Справа № 157/413/19
Провадження №2/157/166/19
(заочне)
27 травня 2019 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
з участю секретаря судового засідання - Фесь Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по 1500 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з дати подання позову та до досягнення найменшою дитиною повноліття. В обґрунтування вимог зазначає, що 8 вересня 2012 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстровано Корнинською селищною радою, Попільнянського району, Житомирської області, актовий запис № 20. Від шлюбу є троє неповнолітніх дітей, які проживають разом з нею і перебувають на повному її утриманні. Відповідач проживає окремо від них, від виконання свого обов'язку щодо утримання дітей ухиляється, матеріально своїм дітям не допомагає, участі у їх вихованні не приймає та не виконує жодних обов'язків, які покладені на нього законом, як на батька дітей. Кожного місяця вона несе витрати на належне утримання дітей: харчування, купівлю одягу, відвідування дитячого садка. Вона не працює, отримує тільки щомісячну одноразову допомогу при народженні дитини. За таких умов не має можливості належним чином самостійно, без участі батька, утримувати дітей. Відповідач є працездатною особою, має можливість працювати та отримувати дохід. Угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто. Інших дітей у відповідача немає.
Ухвалою судді від 7 березня 2019 року у справі відкрито провадження і постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження.
Позивачка ОСОБА_1 27 травня 2019 року подала до суду заяву, з якої вбачається, що вона позовні вимоги підтримує повністю, просить справу розглянути у її відсутності та у разі неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням № 1351500049520 «Корнин-1» про вручення судового відправлення № 4450102589084 адресату ОСОБА_2 .
За таких обставин та беручи до уваги те, що позивачка не заперечила проти заочного розгляду справи, ухвалою суду від 27 травня 2019 року постановлено провести заочний розгляд справи і ухвалити заочне рішення за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими Главою 11 Цивільного процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується відповідно копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Корнинською селищною радою Попільнянського району Житомирської області 12 листопада 2013 року, копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Броницькою сільською радою Камінь-Каширського району Волинської області 28 травня 2015 року та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Броницькою сільською радою Камінь-Каширського району Волинської області 1 серпня 2016 року (а.с. 3-5).
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Отже, сторони у справі як батьки неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зобов'язані їх утримувати до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У відповідності до частин 1-3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно зі ст. 184 СК України суд за заявою позивачки ОСОБА_1 - одержувача аліментів визначає їх розмір у твердій грошовій сумі.
Частиною 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
У відповідності до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Неповнолітні діти сторін проживають з матір'ю ОСОБА_1 , що стверджується довідкою Броницької сільської ради від 05 березня 2019 року.
Згідно з довідкою Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації № 272 від 20 лютого 2019 року, ОСОБА_1 отримує щомісячну одноразову допомогу при народженні 2-х дітей, розмір якої за період з серпня 2018 року по січень 2019 року становить 5160 гривень (по 860 грн. щомісячно).
Між сторонами немає домовленості про розмір і порядок сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи особою працездатного віку, матеріальної допомоги на утримання неповнолітніх дітей не надає, хоча має таку можливість і зобов'язаний їх утримувати, а тому суд дійшов висновку про необхідність стягнення з нього аліментів на користь позивачки ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років складає: з 1 січня 2019 року - 1626 грн., з 1 липня 2019 року - 1699 грн., з 1 грудня 2019 року - 1779 грн.
Зазначена величина свідчить про мінімальний рівень матеріального забезпечення. Доказів про наявність у відповідача виключних обставин, які б свідчили про те, що він в змозі надавати допомогу своїм дітям лише на мінімальному рівні, немає.
При визначені розміру аліментів суд врахував матеріальне становище відповідача, який офіційно не працевлаштований, інших утриманців немає, дані про незадовільний стан його здоров'я відсутні, і матеріальне становище дітей та їх стан здоров'я, зокрема те, що вони хворіють, а саме, ОСОБА_9 часто хворіє бронхітом, а ОСОБА_10 у зв'язку з хворобою рекомендовано операційне втручання, а також і те, що обов'язок утримувати дітей рівною мірою покладається як на матір, так і на батька, і дійшов висновку, що вимоги позивачки належить задовольнити повністю та стягувати з відповідача аліменти на утримання його трьох неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі у розмірі по 1500 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з часу звернення до суду, тобто з 6 березня 2019 року, і до досягнення дітьми повноліття.
Згідно зі ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на те, що позивачка при подачі позову до суду від сплати судового збору звільнена, з відповідача, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, в дохід держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Отже, рішення суду у межах суми платежу за один місяць на кожну дитину належить допустити до негайного виконання.
Керуючись ст. ст. 10 - 13, 141, ст. ст. 263-265, 280, 283, 284, п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України, ст. ст. 180, 182, 192 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 6 березня 2019 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Рішення суду у межах суми платежу аліментів за один місяць на кожну дитину допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в користь держави 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачка має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається через Камінь-Каширський районний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання письмової заяви про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги позивачкою, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.
Головуючий: О. В. Антонюк