Справа № 127/14381/19
Провадження № 2/127/1994/19
про залишення позовної заяви без руху
27 травня 2019 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення юридичних фактів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту купівлі земельної ділянки та факту спільної забудови на ній житлового будинку з ОСОБА_2
Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.
Відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за вимогами майнового характеру - 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, подала заяву про відстрочення сплати судового збору, яка обґрунтована тим, що вона не має працює та пенсіонер.
Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а)військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері(батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ )особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати по цивільним справам» від 17.10.2014 року № 10 передбачено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Позивач не надала відповідні документи про відсутність можливості сплатити судовий збір.
Тому, з огляду на викладене, в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Судовий збір сплачується за такими реквізитами: отримувач коштів: УК у м. Вінниці, 22030101; код ЄДРПОУ банку: 38054707; банк: Казначейство України; МФО: 899998; рахунок: 31217206002002, призначення платежу: *;101, із зазначенням ідентифікаційного номера позивача, назви справи, назви суду, де розглядається справа - Вінницький міський суд Вінницької області).
Позивачу слід сплатити судовий збір із врахуванням заявлених вимог. При цьому, позивачу слід також визначитися із своїми вимогами.
Так, відповідно до п.4. ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб захисту прав та інтересів, передбачений законом або договором, або інший спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Так з матеріалів справи слідує, що позивач, вважає себе власником земельної ділянки та співвласником будинку АДРЕСА_1 по АДРЕСА_2 та бажає захисти своє право, однак обравши способом захисту - встановлення певних фактів.
Суд відмічає, що в судовому порядку, як спосіб захисту, можуть встановлювати факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та в разі, якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення і заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Позивачу слід звернути увагу, що вибираючи спосіб захисту права, слід враховувати, що спосіб повинен бути направлений на усунення перешкод (порушень, оспорення, невизнання) у здійснення права, спрямований на особу, яка чинить зазначені перешкоди та мати певний наслідок (в певного порушення є певний визначений спосіб захисту права) та спрямований на реальне відновлення прав, а не створювати для цього передумови.
Позивачу слід звернути увагу на норми ЦК України щодо захисту права власності, роз'яснення, викладені в Пленумі Верховного Суду України від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок».
Відповідно до ст.4 ЦПК кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Тому, обираючи спосіб захисту, позивачу слід врахувати за захистом якого права особа звернулася до суду.
Крім того, відповідно до п.5. ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ст. ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів.
Відповідно до ст.83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з позовною заявою.
Так, вказуючи про наявність угоди про забудову, позивач не зазначає доказів її укладення та не надає їх. При цьому позивач не зазначає чи були на неї переведені права покупця при купівлі земельної ділянки чи оспорювалося нею рішення третейського суду тощо. Крім того, посилаючись на придбання майна членами сім'ї, позивач не зазначає та не надає доказів того, що позивач є членом сім'ї ОСОБА_2 спільно проживали, вели спільний побут та господарство тощо).
Відповідно до ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення юридичних фактів - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п'яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її підписання суддею.
Суддя