Справа № 536/1209/18
28 березня 2019 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Колотієвського О.О.
за участю:
секретаря - Коваль В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики (борговою розпискою), -
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Кременчуцького районного суду Полтавської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 - про стягнення заборгованості за договором позики (борговою розпискою).
В даному позові просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість згідно договору позики (боргової розписки) від 29.06.2017 року в сумі 81 291,42 грн.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
Представник позивача адвокат Болгар Олена Ігорівна подала заяву про розгляд справи без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив на позов не подавав.
Позивач свої вимоги мотивує тим, що мав намір придбати житловий будинок за договором купівлі - продажу в розстрочку платежу, з цією метою у серпні 2015 року знайшов оголошення про продаж житлового будинку в с АДРЕСА_1 району Полтавської області, яке було розміщено в ПП "Видавничий Дім Приватна газета" та зателефонував людині, яка подала оголошення. Зустрівшись з ним, який представився як ОСОБА_3 , який запропонував придбати в нього будинок, в АДРЕСА_1 в розстрочку платежу.
22.08.2015 року передав відповідачу грошові кошти в сумі 30 000 гривень як перший внесок для придбання у власність будинку.
На підтвердження даної обставини надає посвідчену ним копію розписки від 22.08.2015 року.
Також стверджує, що 21.09.2015 року , 28.12.2015 року теж передав ОСОБА_2 як черговий платіж для придбання будинку грошові кошти в сумі 29 000 гривень та 300 доларів США. На підтвердження додає також посвідчені ним копії розписок від 21.09.2015 року, від 28.12.2015 року.
Потім позивач повідомляє, що на його вимогу укласти договір купівлі - продажу житлового будинку в розстрочку платежу відповідач наполіг, що отриманої ним суми грошових коштів недостатньо і необхідно ще сплатити 300 доларів США.
Зазначає, що 19.02.2016 року та 28.03.2016 року він передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 300 доларів США, додаючи до позову посвідчені ним копії розписок.
Стверджує, що коли зустрівся через декілька місяців з відповідачем з метою купити зазначений будинок та укласти договір купівлі-продажу, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 , що будинок за адресою : АДРЕСА_1 не належить йому на праві власності, а грошові кошти отримані від ОСОБА_1 він використовував для лікування своєї матері, та обіцяв повернути йому через місяць.
Повідомляє, що протягом місяця з моменту розмови, зателефонував ОСОБА_2 , проте останній не відповів на його дзвінок та належні йому грошові кошти не повернув.
Натомість у листопаді 2016 року позивач звернувся до Кременчуцького РВП Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення. 05.11.2016 року було відкрито кримінальне провадження № 12016170220001166 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. 27.12.2016 року слідчим Кременчуцького РВП Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавської області І.І. Микитюк було винесено постанову про закриття кримінального провадження. 30.01.2017 року листом Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області його повідомили, що вказану постанову слідчого про закриття кримінального провадження скасовано. На підтвердження надає посвідчену ним копію листа від 30.01.2017 року № 112/4 - 1166 - 16.
Також зазначає, що старший слідчий Кременчуцького РВП Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавської області І ОСОБА_4 . Микитюк повідомив його, що було встановлено згідно записів по господарської книги Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, що будинок за адресою : АДРЕСА_2 , належить на праві власності громадянці ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач стверджує, що 29.06.2017 року ОСОБА_2 написав йому боргову розписку про те, що він отримав від нього в борг 3 058 доларів США та зобов'язується йому їх повернути.
Проте, коли позивач звернувся до Кременчуцького відділення поліції з проханням повідомити про результати досудового розслідування, йому в усній формі повідомили, що дане кримінальне провадження закрито.
Сверджує, що до цього часу відповідач не повернув грошові кошти у сумі 3058 доларів США, які він отримував від нього в борг, а тому і звернувся до Кременчуцького районного суду Полтавської області з цим позовом.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
Відповідно до боргової розписки від 22.08.2015 року, ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 30 000 грн. ( 1 250 доларів США) як аванс для купівлі будинку за адресою : АДРЕСА_3 .
Судом також вивчено боргові розписки від 21.09.2015 року, від 28.12.2015 року, від 19.02.2016 року, від 28.03.2016 року. Відповідно до даних розписок ОСОБА_2 отримав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1 808 доларів США та 100 грн як аванс для придбання будинку.
Судом встановлено, що відповідно до листа Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області від 30.01.2017 року № 112/4 - 1166 - 16, адресованого ОСОБА_1 , постанову слідчого Кременчуцького відділення поліції в Полтавській області Микитюка І.І. від 27.12.2016 року про закриття кримінального провадження 12016170220001166 від 05.11.2016 року за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України - скасовано.
Відповідно до листа слідчого І.І. Микитюка Кременчуцького відділу поліції Кременчуцького районного відділення поліції ГУНП в Полтавській області від 30.03.2017 року № П/75 до ОСОБА_1 , в кримінальному провадженні для встановлення обставин розміщення у ЗМІ оголошень про продаж будинку надано відповідні запити, також встановлено, що згідно записів по господарської книги Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, будинок за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві власності громадянці ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом вивчено зміст боргової розписки від 29.06.2017 року, відповідно до якої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов'язується повернути ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 грошові кошти у сумі 3 058 доларів США ( три тисячі п'ятдесят вісім доларів США). Розписка написана власноруч ОСОБА_2 , яку отримав ОСОБА_1 .
За ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, на підтвердження вимог названого закону сторонами укладено договір позики.
Згідно ст. 1051 цього Кодексу позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2018 року справа № 518/1647/15-ц , судом висловлено правову позицію, відповідно до якої за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Аналогічну правову позицію в подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 16.01.2019 року, справа №388/1354/17-ц, провадження № 61-45859 св 18.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.01.2018 року справа № 641/1705/13-ц, провадження № 61-1817св18: ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.
Ч. 2 ст. 533 ЦК України допускає, разом з тим, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті, в такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривні за офіційним курсом Національного банку України.
Офіційний курс гривні щодо іноземних валют, встановлений Національним банком України станом на 25.07.2018 року становить 2 658.3191 гривень за 100 ОСОБА_6 США. А отже 3 058 доларів США становить 81 291,42 гривні.
Незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій обчислена сума зобов'язання), валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання і фактичного його виконання є національна валюта України - гривня.
З огляду на зміст наданої розписки, суд приходить до висновку про наявність між сторонами грошових зобов'язань, які випливають із договору позики.
Суд встановлює наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Наявність у позивача боргового документа, вказує на правомірність позовних вимог позивача та необхідність стягнення із відповідача в судовому порядку наданої позивачем позики відповідно до договору позики.
На підставі ст.ст. 1046, 1048 - 1049 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики (борговою розпискою) задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_5 , заборгованість згідно договору позики (боргової розписки) від 29.06.2017 року в сумі 81 291,42 (вісімдесят одна тисяча двісті дев'яносто одна) гривні 42 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 812 гривень 91 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О. О. Колотієвський