Єдиний унікальний номер: 448/100/19
Провадження № 2/448/329/19
21.05.2019 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кічака Ю.В.,
з участю секретаря судового засідання Шегинської Л.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що 14.02.2012р. між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований у Крисовицькій сільській раді Мостиського району Львівської області.
Від даного шлюбу у них спільних дітей не має. Вказує, що на підставі їхньої спільної заяви, відповідач ОСОБА_2 був записаний батьком її дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Стверджує, що останньому на момент реєстрації його батьком її (позивачки) дочки було відомо, що він не є її батьком.
Зазначає, що спільне життя з відповідачем ОСОБА_2 не склалося через зловживання відповідачем спиртних напоїв. Вказує, що останній у нетверезому стані вчиняв скандали, принижував її та декілька разів застосовував до неї фізичне насильство, свідком яких ставала її неповнолітня дочка ОСОБА_4 .
Стверджує, що у червні 2018р., після закінчення донькою ОСОБА_5 5-го класу Волицької НВК у Мостиському районі Львівської області, переїхала разом із донькою до своєї матері ОСОБА_6 у с.Ставки Лиманського району Донецької області. Вказує, що з часу переїзду відповідач ОСОБА_2 не вчинив жодних дій, які б свідчили про його намір жити спільно однією сім'єю.
Залишатись надалі у такому шлюбі не хоче, а тому просить суд розірвати шлюб між нею, позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 Також просила стягнути на її користь з відповідача витрати на правову допомогу та сплату судового збору.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, її представником - адвокатом ОСОБА_7 подано заяву про розгляд справи у їх відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримують повністю та просять суд їх задовольнити. Не заперечують проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, а надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності, вказавши, що не заперечує проти розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.3 ст.12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Сторони з 14.02.2012р. перебувають у шлюбі, який зареєстрований у Крисовицькій сільській раді Мостиського району Львівської області, про що зроблено актовий запис №02. Відповідач ОСОБА_2 на підставі спільних із позивачкою заяв, визнав себе батьком дочки позивачки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом встановлено, що між сторонами склались неприязні відносини через неналежну поведінку відповідача, між ними відсутнє взаєморозуміння.
Окрім цього, встановлено, що сімейно-шлюбні відносини між подружжям не підтримуються протягом тривалого часу, вони не бажають зберегти шлюб, позивач на розірванні шлюбу наполягає, відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує.
Вказані обставини підтверджуються: свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 14.02.2012 року, копією свідоцтва про народження дочки сторін, та іншими матеріалами справи.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело прав.
Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім'ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов'язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».
Згідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч.1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Відповідно до ст.112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї суперечитиме інтересам одного з них.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст.110 СК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Таким чином, суд вважає, що позов обґрунтований, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, примирення між сторонами неможливе, їхня сім'я розпалася остаточно,позивач не виявила бажання примиритись та наполягала на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечує проти розірвання такого, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхньої дитини, що має істотне значення, а тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.
Згідно ч.2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч.3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Витрати на професійну правничу допомогу, згідно з частиною 3 ст.133 ЦПК України, відносяться до витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000гривень.
У відповідності до вимог ст.ст.141, 142 ЦПК України, оскільки відповідач ОСОБА_2 визнав позов до початку розгляду справи по суті, тому позивачу ОСОБА_1 слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що були сплачені нею при подачі позову до суду, тобто 384,20 грн., а іншу частину сплаченого позивачем та документально підтверджених: судового збору в розмірі 384,20 грн. та 1000 гривень витрат на професійно правничу допомогу, - стягнути з відповідача ОСОБА_2
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141-142, ч.3 ст.200, ч.4 ст.206, ст.ст.258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14.02.2012 року у Крисовицькій сільській раді Мостиського району Львівської області, про що зроблено актовий запис №02.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно квитанції №0.0.1251045255.1 від 25.01.2019р. (платник: Макар О.І., банк платника: Приватбанк, отримувач: УК у Мостиському районі/Мостиський р-н/22030101, банк отримувача: Казначейство України, код отримувача 37929037, код банку отримувача: 899998, рах.№ НОМЕР_2 ), що становить 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп. сплаченого нею судового збору та 1000 (одну тисячу) гривень сплачених витрат за надання професійної правничої допомоги.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , жителька та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_8 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Мостиським РВ УМВС України у Львівській області 02.09.1998р., зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Ю.В.Кічак
Рішення суду набрало законної сили «__»________________20__ р.
Суддя Ю.В.Кічак