2004 року за реєстровим № 4633. Вказаний договір викладено на бланку нотаріальних документів серії ВРХ № 382952, та вказано, що він посвідчений 18 грудня 2012 року приватним нотаріусом КМНО - Івановим П.Ю., зареєстровано в реєстрі під № 1592. Однак, відповідно до листа приватного нотаріуса КМНО Іванова П.Ю. від 17 вересня 2018 року № 61/01-16, наданого на запит місцевої прокуратури, договір купівлі-продажу вказаною квартири від 18 грудня 2012 року ним не посвідчувався. Натомість, 18 грудня 2012 року ним було посвідчено декілька договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі й за реєстровим номером - 1592. На бланку нотаріальних документів ВРХ № 382952 посвідчено договір купівлі частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю за реєстровим номером - 1596 від 18 грудня 2012 року, інформацію про витрачання цього бланка внесено до Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів у той же день за кодом витрачання бланку «3» (інші договори). Вказана інформація підтверджується інформаційною довідкою з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів. Листом від 27.11.2018 р. № 062/14-14607 КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» повідомило, що первинна реєстрація на вказану квартиру проведена та зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 26.12.2003 р. Протягом періоду з 2010 р. по 2015 р. замовлень на надання інформації щодо реєстрації права власності на нерухоме майно не надходило. Таким чином, реєстрація права власності на вказану квартиру за ОСОБА_1 здійснена на підставі не існуючого договору, який нотаріально не посвідчувався та в установленому законом порядку в Київському міському бюро технічної інвентаризації не реєструвався. Оскільки вищезазначений договір купівлі-продажу квартири нотаріально не посвідчувався та не укладався, вказане свідчить про відсутність волевиявлення власника спірної квартири - ОСОБА_2 на відчуження майна у порядку купівлі-продажу та порушення права власності. Спірним договором беззаперечно порушуються права та інтереси територіальної громади в особі Київської міської ради. Враховуючи, що здійснено державну реєстрацію права власності на підставі нікчемного правочину, є потреба у визнанні цього договору недійсним у судовому порядку, оскільки вказаний договір порушує право власності територіальної громади на майно, яке в силу відумерлої спадщини, повинно перейти у власність територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради. Виходячи з того, що держреєстрація права власності на спірну квартиру на ім'я відповідача ОСОБА_1 здійснена на підставі нікчемного правочину, рішення про держреєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно № 39990455 від 05.03.2018 року, відповідно до якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1500630780000, підлягає скасуванню.
У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Однак Київською міською радою вказаний обов'язок вчасно не виконаний, не вжито заходів щодо звернення до суду із відповідною заявою та оформлення права власності на спірну квартиру, що належала померлій. Враховуючи це, право власності на цю квартиру було зареєстровано за іншою особою на підставі неіснуючого договору купівлі-продажу, тобто відбулось порушення інтересів територіальної громади, спірна квартира безконтрольно використовується невідомими особами. Без належного оформлення права власності на майно, неможливо здійснювати охорону та захист спірної квартири. Тільки після порушення прав та законних інтересів територіальної громади Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міськради листом від 28 серпня 2018 року № 056/95-3559/2 звернувся до органів прокуратури м. Києва для вжиття заходів прокурорського реагування, у тому числі для звернення до суду із відповідною позовною заявою, що свідчить про те, що відповідні органи місцевого самоврядування державної влади м. Києва не здійснюють у повній мірі свої повноваження щодо захисту інтересів територіальної громади на спірний об'єкт нерухомого майна. Під час досудового розслідування місцева прокуратура листом від 26.03.2019 року № 53-2430 вих. 19 звернулась до Київської міськради із повідомленням щодо звернення із цивільним позовом на захист інтересів територіальної громади. Однак, листом від 17.04.2019 року № 056/95/08-6422 Київрада в особі Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА повідомила місцеву прокуратуру про те, що заходи цивільно-правового характеру щодо захисту порушених прав територіальної громади не вживались та попросила звернутись із цим позовом саме місцеву прокуратуру. Таким чином, порушення інтересів держави в особі територіальної громади міста Києва у цьому випадку полягає в тому, що квартира, яка є предметом спору та фактично є відумерлою спадщиною, незаконно зареєстрована на іншу фізичну особу, що позбавляє Київську міську раду ефективно та виключно в інтересах територіальної громади розпоряджатись цим нерухомим майном в інтересах громади, чим завдається шкода державі, оскільки Київська міська рада та відповідні органи місцевого самоврядування та державної влади м. Києва відповідного захисту не здійснюють.
У відповідності до вимог ч.6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України, судом витребувана інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Позовна заява віднесена до предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відмови в відкритті провадження у справі, відсутні.
За таких обставин, враховуючи вимоги ст.ст. 189, 274 Цивільного процесуального кодексу України, суддя приходить до висновку, що вказана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 187, 189-193, 261, 274, 353 ЦПК України, суддя -
Відкрити провадження у справі за позовом заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 4 Шита Н.М. (02094, м. Київ, вул. Ю. Поправки, 14-А) в інтересах держави в особі позивача - Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), третя особа - приватний нотаріус Іванов Павло Юрійович ( 01032, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, буд. 117/4 , к. 108 ) про визнання договору недійсним, визнання спадщини відумерлою.
Розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Призначити підготовче судове засідання з повідомлення учасників справи в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва (вул. Сергієнка, 3, каб.39) на 01.07.2019 року на 16:00 годину.
Встановити строк для подання відповідачем відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п'ятої ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, в якій позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої - п'ятої ст.178 ЦПК України, в якому відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
Третя особи, що не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, має право подати письмові пояснення щодо позову або відзиву, які повинні відповідати вимогам ст. 181, частини третьої - шостої ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, протягом десяти днів з дня отримання позову та/або відзиву.
Інші учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третьої особи за закінчення підготовчого провадження у справі.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет http://court.gov.ua/sud2604.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва у зв'язку з порушенням правил підсудності протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: