Справа № 524/2970/19
Провадження №2-а/524/238/19
24.05.2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого - судді - Нестеренка С.Г., при секретарі - Бельченко Н.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради про визнання протиправною та скасування постанови адміністративної комісії про притягнення до адміністративної відповідальності, -
У квітні 2019 року до суду звернувся ОСОБА_1 із вказаним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кременчуцької міської Ради за № 1248 від 16 квітня 2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП.
Зазначав, що згідно цієї постанови його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. за те, що він допустив неналежне утримання прибудинкових територій наданих для обслуговування ТОВ «Місто для людей Кременчук» у м. Кременчук за адресами: вулиця Першотравнева, буд. № 55, № 5-А, вулиця Велика Набережна, будинки №№ 7, 11, 13, 15.
Вважав постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною, оскільки правопорушення не вчиняв. Крім того, зазначав щодо наявності недоліків в оформленні протоколу, зокрема незазначення особи, що склала протокол, особи порушника, суті правопорушення та відсутності зазначення відповідних доказів, наявності факту несвоєчасного вручення копії постанови в день розгляду справи про адміністративне правопорушення, відсутністю викликів.
Ухвалою судді від 02 травня 2019 року було відкрито провадження у справі, залучено сторони, вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання, витребувано документи та надано можливість надати відповідачеві відзив на позов.
20 травня 2019 року відповідач надав копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення та відзив на позов, у якому вказував, що з позовом не погоджується з посиланням на вчинення позивачем проступку.
23 травня 2019 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача на позов, в якій позивач звернув увагу на те, що позивач не підтвердив факт вручення йому викликів на засідання комісії, а також, що відповідачем не спростовані обставини, які ним були вказані у позовній заяві.
Сторони у справі не заявляли будь-які клопотання.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінюючи зібрані і надані докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом достовірно встановлено, що постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кременчуцької міської Ради за№ 1248 від 16 квітня 2019 року позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за те, що він (позивач), як зазначено у постанові, як громадянин допустив неналежне утримання прибудинкових територій наданих для обслуговування ТОВ «Місто для людей Кременчук» у м. Кременчук за адресами: вулиця Першотравнева, буд. № 55, № 5-А, вулиця Велика Набережна, будинки №№ 7, 11, 13, 15.
Підставою для розгляду адміністративною комісією справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача став протокол про адміністративне правопорушення без номеру, який було складено 01 березня 2019 року головним спеціалістом управління контролю за станом благоустрою виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради - Ядровим А.С.
У протоколі не було зазначено його місце складання. Протокол було складено в одному примірнику. Позивачеві були роз'яснені права та обов'язки у відповідності до ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Позивач надав особисті письмові пояснення у графі протоколу «пояснення».
Копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення у повному обсязі та копія протоколу були надані позивачеві лише 16 квітня 2019 року перед початком розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Всупереч вимогам ст. 256 КпАП України ОСОБА_2 при складанні протоколу не дотримав вимог вказаної норми щодо оформлення протоколу, зокрема не зазначив: точні місце, час вчинення правопорушення, суть проступку, оскільки вказувалося лише про встановлення факту без зазначення відповідних норм законодавчих та/або підзаконних нормативних актів, що вказували б на вчинення відповідного проступку, відповідальність за вчинення якого встановлена ст. 152 КУпАП, без встановлення та зазначення у протоколі доказів вчинення поставленого позивачеві у вину проступку, без зазначення обставин, які свідчили б про дійсність неналежного утримання прилеглої території, без зазначення обставин щодо службового становища позивача та винних дій позивача як фізичної особи або службової особи відповідного підприємства, без перевірки та встановлення обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність особи, що притягається до відповідальності, наявності реальної фактичної матеріальної шкоди, матеріального та сімейного стану позивача.
Протокол про адміністративне правопорушення було передано відповідачу 18 березня 2019 року.
Засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кременчуцької міської Ради щодо розгляду протоколу про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 152 КпАП України було призначено на 14 год. 00 хв. 28 березня 2019 року та на 14 год. 00 хв. 16 квітня 2019 року. Однак, відповідач не надав суду належні і допустимі докази щодо підтвердження фактів вручення позивачеві викликів на засідання комісії
Засідання комісії та розгляд протоколу про притягнення позивача до адміністративної відповідальності здійснювався за відсутності позивача, за результатами чого була ухвалена оскаржувана позивачем постанова адміністративної комісії.
У постанові не вказувалися наслідки невиконання щодо сплати штрафу у добровільному порядку і застосування подвійного розміру штрафу згідно ст. ст. 307, 308 КпАП України.
При ухваленні постанови стосовно позивача, адміністративна комісія у порушення вимог ст. ст. 34, 35, 268, 280, 283 КпАП України не забезпечила права позивача на належну його участь в засіданні комісії, захисту, надання правової допомоги, а також не з'ясувала чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у тому числі чи було дотримано вимоги ст. ст. 34, 35, 251, 256 КпАП України у ході складання протоколу, повноваження ОСОБА_2 на складання протоколу.
При цьому, адміністративна комісія у постанові зазначила про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за поставлений йому у вину проступок не як службової особи, а як громадянина, тобто фізичної особи, хоча прилегла територія вказаних у постанові будинків за відповідними адресами саме позивачеві як фізичній особі для експлуатації та користування (оренду, тощо) не передавалася.
Крім того, комісія не вжила заходів щодо перевірки обставин наявності укладених між позивачем, як фізичною особою та органом місцевого самоврядування, або його виконавчим органом, яким є відповідач, а також між органом місцевого самоврядування та/або його виконавчим органом і відповідним підприємством, договорів щодо утримання житлових багатоквартирних будинків та прилеглої до них території, оренди земельної ділянки, пайову участь у благоустрої території, та строку їх дії.
Відповідач не подав належних і допустимих доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення позивачем, правомірності дій ОСОБА_2 при складанні протоколу, адміністративної комісії щодо ухвалення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та на спростування позову в цілому.
При ухваленні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, комісія не виконала вимог закону, а саме ст.ст. 34, 35, 251, 256, 268, 280, 283 КпАП України, у зв'язку з чим постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є такою, що не відповідає закону, порушує права позивача і підлягає скасуванню.
Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст. 2 цього Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
У п. 1 ч. 1 ст. 19 згаданого Кодексу України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити:
найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
дату розгляду справи;
відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
опис обставин, установлених під час розгляду справи;
зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
прийняте у справі рішення.
У ч. 3 ст. 283 цього Кодексу постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис;
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів,а також іншими документами.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суд звертає увагу, що у таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Натомість в основу суті проступку, яка була зазначена у постанові, були покладені лише певні міркування та/або висновки без зазначення відповідних доказів, які не були подані відповідачем і суду. Посилання відповідача на наявність певних особистих візуальних спостережень та внутрішні переконання, певні судження і висновки ОСОБА_2 та членів комісії щодо вчинення позивачем поставленого йому у вину проступку, є абсурдними, оскільки спостереження, переконання, судження та висновки, навіть службових осіб суб'єкта владних повноважень, мають суб'єктивний характер, і у розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 77 КАС України не є доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частина 2 ст. 77 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;
3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;
8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;
9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Відповідно ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Звідси, враховуючи факт неподання відповідачем належних і допустимих доказів на підтвердження факту вчинення проступку позивачем, суд констатує, що позивач не вчинила поставлений їй у вину проступок та була незаконно притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП.
За таких обставин, суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню. Необхідно скасувати постанову адміністративної комісії про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення з закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Строк оскарження постанови, встановленого ст. ст. 288, 289 КУпАП, позивачем не було пропущено.
Керуючись ст.ст. 283, 287 - 289, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-78, 241-246, 250, 255, 286, 293-295 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Кременчуцької міської Ради за № 1248 від 16 квітня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП.
Рішення може бути оскаржено до Другого Апеляційного Адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом десяти днів з дня проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.
Суддя: