22 травня 2019року місто Київ
Єдиний унікальний номер справи 362/6697/18
Номер провадження 22-ц/824/5117/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Саліхова В.В., Шахової О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Майданець К. В.,
вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Марчука О.Л., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дітей,
У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернулась до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів та стягнення з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 3 000 грн. щомісячно, але не менше 2/3 частки всіх видів заробітку (доходу) та 50% від прожиткового мінімуму на утримання дитини відповідного віку, починаючи з часу звернення до суду до досягнення дитиною повноліття, стягнення з відповідача на користь позивача додаткові витрати на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у розмірі 500 грн. щомісячно для оплати навчання в навчальному закладі та відвідування дитячого садка.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24 травня 2017 року Васильківським міськрайонним судом Київської області стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей у розмірі 1 200 грн. щомісячно, починаючи з 31 березня 2017 року до досягнення повноліття старшою дитиною.
Разом з тим, розмір аліментів на утримання дітей, встановлений рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області та мінімальний розмір заробітної плати позивача не забезпечують в повній мірі потреби дітей. Відповідач не бере участі у вихованні дітей. Позивач самостійно несе витрати на лікування дітей, купує їм одяг, взуття, шкільне приладдя. Старший син навчається у 9 класі та відвідує репетиторів та позашкільні гуртки.
Крім того, позивач змушена з дітьми відвідувати психолога через агресивну поведінку відповідача.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2019 року (а.с.44) позов задоволено частково, змінено розмір аліментів, стягнутих із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей з 1 200 грн. 00 коп. на: 900 грн. 00 коп. щомісячно на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 1 100 грн. 00 коп. щомісячно на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В задоволенні решти вимог - відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 768 грн. 40 коп. у відшкодування судових витрат.
Не погодившись із вищевказаним судовим рішенням, 18 лютого 2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним та необґрунтованим. Згідно судової практики, внесення змін до СК України щодо збільшення мінімального розміру аліментів не є підставою для збільшення визначеного судом розміру аліментів у розумінні ст. 192 СК України, у даному випадку таке питання належить до повноважень державного виконавця.
Крім того, в судовому засіданні представник відповідача надав суду підтверджуючі документи, що відповідач на сьогоднішній день працює офіційно, має стабільний заробіток, а вимога позивача про збільшення розміру аліментів і їх стягнення в твердій грошовій сумі суперечитиме ст. 183 СК України, яка регулює стягнення аліментів у частці від заробітку. У зв'язку з наведеним, сторона відповідача просила відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Більше того, суд першої інстанції дійшов висновку, що підстав для задоволення позову про зміну розміру аліментів немає.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 березня 2019 року відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву.
Відповідач не скористався процесуальним правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду в судове засідання з повідомленням учасників справи.
Позивач ОСОБА_2 просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів, викладених у ній.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином про що свідчить зворотне повідомлення, у зв'язку з чим колегія суддів вважала за можливе на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України розглядати заяву без участі відповідача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 13).
Згідно з довідкою виконавчого комітету Дослідницької селищної ради Васильківського району Київської області від 14 червня 2018 року (а.с. 15) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають разом з матір'ю і перебувають на повному її утриманні.
Заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 травня 2017 року (а.с. 23) стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі у розмірі 1 200 грн. щомісячно, починаючи з 31 березня 2017 року до досягнення повноліття старшою дитиною.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, враховуючи положення СК України, існує необхідність стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дітей у сумі, що є не меншою від гарантованого розміру аліментів на одну дитину.
Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до положень Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, а саме ч. 1 та ч. 2 ст. 27 держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного і соціального розвитку дитини.
Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина.
Частиною 2 статті 182 СК України передбачено, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджетна 2019 рік» встановлено, що прожитковий мінімум дітей віком до 6 років у розмірі 1 626 грн., а для дітей віком від 6 до 18 років - 2 027 грн.
У частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено обов'язок кожної сторони доводити ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 79 ЦПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до приписів ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Позивачем у розумінні процесуального закону доведено необхідність збільшення розміру аліментів на утримання дітей для забезпечення їх гармонійного розвитку відповідно до вимог сімейного законодавства.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що внесення змін до СК України щодо збільшення мінімального розміру аліментів не є підставою для збільшення визначеного судом розміру аліментів у розумінні ст. 192 СК України і що дане питання належить до повноважень державного виконавця, не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки заочним рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 травня 2017 року розмір аліментів визначено в твердій грошовій сумі, а не в частці від доходу відповідача, а тому державний виконавець позбавлений можливості змінити розмір аліментів, встановлений рішенням суду.
Разом з тим, позовні вимоги в частині стягнення додаткових витрат на дітей не підлягають задоволенню, оскільки докази, надані позивачем на їх підтвердження, не можна вважати достатніми.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2019 року залишити без змін, як таке, що ухвалене з вірним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2019 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 24 травня 2019 року.
Суддя-доповідач: І.М. Вербова
Судді: В.В. Саліхов
О. В. Шахова