Номер провадження 2-а/754/189/19
Справа №754/4060/19
Іменем України
13 травня 2019 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В.
розглянув у порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти № 4 батальйону № 4 старшого лейтенанта поліції Ковальчука Сергія Анатолійовича про скасування постанови -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що керуючи транспортним засобом «ТОYОТА», державний номер НОМЕР_1 , приблизно 15.02.2019 о 16:00 год. по вулиці О. Теліги у місті Києві був зупинений на вимогу інспектора роти № 4 батальйону № 4 Управління Патрульної Поліції Департаменту Патрульної Поліції м. Києва старшим лейтенантом поліції Ковальчук Сергій Анатолійович. У момент виконання замовлення, що надійшло від диспетчера, виконуючи перевезення пасажира з багажем (поклажею) за заздалегідь встановленим маршрутом - від проспекту Героїв Сталініграду, 10-А до аеропорту «Жуляни» у м. Києві, був зупинений відповідачем, який повідомив мені, що позивачем вчинено порушення п.17.1 ПДР України, що забороняє рухатись керованим автомобілем по смузі призначеній для руху маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів» та нанесеною відповідною згідно п. 1.24 ПДР України дорожньою розміткою. Позивач пояснив, що не вчиняв жодних порушень ПДР, що керував транспортним засобом спеціально призначеним (облаштованим) в якості таксі, з відповідними на те дозвільними документами передбаченими чинним законодавством для здійснення подібної господарської діяльності, з наявним таксометром, а тому має право рухатися у смузі призначеній для руху маршрутних транспортних засобів, до уваги відповідачем прийняті не були. Фактично, прийняття рішення про наявність порушення з боку позивача, відповідачем приймалось насамперед, тобто до отримання від позивача будь-яких пояснень, без перевірки усіх, наявних дозволів, без перевірки відповідності законодавчим вимогам та технічним стандартам керованого транспортного засобу - таксі. Відповідачем була надана постанова, згідно якою позивача притягнуто до відповідальності за порушення вимог ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510грн. Таким чином позивач вважає, що винесена постанова підлягає до скасування, оскільки винесена незаконно, без повного, всебічного і об'єктивного розгляду усіх обставин справи
Ухвалою Деснянського районного суму м. Києва від 22.03.2019 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву.
Дослідивши повно та всебічно матеріали справи, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлені наступні факти та їм правовідносини.
15.02.2019 о 16:00год., водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «ТОУОТА», державний номер НОМЕР_1 , по вулиці О. Теліги, 60, в місті Києві рухався в смузі для руху маршрутних транспортних засобів, чим порушив п. 17.1 Правил дорожнього руху України.
Судом встановлено, що автомобіль «ТОYОТА», державний номер НОМЕР_1 є спеціально призначеним (облаштованим) транспортним засобом в якості таксі.
Відповідно до Наказу № 513-А від 22.12.2018, ТОВ «Компанія Альмагест Груп», про закріплення автомобілю за водієм, вбачається, що за водієм ОСОБА_1 закріплений транспортний засіб «ТОYОТА», державний номер НОМЕР_1 .
Як судом встановлено, позивачем постанова серія НК №735778 була оскаржена до Управління патрульної поліції у місті Києві. Заступником начальника Управління патрульної поліції у місті Києві ДПП ст. лейтенантом поліції Євдокимовим Д.А винесено Рішення про залишення постанови по справі про адміністративне правопорушення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно із ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.
Частиною першою ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно із ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Крім того, відповідно до ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» завданням працівник поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, серії НК № 735778, позивач порушив п.17.1 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП.
Частиною 3 ст. 122 КУпАП, передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно із ч. 2 ст. 41 Закону України «Про дорожній рух» порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху.
Відповідно до п. 17.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 Знак 5.8 "Дорога із смугою для руху маршрутних транспортних засобів" або 5.11 Знак 5.11 "Смуга для руху маршрутних транспортних засобів" забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.
Знак 5.11 "Смуга для руху маршрутних транспортних засобів" застосовується для позначення смуги, призначеної для руху тільки транспортних засобів, що рухаються за установленими маршрутами, якщо рух такою смугою здійснюється попутно загальному потоку транспортних засобів. Дія знака поширюється на смугу руху, над якою він встановлений. Якщо знак встановлений праворуч від дороги, його дія поширюється на праву смугу руху.
Водій, який повертає праворуч на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, може виконувати поворот з цієї смуги. У таких місцях дозволяється також заїжджати на неї під час виїзду на дорогу і для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини.
Згідно із п.1.10 ПДР України, автобуси, мікроавтобуси, тролейбуси, трамваї і таксі, що рухаються за встановленими маршрутами та мають визначені місця на дорозі для посадки (висадки) пасажирів;
Враховуючи приписи Закону України «Про автомобільний транспорт», вбачається, що автомобіль таксі може рухатися по смузі, що виділена для руху маршрутних транспортних засобів і позначена відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою, за умови, що інші попутні смуги руху є зайняті, і при цьому не створюється перешкод для маршрутних транспортних засобів. Автомобіль таксі може зупинятися на зупинці маршрутних транспортних засобів і ближче 30-ти метрів від неї для посадки/висадки пасажирів, за умови, що він не створює перешкод для маршрутних транспортних засобів. Вільний автомобіль таксі може здійснювати безплатну зупинку та стоянку у межах платних майданчиків для паркування, за умови, якщо такі майданчики знаходяться на території адміністративно-територіальної одиниці, орган самоврядування якої прийняв рішення про доцільність організації перевезень на таксі.
Так, при розгляді справи не знайшов свого підтвердження факт протиправних дій інспектора роти № 4 батальйону № 4 старшого лейтенанта поліції Ковальчука Сергія Анатолійовича , оскільки, матеріали справи, які досліджені судом не містять доказів, що під час руху по вулиці О.Теліги, інші попутні смуги руху були зайняті, і саме тому автомобіль «ТОYОТА», державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 не створюючи перешкод для маршрутних транспортних засобів рухався по смузі позначеній дорожнім знаком 5.11.
Отже, враховуючи викладене вище, суд вважає, що при складанні протоколу та прийнятті постанови інспектором роти №4 батальйону №4 старшим лейтенантом поліції Ковальчуком С.А. були з'ясовані всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а встановлені при розгляді справи обставини свідчать про належне з'ясування всіх обставин інспектором, що призвело до прийняття правильного рішення по справі.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є безпідставними та не обґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись Конституцією України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Загальної декларації прав людини, Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про автомобільний транспорт», статтями 9, 126, 122, 247, 251, 280 КУпАП, статтями 5, 9, 76, 77, 90, 139, 229, 241-246, 262, 271, 286 КАС України,
У адміністративному позові ОСОБА_1 до Інспектора роти № 4 батальйону № 4 старшого лейтенанта поліції Ковальчука Сергія Анатолійовича про скасування постанови - відмовити повністю.
Судові витрати компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд міста Києва.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_2 .
Відповідач: Інспектор роти № 4 батальйону № 4 старший лейтенант поліції Ковальчук Сергій Анатолійович, місце знаходження: м.Київ, вул. Народного Ополчення, 9.
Рішення складено та підписано 13 травня 2019 року.
Суддя В.В. Бабко