Справа 524/745/19
Провадження № 2-а/524/151/19
24 травня 2019 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого - судді Андрієць Д.Д., розглянувши у письмовому провадженні в м.Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП капрала поліції Міщенко Оксани Ігорівни, Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м.Кременчука із позовом, в якому просив: скасувати постанову від 26.01.2019 серії ЕАВ №873990 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП та закрити провадження по справі.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 26.01.2019 відносно нього була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №873990 за ч.1 ст.126 КУпАП. З постановою він не згоден та вважає її такою, що підлягає скасуванню, оскільки зупинка транспортного засобу була неправомірною. Відповідно до положень ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» інспектор не мав права перевіряти наявність у нього полісу обов'язкового страхування, оскільки він не був учасником ДТП та не притягувався до адміністративної відповідальності за інші правопорушення.
В судовому засіданні 16.05.2019 позивач та його представник, адвокат Сенніков А.Б., позов підтримали та просили його задовольнити. Адвокат Сенніков А.Б. пояснив, що під час зупинки транспортного засобу під керуванням позивача інспектором не було складено протокол про вчинення іншого адміністративного правопорушення, а також ОСОБА_1 не був учасником ДТП, тому у відповідача були відсутні правові підстави вимагати пред'явлення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Не заперечував те, що ОСОБА_1 не мав при собі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідач, поліцейський роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП капрал поліції Міщенко О.І. в своєму відзиві на позов зазначила, що 26.01.2019 нею була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №873990 за те, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, не мав при собі поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1 ґ ПДР України. На місці зупинки транспортного засобу позивачу було повідомлено про причину зупинки, роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відібрано пояснення. Водій не заперечував те, що він не має при собі поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
В судовому засіданні16.05.2019 капрал поліції Міщенко О .І . проти задоволення позову заперечувала. Пояснила, що причиною зупинки транспортного засобу під керуванням позивача було порушення правил проїзду перехрестя. Під час перевірки документів, позивач повідомив про те, що поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів він не має. Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за більш тяжке адміністративне правопорушення.
Батальйон патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області проти задоволення позову заперечував. Вважає, що пояснення позивача, про те, що він не керував транспортним засобом повинні оцінюватись судом критично, як спосіб позивача уникнути відповідальності. Звертав увагу на те, що зупинка транспортного засобу позивача була правомірною, поліцейським не було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні 16.05.2019 представник Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Щепілов О.В. проти задоволення позову заперечував. Звертав увагу на те, що позивачем не заперечується те, що йому було повідомлено про причину зупинки - порушення правил проїзду перехрестя, роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності . Інспектор Міщенко О.І. врахувала пояснення водія і правомірно винесла постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності .
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
26 січня 2019 року поліцейським роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Міщенко О.І., була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ №873990, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.
В постанові зазначено, що 26.01.2019 о 19:22 по вул.Шевченка, 17/47 в м.Кременчуці водій, керував транспортним засобом без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1 ґ ПДР України.
НОРМАТИВНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п. 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції; г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил; ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення); д) у разі встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" - документ, що підтверджує інвалідність водія або пасажира (крім водіїв з явними ознаками інвалідності або водіїв, які перевозять пасажирів з явними ознаками інвалідності).
В п.2.4 ПДР України визначено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів(стаття 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII).
Згідно зі статтею 53 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Частиною 1 статті 126 Кодексу про адміністративні правопорушення встановлено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Положення КУпАП є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Для правомірного притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідним є наявність двох критеріїв: 1) належним чином зафіксований факт вчинення правопорушення та 2) додержання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Право органів Національної поліції перевіряти наявність чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такий поліс. Сама по собі наявність чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не спростовує факту адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП, об'єктивна сторона якого полягає, зокрема, у непред'явленні відповідного договору на вимогу працівників поліції.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП, є встановлений порядок отримання права на керування транспортним засобом, а також суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об'єктивна сторона правопорушення - це формальний склад керування транспортними засобами особами, які не мають права керування цими засобами; передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування; керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки поліс (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених коментованою статтею, є вина у формі прямого умислу.
Суб'єктами правопорушень, є особи, які здійснюють керування транспортними засобами.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові по справі 18 квітня 2018 року, справа №682/2232/16-а(провадження К/9901/3500/18)
Суд відзначає, що підставою для зупинення транспортного засобу позивача стало - порушення ним правил проїзду перехрестя. Причина зупинки була повідомлена поліцейським під час зупинки транспортного засобу, що не заперечувалось позивачем та підтверджується матеріалами відео фіксації, дослідженими в судовому засіданні.
Суд враховує те, що вказана обставина зумовила виникнення в поліцейського права на реалізацію повноважень вимагати у позивача пред'явлення документів, які водій зобов'язаний мати відповідно до частини 2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух».
Суд приймає до уваги пояснення позивача, надані ним під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також викладені в позовній заяві та пояснення його представника надані в судовому засіданні про те, що під час керування транспортним засобом 26 січня 2019 року позивач не мав при собі поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Отже, суд приходить до висновку про доведеність факту порушення позивачем ПДР України.
Крім того, суд враховує, що процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачем не оскаржувалась.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 6, 10, 14, 241-246, 255, 286, 293 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до поліцейського роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП капрала поліції Міщенко Оксани Ігорівни, Батальйону патрульної поліції в м.Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.Д.Андрієць