27 травня 2019 року м. Київ
Справа № 22-5650 Головуючий у1-й інстанції - Жук М. В.
Унікальний №756/12835/18 Доповідач - Пікуль А. А.
Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:
головуючого Пікуль А. А.
суддів Гаращенка Д. Р.
Невідомої Т. О.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
У жовтні 2018 року ОСОБА_2 пред'явила в суд позов до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 119 862 грн 33 коп., 800 грн за послуги по складенню звіту про визначення вартості заподіяного збитку, 1 170 грн витрат на транспортування пошкодженого транспортного засобу та моральної шкоди у розмірі 25 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що 10 вересня 2017 року приблизно о 04 год. 30 хв. ОСОБА_1 , керуючи в стані алкогольного сп'яніння транспортним засобом "Hunday Tucson", д.н.з. НОМЕР_1 , по проспекту Героїв Сталінграда, 64/56 допустив зіткнення з її автомобілем "Renault Scenic", д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження належного їй транспортного засобу.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 30 січня 2019 року позовні вимоги задоволені частково.
Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 119 862 грн 33 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 800 грн за складення звіту спеціаліста про визначення вартості матеріального збитку, 1 170 грн витрат на транспортування пошкодженого транспортного засобу, 3 000 грн компенсації моральної шкоди, 1468 грн 32 коп. судового збору, а всього 126 294 грн 65 коп. В решті вимог позову (відшкодування моральної шкоди на суму 22 000 грн.) суд відмовив.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.117-122).
У відзиві на апеляційну скаргу позивач, ОСОБА_2 , заперечувала проти її задоволення та вказала, що рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 січня 2019 року ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, з урахуванням усіх обставин справи, з повним та всебічним дослідженням доказів, тому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін (а.с.130-132).
За правилами ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року розглядається апеляційним судом у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Пікуль А. А., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія доходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
В рамках даної справи судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_2 є власником автомобіля "Renault scenic", д.н.з. НОМЕР_3 .
10 вересня 2017 року близько 04 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на просп. Героїв Сталінграда, 64/56, в м. Києві, керуючи автомобілем марки "Hyundai Tucson", д.н.з. НОМЕР_1 , не уважно слідкував за дорожньою обстановкою, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем "Renault scenic", д.н.з. НОМЕР_2 , що, у свою чергу, призвело до зіткнення з автомобілем "Volkswagen Tiguan", д.н.з. НОМЕР_4 , що, у свою чергу, призвело до зіткнення з автомобілем "Hyundai Accent", д.н.з. НОМЕР_5 , що, у свою чергу, призвело до зіткнення з автомобілем "Volkswagen Passat", д.н.з НОМЕР_6 , що призвело до пошкодження всіх указаних транспортних засобів. Такими діями ОСОБА_1 порушив п. п. 2.3 (б); 2.9; 13.1 Правил дорожнього руху.
Указані обставини встановлені постановою Оболонського районного суду м. Києва від 14 листопада 2017 року, яка набрала законної сили. Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 124, 130 КУпАП за указаних обставин та притягнутий до адміністративної відповідальності.
Відповідно до звіту незалежного експерта Сулименка В . В. від 22 вересня 2017 року, вартість матеріального збитку, заподіяного автомобілю "Renault scenic", д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП станом на 22 вересня 2017 року складає 219 862 грн 33 коп. Вартість складання указаного звіту становить 800 грн
ОСОБА_2 одержала страхове відшкодування у розмірі 100 000 грн.
Відповідно до квитанції № 873690 від 20 січня 2018 року ОСОБА_2 понесла витрати на транспортування пошкодженого автомобіля на охоронювану площадку розмірі 1 170 грн.
З огляду на обґрунтованість позовних вимог щодо покладення на відповідача обов'язку відшкодувати заподіяну ним шкоду та стягнення з нього на користь позивача різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, а також майнових витрат спрямованих на відновлення порушеного права, районний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині відшкодування завданої майнової шкоди.
Задовольняючи частково позов в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 3 000 грн, районний суд виходив з характеру та обсягу моральних страждань, понесених позивачкою через пошкодження належного їй транспортного засобу у дорожньо-транспортній пригоді, що сталася з вини водія ОСОБА_1 , а також тяжкості вимушених змін у її життєвих стосунках, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану.
При перевірці указаних висновків районного суду у контексті доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційний суд виходить з наступного.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.
Висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про відшкодування шкоди відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом проведена неправильна оцінка доказу - звіту незалежного експерта ОСОБА_4 від 22 вересня 2017 року, що призвело до неправильного вирішення справи, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення враховуючи наступне.
Всі висновки суду першої інстанції, мотиви, з яких суд вважав встановленою наявність правових підстав для задоволення заявленого ОСОБА_2 позову в частині відшкодування матеріальних збитків, нормативно-правові акти, якими керувався суд при ухваленні рішення, повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення (т.1, а.с.97-99).
Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить.
Аргументи відповідача про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки Звіту №3745 про визначення вартості матеріального збитку від 22 вересня 2017 року, оскільки вартість відновлювального ремонту становить 248 622 грн 74 коп., а ринкова вартість автомобіля на момент ДТП становить 219 862 грн 33 коп., тому відповідно до ст.30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" автомобіль позивача є фізично знищеним, є неприйнятними.
Так на думку відповідача, позовні вимоги позивача можуть бути задоволені на суму різниці між вартістю відновлювального ремонту колісного транспортного засобу та сумою сплаченого страхового відшкодування, що становить 17 748 грн 39 коп., а також витрат на транспортування автомобіля та витрат, понесених у зв'язку із складанням Звіту.
Однак сторона, діючи на свою користь, вдається до перекручування обставин справи.
У даній справі районним судом правильно встановлено, що відповідно до Звіту №3745 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ "Renault scenic", д.н.з. НОМЕР_2 , від 22 вересня 2017 року, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику указаного КТЗ становить 219 862 грн 33 коп. (а.с.10-26).
Відповідно до положень ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Позивач одержала страхове відшкодування у розмірі 100 000 грн, що не заперечується сторонами.
З огляду на наведені обставини, з урахуванням предмету спору, районний суд дав належну оцінку Звіту №3745 від 22 вересня 2017 року у сукупності з іншими доказами по справі та дійшов обґрунтованого висновку про розмір завданого позивачеві матеріального збитку (майнової шкоди).
Апеляційний суд відхиляє посилання відповідача на норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки в даному випадку спірні правовідносини виникли на підставі деліктного зобов'язання між потерпілою особою та особою, що заподіяла шкоду. Ототожнення цих правовідносин із правовідносинами між потерпілою особою (позивачем) та страховиком є помилковим.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено факту завдання їй моральної шкоди внаслідок ДТП, яка сталась 10 вересня 2017 року близько 04 год. 30 хв., оскільки ОСОБА_2 в момент скоєння ДТП в автомобілі не перебувала, апеляційний суд відхиляє з огляду на наступне.
Згідно з ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Пунктом 3 ч.2 ст.23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
За змістом роз'яснень п. п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року (зі змінами й доповненнями), відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Ураховуючи обставини справи, а саме те, що належний позивачеві автомобіль був пошкоджений внаслідок неправомірних дій відповідача, настання вимушених змін в житті позивача внаслідок у зв'язку з наведеним, витрачені позивачем час та зусилля на відновлення автомобіля, апеляційний суд погоджується висновком районного суду про завдання відповідачем моральної шкоди позивачеві.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що позивач відмовилась від позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди в судовому засіданні як безпідставні, оскільки заява про відмову від позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в порядку, визначеному ст.206 ЦПК України ОСОБА_2 не подавалась. Зауваження позивачки під час пояснень суду, що вона не претендує на 25 000 грн відшкодування моральної шкоди, не може бути розцінене апеляційним судом як повна відмова від цієї частини позову.
Інших доводів щодо неправильності оскаржуваного рішення апеляційна скарга відповідача не містить.
Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить до висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.
Керуючись ст. ст. 367-368, 374-375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 січня 2019 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий А. А. Пікуль
Судді Д. Р. Гаращенко
Т. О. Невідома