Справа № 524/6864/18
25 квітня 2019 року Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Колотієвського О.О.,
при секретарі - Коваль В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про стягнення заборгованості за договором позики,-
У жовтні 2018 року до Кременчуцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про стягнення заборгованості за договором позики.
В позовній заяві позивач вказувала, що 10 березня 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , уклали договір позики про наступне:
Позикодавець в порядку та на умовах, визначених Договором, та Законами України надає позичальнику безвідсоткову позику у сумі 300 000 тис. грн.
Пунктом 1 Договору передбачено, що позикодавець передав позику, а позичальник повністю отримав вище вказану суму грошей. Факт одержання грошей підтверджується розпискою, власноручно написаною позичальником в момент передачі йому суми позики.
Відповідно до п.2 Договору позики, остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше 01 жовтня 2016 року.
Пунктом 6 Договору позики передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання Позикодавцю грошей готівкою або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до п. 7 Договору позики від 10 березня 2016 року передбачена відповідальність сторін за порушення умов цього договору, а саме Позичальник зобов'язаний сплатити на вимогу Позикодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Проте, до теперішнього часу відповідач зобов'язання за Договором позики від 01.10.2016 року щодо повернення позики не виконав.
На підставі статті 625 ЦК станом на 17 липня 2018 року заборгованість за договором позики розраховується наступним чином:
Проценти річних від простроченої суми Процентна ставка за користування коштами: 3% річних.
Розраховується за формулою: [Проценти] = [Сума боргу] х [Процентна ставка] / 100% / 365 днів х [Кількість днів]
Де: [Сума боргу] - сума простроченого боргу.
[Процентна ставка] - проценти річних.
[Кількість днів] - різниця між датою розрахунку та датою виникнення прострочення зобов'язання.
300 000 *3% / 100% / 365 х 655 = 16 150,68 грн.
Всього: Проценти річних від простроченої суми, за період з 01.10.2016 року до 17.07.2018 року, у сумі 16 150,68 грн.
Інфляційні нарахування на суму боргу розраховується за формулою: [Інфляційні нарахування] =Сума боргу] х [Індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу]
Де: [Сума боргу] - сума простроченого боргу.
[Індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період.
Всього: Інфляційні нарахування на суму боргу, за період з 01.10.2016 року до 17.07.2018 року, у сумі 75 805,62 грн.
Отже сума боргу разом з нарахуванням інфляційних втрат на суму боргу та З % річних становить 391956,3 тис. грн.
На підставі вищевикладеного, просила суд ухвалити рішення, яким:
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 10.03.2016 року в сумі 391 956,3 тис. грн.;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися. На адресу суду представник позивача надіслав заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримав в повному обсязі, просив суд його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою його місця реєстрації та через оголошення на офіційному сайті судової влади. Заяв про розгляд справи за його присутності або про причини неявки від відповідача не надходило, що за відсутності заперечень позивача є підставою для ухвалення заочного рішення (ст. 280 ЦПК України).
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне:
10 березня 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , уклали договір позики про наступне:
Позикодавець в порядку та на умовах, визначених Договором, та Законами України надає позичальнику безвідсоткову позику у сумі 300 000 тис. грн.
Пунктом 1 Договору передбачено, що позикодавець передав позику, а позичальник повністю отримав вище вказану суму грошей. Факт одержання грошей підтверджується розпискою, власноручно написаною позичальником в момент передачі йому суми позики.
Відповідно до п.2 Договору позики, остаточний розрахунок щодо повернення суми позики має бути здійснено не пізніше 01 жовтня 2016 року.
Пунктом 6 Договору позики передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання Позикодавцю грошей готівкою або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до п. 7 Договору позики від 10 березня 2016 року передбачена відповідальність сторін за порушення умов цього договору, а саме Позичальник зобов'язаний сплатити на вимогу Позикодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Проте, до теперішнього часу відповідач зобов'язання за Договором позики від 01.10.2016 року щодо повернення позики не виконав.
26.04.2017 р. Верховний суд України розглядаючи справу №' 3- 1522гс16 досліджував питання стягнення 3% річних та індексу інфляції, а також застосування строків позовної давності у такого роду спорах.
За змістом положень ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК).
Положеннями ст. 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Зокрема, статтею 625 ЦК врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання ст. 625 ЦК, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому З % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК і ст. 230 ГК.
Таким чином, проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 р. у справі № 6-42цс11).
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Аналогічне положення міститься у постановах Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12 , від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11 .
На підставі статті 625 ЦК станом на 17 липня 2018 року заборгованість за договором позики розраховується наступним чином:
Проценти річних від простроченої суми Процентна ставка за користування коштами: 3% річних.
Розраховується за формулою: [Проценти] = [Сума боргу] х [Процентна ставка] / 100% / 365 днів х [Кількість днів]
Де: [Сума боргу] - сума простроченого боргу.
[Процентна ставка] - проценти річних.
[Кількість днів] - різниця між датою розрахунку та датою виникнення прострочення зобов'язання.
300 000 *3% / 100% / 365 х 655 = 16 150,68 грн.
Всього: Проценти річних від простроченої суми, за період з 01.10.2016 року до 17.07.2018 року, у сумі 16 150,68 грн.
Інфляційні нарахування на суму боргу розраховується за формулою: [Інфляційні нарахування] =Сума боргу] х [Індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу]
Де: [Сума боргу] - сума простроченого боргу.
[Індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період.
Всього: Інфляційні нарахування на суму боргу, за період з 01.10.2016 року до 17.07.2018 року, у сумі 75 805,62 грн.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошові:ч коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зч. 1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором та завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно висновків Верховного Суду України від 01.02.2014 року, щодо спорів виникають із договорів позики, кредитних договорів:
- За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладання, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Отже сума боргу разом з нарахуванням інфляційних втрат на суму боргу та З % річних становить 391956,3 тис. грн.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено часткового, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 610, 611, 620, 1046, 1047, 1048, 1049 ЦК України, ст.ст. 76, 258-259, 263-265, 273, 280, 352 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 10.03.2016 року в сумі 391 956 гривень 30 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 3919 гривень 58 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 2000 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О. О. Колотієвський