Справа № 536/1470/18
23 квітня 2019 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:
Головуючого судді - Колотієвського О.О.
при секретарі - Курбановій В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, треті особи: приватний нотаріус Спірідович Андрій Миколайович, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області - про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування,-
У вересні 2018 року до Кременчуцького районного суду Полтавської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, треті особи: приватний нотаріус Спірідович Андрій Миколайович, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області - про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування.
Свою заяву обґрунтовувала тим, що її батьки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали на час її народження однією сім'єю без укладення шлюбу.
За час сумісного проживання у 1947 році у них народилася ОСОБА_1 (дівоче прізвище - ОСОБА_4 ). Але оскільки батьки проживали в цивільному шлюбі, то відповідно в свідоцтві про її народження прізвище було записано за прізвищем матері « ОСОБА_4 » та за її вказівкою по-батькові, а відомості про батька у свідоцтві відсутні.
Увесь час до свого шлюбу вона проживала разом із ними у с. Ройове Кременчуцького району.
Батьки померли. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 років тому. А батько помер 2001 року.
При зверненні до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Спірідович А.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, постановою від 16.08.2017 року вих. 02-31/310 їй було відмовлено у зв'язку з тим, що неможливо встановити факт родинних відносин заявника із спадкодавцем ОСОБА_5 та що нею пропущений строк на прийняття спадщини.
Крім того, приватний нотаріус Спірідович А.М. вказує, що у актовому записі про шлюб ОСОБА_1 (Витяг №00018435479 від 27.07.2017 р.) зазначене прізвище до реєстрації шлюбу - ОСОБА_6 , що відрізняється від зазначеного в актовому записі про народження - Довгай (Витяг №00018435586 від 27.07.2017 р.)
Зазначала, що справжнє прізвище її батька було ОСОБА_7 , а не ОСОБА_8 . Вказана помилка була допущена при видачі нового паспорту, оскільки раніше прізвище писали російською мовою і воно було написано « ОСОБА_8 », а українською повинно було значитись «Євчук». Її дівоче прізвище також дуже часто писали з помилками. Один раз Довгай, іншого разу ОСОБА_6 .
За життя її батько ОСОБА_9 склав Заповіт на її ім'я та її сестри ОСОБА_10 , який посвідчений секретарем виконкому Кам'янопотоківської сільської ради народних депутатів Семеновою С.А. від 28.01.1993 року за реєстровим №18. У цьому заповіті батько вказував, що він заповідає все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось своїм дітям у рівних долях: ОСОБА_11 та - ОСОБА_1 .
Після смерті батька ОСОБА_5 вона здійснювала його поховання як єдина із дітей, що лишились живими на той час. Її рідна сестра - ОСОБА_11 померла у 1996 року.
У 2005 році за місцем її мешкання в кімнаті АДРЕСА_1 2 сек.12, буд. АДРЕСА_2 була пожежа, якою знищено особисті речі та документи, у тому числі і свідоцтво про її народження, про смерть батька та інші.
У відповідності до Листа Міськрайонного управління у Кременчуцькому районі та мм. Кременчуці, Горішніх Плавнях Головного управління Держгеокада- стру №1043/122-17 від 25.07.2017 року - у відповідності до книг реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), матеріалів поділу земель колективної власності колективного сільськогосподарського підприємства «ім. Щорса» Кременчуцького району Полтавської області на земельні частки (пай) з метою їх приватизації громадянами, сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 зареєстрований за №663 від 13.02.1998 року та виданий на підставі Розпорядження КРДА від 03.04.1997 року №204 ОСОБА_12 , площею 3,97 умовних кадастрових гектарів на території Кам'янопотоківської сільської ради.
Після смерті батька позивач, як єдина спадкоємиця вступила у право володіння майном спадкодавця. Оскільки земельна ділянка перебувала у користуванні КСП ім. Щорса, то вона у якості орендної плати одержувала зернові
На підставі викладеного, просила суд ухвалити рішення, яким:
- встановити факт, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Ройове Кременчуцького району Полтавської області;
- встановити факт, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняла спадщину після ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ройове Кременчуцького району Полтавської області;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) площею 3,97 умовних кадастрових гектарах на території Кам'янопотоківської сільської ради Полтавської області відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 .
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_14 в судове засідання не з'явилися. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі.
Представник позивача ОСОБА_15 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області в судове засідання не з'явився, про час та дату слухання справи був повідомлений належним чином і надіслав заяву про слухання справи без його участі, проти задоволення позову не заперечував.
Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, в судове засідання не з'явився, про час та дату слухання справи був повідомлений належним чином. На адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без їх участі.
Приватний нотаріус Спірідович А.М. в судове засідання не з'явився. На адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі.
Суд розглянувши матеріали справи, дав повну оцінку зібраним по справі доказам у їх сукупності, та приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується наявними доказами у справі, що батьки позивача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали на час її народження однією сім'єю без укладення шлюбу.
За час сумісного проживання у 1947 році у них народилася дитина - позивач ОСОБА_1 (дівоче прізвище - ОСОБА_4 ). Оскільки батьки проживали в цивільному шлюбі, то відповідно в свідоцтві про її народження прізвище було записано за прізвищем матері « ОСОБА_4 » та за її вказівкою по-батькові, а відомості про батька у свідоцтві відсутні.
ОСОБА_16 час до свого шлюбу позивач проживала разом із ними у с. Ройове Кременчуцького району.
Батьки позивача померли: мати ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 років тому. А батько ОСОБА_5 помер у 2001 році.
При зверненні до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Спірідович А.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, постановою від 16.08.2017 року вих. 02-31/310 їй було відмовлено у зв'язку з тим, що неможливо встановити факт родинних відносин заявника із спадкодавцем ОСОБА_5 та нею пропущений строк на прийняття спадщини.
Крім того, приватний нотаріус Спірідович А.М. вказує, що у актовому записі про шлюб ОСОБА_1 (Витяг №00018435479 від 27.07.2017 р.) зазначене прізвище до реєстрації шлюбу - ОСОБА_6 , що відрізняється від зазначеного в актовому записі про народження - Довгай (Витяг №00018435586 від 27.07.2017 р.)
Прізвище батька позивача слід вважати вірним ОСОБА_7 , а не ОСОБА_8 , оскільки вказана помилка допущена при видачі нового паспорту, оскільки раніше прізвище писали російською мовою і воно було написано « ОСОБА_8 », а українською повинно було значитись « ОСОБА_7 ». Дівоче прізвище позивача писали також по різному: ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .
За життя батько позивача ОСОБА_9 склав Заповіт на її ім'я та її сестри ОСОБА_10 , який посвідчений секретарем виконкому Кам'янопотоківської сільської ради народних депутатів Семеновою С ОСОБА_17 А. від 28.01.1993 року за реєстровим №18. У цьому заповіті батько вказував, що він заповідає все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось своїм дітям у рівних долях: ОСОБА_11 та ОСОБА_1 .
Після смерті батька ОСОБА_5 позивач здійснювала його поховання як єдина із дітей, що лишились живими на той час. Її рідна сестра - ОСОБА_11 померла у 1996 року.
У 2005 році за місцем мешкання позивача в кімнаті №2 сек.12, буд АДРЕСА_2 була пожежа, якою знищено особисті речі та документи, у тому числі і свідоцтво про її народження, про смерть батька та інші, що підтверджується відповідною довідкою.
Про те, що позивач є рідною донькою померлого ОСОБА_18 в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , а також факт прийняття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Згідно ч. 2, ч. 3 ст. 53 КпШС України в разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і батьком до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Згідно п. 15 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5 - суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини, народженої до 1 жовтня 1968 року, розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.
Заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір'ю) дитини, вирішує їх з огляду на обставини, передбачені статтями 125, 130 СК України. Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
З огляду на викладене та враховуючи те, що встановлення факту родинних відносин має для позивача юридичне значення, для отримання спадщини, і цей факт ніким не оспорюється і не спростовується, необхідно дійти висновку що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_13 .
Крім того, у відповідності до Листа Міськрайонного управління у Кременчуцькому районі та мм. Кременчуці, Горішніх Плавнях Головного управління Держгеокада- стру №1043/122-17 від 25.07.2017 року - у відповідності до книг реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), матеріалів поділу земель колективної власності колективного сільськогосподарського підприємства «ім. Щорса» Кременчуцького району Полтавської області на земельні частки (пай) з метою їх приватизації громадянами, сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 зареєстрований за №663 від 13.02.1998 року та виданий на підставі Розпорядження КРДА від 03.04.1997 року №204 ОСОБА_12 , площею 3,97 умовних кадастрових гектарів на території Кам'янопотоківської сільської ради.
Після смерті батька позивач, як єдина спадкоємиця вступила у право володіння майном спадкодавця. Оскільки земельна ділянка перебувала у користуванні КСП ім. Щорса, то вона у якості орендної плати одержувала зернові
Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України в редакції 1963 року чинним на момент їх виникнення.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦПК України (в редакції 1963 року) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.
У відповідності до Ст. 534 ЦПК України (в редакції 1963 року) «Спадкоємство за заповітом» - Кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам.
Статтею 548 ЦПК України (в редакції 1963 року) визначено, що, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.
Згідно положень п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном та зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Отримання плати від КСП «ім.Щорса» і свідчить про вступ в управління та володіння спадковим майном - земельною ділянкою.
Зазначені обставини свідчать про прийняття спадщини ОСОБА_1 , оскільки вона фактично вступила в володіння спадковим майном у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини.
Статтею 314 ЦПК України визначено встановлення фактів, що мають юридичне значення. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
З огляду на викладене та враховуючи те, що встановлення факту прийняття спадщини має для позивача юридичне значення, для визнання права власності у порядку спадкування, і цей факт ніким не оспорюється і не спростовується, необхідно прийти до висновку що позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_13 .
Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від ЗО травня 2008 року передбачено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай] основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку [пай].
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини] від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частинами 1,2 ст. 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Враховуючи наведене вище, необхідно прийти до висновку, що оскільки земельна частка (пай) у землі, що перебуває у колективній власності КСП ім. Щорса Кременчуцького району Полтавської області розміром 3,97 в умовних кадастрових гектарах на території Кам'янопотоківської сільської ради Полтавської області належала спадкодавцю ОСОБА_22 , то і позивач ОСОБА_1 набуває на них право власності.
Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 30 червня 2006 року визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
Таким чином, враховуючи те, що позивач фактично прийняла спадщину, суд вважає, що є законні підстави для визнання за позивачем права власності в порядку спадкування.
Керуючись ст.ст.3, 15, ч. 1 ст. 29, 1216, 1262, ч. 5 ст. 1268, 1225, абз .3 ч. 2 ст. 331, ч. 2 ст. 1299 ЦК України, ст. ч. 1 ст. 4, 293 ч. 2 ст. 315 ЦПК України, п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.08 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", суд ,-
Цивільний позов ОСОБА_1 до Кам'янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, треті особи: Приватний нотаріус Спірідович Андрій Миколайович, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області - про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Ройове Кременчуцького району Полтавської області;
Встановити факт, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняла спадщину після ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ройове Кременчуцького району Полтавської області;
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) площею 3,97 умовних кадастрових гектарах на території Кам'янопотоківської сільської ради Полтавської області відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 .
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. О. Колотієвський